Боже пошли, щоб худоба моя( аби тільки не
розум!) сита була і гладка…
Квінт Горацій Флакк
Боже, пошли, щоби розум гнучким був і вільним,
Щоби його не приспали і не відняли,
Не опоїли ворожим присмаченим зіллям
І не склювали у ситості хижі орли.
Хай на луговищі добрім худоба пасеться,
Гладшає, соків впиваючи щедрий нектар,
І причащає людину, як зроду ведеться,
Бо лиш людина-природи велитель і цар.
Бо лиш людина в єднанні з земним і небесним,
Розумом прагне збагнути безмежний обшир,
Бо лиш людина святими ділами воскресне
І обирає не війни- погроми,а мир!
Розум не спи.Ситість хай тебе не присипає
І збайдужілість, і слабкість не тягнуть на дно.
Боже, пошли милосердя стражденному краю,
Бо не буває живому тобі все одно.
Гарно.
