Є місто, що часто я бачу вві сні,
барвисте, усміхнене, чисте.
На Чорному морі постало мені
в платанах й акаціях місто.
В платанах й акаціях місто,
на Чорному морі.
Там море, в якому я плавав й тонув,
де хвилі мене колисали.
Повітря морське, що в дитинстві вдихнув,
вокзал, кораблі і причали.
Вокзал, кораблі і причали,
на Чорному морі.
Повік не забуть Воронцовський маяк,
Французький бульвар та Пересип.
І пам‘ятник Дюку, де юність моя
проходила в рідній Одесі.
Проходила в рідній Одесі,
на Чорному морі.
У роки війни захищали її
й назад повертали із боєм.
Одеса завжди пам‘ятає своїх
солдат і матросів – героїв.
Солдат і матросів – героїв,
на Чорному морі.
Сьогодні бувають веселі й сумні,
як завжди, голодні і ситі.
Жалітися гріх, бо скажіть ви мені –
хто краще живе одеситів.
Хто краще живе одеситів,
на Чорному морі.
Вдяглася Одеса у скло і бетон,
немовби Париж чи Чикаго.
А Мішка Япончик – місцевий барон,
колись молдаванський бродяга.
Колись молдаванський бродяга,
на Чорному морі.
Та мама здолає скрутні ці часи
і скине лацюг та бандитів.
Самі порахуєм свої голоси,
як вигнали антисемітів.
Як вигнали антисемітів,
на Чорному морі.
І знову Одеса розквітне мов мак,
немов ясне сонечко зранку.
Запалить вночі Воронцовський маяк
й одягне свою вишиванку.
Й одягне свою вишиванку,
на Чорному морі.
Одеський характер в ділах і словах,
та в голосі Марка Бернеса.
Живе хай щасливо і квітне в віках
південна красуня Одеса.
Красуня південна Одеса,
на Чорному морі.
Краса та у пам‘яті в нас назавжди,
повік не розлучимось з нею.
Одеса – це місто часів молодих
і ми молодієм душею.
І ми молодієм душею,
на Чорному морі.
26.06.2016
* За мотивами твору Самуїла Кортчика (Семена Кірсанова) „У Чёрного моря“.
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепер Вас зрозумів, але я Олексу зрозумів по-іншому... Думаю, що він мав на увазі, що потрібно було в тексті твору мені згадати про Леоніда Утьосова. А може я й помиляюсь...
Давай кокретніші пропозиції. 
Утёсова б для благозвучності! 
