Я вбиваю вірші наповненні хибним змістом
Чужими думками народжені мої слова
І блукати у пошуках справжнього містом
І так вірити в те що душа моя мов роса
Без Будь - яких див і прагнень до бою
Без бажання хоч щось в собі змінить
Я зжимаю свої кулаки до сердечного болю
А душа на землі уже починає горіть
Лізе все на гора немов вже нема заборони
Справжню правду ніколи нікому не вбить
І мої недосяжні чужим забобони
Не дають мені зовсім хоч трішки любить
І без див зате з болем у скронях
Я вітаю свій день він наповнений прагненням жить
І трепече надія у моїх долонях
Що душа ще дозволить взлетіть...