А ось і червень золотий,
квітнуть барвисті його квіти,
теплом й красою осяйний,
духм"яний первісток він літа!
І ранні вишні вже дозрілі,-
це літнє диво всіх садків.
Для добування кошенілі*
збирали предки черв"яків.
Може від цього його назва,
це невідомо вам й мені,
та його радужна принада,
мене чарує ніби в сні...
Недарма ж кажуть: місяць червень,-
початок усьому дає:
і врожаям, й новим оселям;
й відповідальність він несе.
Звали його і світозором,-
він все промінням осявав,
іменували світлояром,
про це ще пращур наший знав.
Ще називали різноцвітом
й царем-муравником також,
лагідно й ніжно зелоквітом
й сюрчанням коників - ізок!
В часи Русі - кресником літа,
від слова "крес" - живий вогонь,
червоні квіти, диво-діти,
ягід наповнювач вдоволь.
Він чарівний рум"янець року,
суничник він і ще й бджоляр,
і сінокосець він нівроку,
хоч вже студент, а не школяр.
Чудовий день сонцестояння,
гімн перемоги - святий день,
вода змива протистояння,
бо вже запліднена вогнем!
На спеку сонце повертає,
землю і простір нагріва,
і охолонуть не встигає
за ніч накошена трава.
У сінокоси часті зливи,-
до назв добавили - гнилець,
худобу гедзі покусали,
його назвали ще й кедзець.
Після дощів диво-веселки,
дугами землю обняли,
"божим коромислом" з-за хмарки
до річки янголи пливли...
Зацвів жасмин і горобина,
дуби у листя одяглись,
а їхні гілля наче крила,
ніби до неба простяглись...
Соловей голос ще не втратив,
та все ж до співу збайдужів,
на переспівах цих крилатих,
звільняє місце для дроздів.
Синички й зяблики співають,
вівсянок чується теж спів.
Із жита все частіш лунають
звуки боїв перепелів...
Отож бо червень золотий,
він даром Божим осяйний,
люблять його і люди, й звірі,
і все живе в його довірі!!!
*кошенілі - багряний барвник.
...цікаво...пізнавально... 
виправте описочку "даром Божим" 
