АЛЬОЛЯ
Наяву янголятко, до усіх ніжно горнеться,
Не дівчатко, а миле пташа!
Рученятка як крилечка, неймовірна Альолечка,
І любов’ю налита душа.
Наймолодша дитиночка у любові купається
Раді їй і старі, і малі
Лепетанням та казкою день починається,
Новий день для малеч на землі.
Всесвіт Божий в добрі та теплі розкривається
Пізнається яскраве життя
Якщо хочеш узнати де рай починається,
Подивись на це миле дитя!
Слово: «люба» - з найперших маленька освоїла!
До всіх рідних іде вона з ним.
Навіть тіні гріха ще дитина не скоїла
І це слово є справді святим!
Чую серцем, що слово це в душу закладено
Самим Небом - і не задарма:
Щоб дитинства літа не минали обкрадено,
Щоб любити навчилась сама.
Від оцих оченят – променистих і лагідних,
Ціле море довіри й тепла!
Голуб’ятко ти наше! Нектар нерозбавлений!
Дай, Господь! – щоб здорова росла!
Янголятко моє! Подароване долею!
Не натішусь тобою ніяк
Залишайся завжди ось такою Альолею
Як Господньої милості знак!
неділя, 10 вересня 2017 р.
О, Господи, скільки тепла та любові в кожному слові... Ніби побачила ваше янголятно власними очима Дай Боже їй всього найкращого в житті... Гарний вірш, дуже гартний!
Дай Боже їй всього найкращого в житті... Гарний вірш, дуже гартний! 
