Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: А молода вдовиця… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Dixi, 21.05.2016 - 11:36
Миколу жаль.... т тільки... так багато жінок заганяють себе в жалобу на десятки років. А Миколі, що від того, коли його кохана тане від горя? Жінка має дарувати любов, таке її призначення. А людям ніколи не вгодиш.
Ольга Ратинська, 21.05.2016 - 10:51
тебе немає! був! лиш спогад мій! згризав твій біль зсередини, зі шлунку.. я мріями не дихала,- жила.... я пам.ятатиму, хороше, та у бій Закликало життя сміття й пакунки... / LubovShemet, 21.05.2016 - 07:37
Дуже розумію Вашу маму, бо заради своіх дітей ми відмовляемося від особистого життя. Я теж присвятила себе синові, боялася, щоб він не відчув сирітства. Дуже цікава тема Вашого вірша - іі можна обговорювати до безкінечності...Дякую Вам !
Ольга Ратинська, 20.05.2016 - 19:45
жизнь нужно ценить в любом проявлении----------и главное----не осуждать!царство небесне Миколі,а їй щастя на новій ниві!!!!!!!!!!!!!!!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Оль!!!!!!!!!!!!!!!!!! Кланяюсь Вашому Висновку!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
*SELENA*, 20.05.2016 - 17:50
... молоде покоління вибирає те, що їм вигідно... (не всі, але більшість). буття диктує вчинки.....Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І нелюди, і люди, і ми... Життя й після нас не має стояти, хоча воно нас й не спитає...
LubovShemet, 20.05.2016 - 15:12
Дуже правдивий вірш...Боляче, коли отак відразу викреслюють з свого життя людину, яка вважалася коханою половинкою... так склалася моя доля, що в 53 роки я стала вдовою...Свого Миколу я не можу ні забути, ні зрадити...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, Господи... В мої мами схожа доля, вже двадцять років без чоловіка , мені пояснює, що дуже вірна... З часом відчуваємо,і я й мама, що їй слід було жити вільніше... І, головне, що я саме цьому завадив, невільно...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви - за померлого, чи за нове життя вивільнившоїся? (спитав і для себе...)
Шостацька Людмила, 20.05.2016 - 13:12
Думаю,що це-реальна історія.Боляче за Миколу.Може й ця "кропива" його довела?..
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Реальна, пані Людонько... Ви, як завжди - відчули побачене... Хоча, звичайно, ввів художню складову... Без неї, мистетство - голий нігелізм...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І ми його малюємо, поки, звичайно - бачимо, відчуваємо, живемО...
Променистий менестрель, 20.05.2016 - 12:13
Господи - пости просту як береста, Безбожну (може самку?) |
|
|