Пішло, не погукало за собою
Навіяло тяжіння сірих дум
Пішло туди, де ми колись з тобою
Казали вперше ніжнеє "люблю"
У серці снігом смуток закружився,
У серці льодом вічність застига
І стало білим, що було барвистим.
Чому зникає все, коли зима?
Любов до тебе інеєм візьметься
І значення не матимуть слова.
Колись ця крига, може, й розіб"ється,
Але нічого, крім снігів, в душі нема.
_______
З далекого минулого :)
Душевно, з часткою правди... Ну загалом поганого не скажеш
Єлена Дорофієвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Ну, на той час це було правдиво. Пішло - та й пішло...
Зараз я вже не пишу виключно про власні преживання, як колись. Частіше - про переживання, які проходять крізь мене, але не завжди - власні.