вітаю товариство. хай знає, хто не знає:
так, це я, знаменитий. я джек-брехунець.
нехай то вас не дуже й звеселяє:
моя брехня на вашу правду не впливає,
а я розбив у бійках вже 1000 сердець.
отже, доброго ранку. я джек-брехунець.
цьому царству-скотарству скоро кінець.
ви тут блукали в тенетах туману. –
йдіть навпрошки, але я ще погляну.
дехто тут, знаю, мені не повірить.
що я скажу вам? я джек-брехунець,
я чую тремтіння всіх ваших сердець.
нехай моє слово народ розпоширить,
як розпорошується вітром слово правди.
тут є й трохи раціо, й своя небезпека:
всі кажуть, що люблять брехливого джека.
а насправді? кажу вам: я джек-брехунець.
ваші серця крижані, я не битиму ваших сердець.
і чому ж я брехун? – бо сьогодні чудовий день
для всіх чисто – не тільки для мене лишень.
хай цю звістку народ у народі поширить,
а дійсність така, що з нею, суворою,
ніхто вже моєї душі не примирить –
душі не довіку брехливого джека. –
оце вам така моя правда,
оце вам така небезпека
