Так багато довкола нової Тобі любові,
що аж кисню бракує у щільності цій мені.
І де б вже не була я у Дубліні чи у Львові,
відчуваю: ці про́стори надто тепер тісні.
Я втрапляла колись і так легко впізнаю пастку.
Хай подалі від Тебе і ближче самотини -
це, повір, значно краще, ніж в мислі твої упасти
й потонути, позбутись самої себе у них,
бо довкола аж стільки чужої мені любові
і близької Тобі,
що по плечі вже майже вріс.
Переховуюсь в небі десь поміж Дубліном й Львовом
і земля відпускає це небо то вверх, то вниз.