Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Донині війна нам болить… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, Ніколь, чи це долею визначено, чи Бога ми чимось дуже розгнівили...Дякую, що читаєш і розумієш...Я знаю, що таке війна...
Калинонька, 28.10.2015 - 22:30
Мій батько пройшов усю війну, вижив. Зараз йому 92 роки.Розказував , що вода у Віслі і Одері була червона від крові. Завжди плакав і зараз плаче , бо пережив все це сам.Залишила війна біль і щем у душі, Залишила війна горе втрати, Та живуть серед нас , живуть у віках, Вічно юні герої-солдати. Уклін за вірш ! Припав до душі. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Калинонько! Мій на жаль не повернувся...А я хоч і була мала, та дуже багато пам'ятаю. І тепер згадую ті страшні муки, які довелося пережить і, ніби все те бачу знову, і мороз по шкірі проходить, і сльози з очей котяться, а все ж не можу про це не писати... Наталя Хаммоуда, 28.10.2015 - 13:28
Таке ніколи не забувається. Ось все й нова війна прийшла..щоб часом не забули.Боляче, що нічого так і не навчились.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Я добре пам'ятаю ту таку для нас страшну війну, тому дуже боляче сприймаю теперішню, нікому не потрібну війну. Чи то не навчились цінувати те чого досягли, чи очерствіли, чи таке покоління виростили, чи всього потроху...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І жить нелегко, і забуть не можна,душа болить, серце нерівно б'ється... Це знає той, хто обпечеться, і зрозуміє, що війна безбожна... Зоя Журавка, 28.10.2015 - 12:27
Гарно написали...тільки шкода, що війна знову стукає в наші домівки...погано засвоїли уроки.. "в історії нема нового,все лиш повторюється знову. І переможе той хто має волю, життя віддасть за кращу долю..." геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Зою! Знов в наші вікна стукає війна, минулі не навчили нас уроки... Б олей і бід нами спитих до дна,- хай не скуштують діти і онуки... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, той біль ніколи не забути. І дуже боляче дивитись і відчувати страждання тих, над чиїми головами і тепер рвуться снаряди...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже важко навіть згадувати те, що довелось пережить.Моє село визволяли двічі. І я пам'ятаю, як першого разу, німці гнали нас поперед себе,щоб наші не так на них наступали, а другого разу ми мало не загинули, та якось урятувались, хоч лишилися і хати, і майна,і харчів...Хіба таке можна забути?..
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 28.10.2015 - 11:16
У мене батько всю війну пройшов 16-річним юнаком.То це мені близьке.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Нелю! В наш час, час цієї нікому не потрібної війни, тема війни не байдужа усім, хто був її свідком і тим хто відчуває її нині. Моя мама прожила з батьком лише 4 роки, народивши 3 дітей, а батько з війни не повернувся і як ми не намагалися щось про нього дізнатися, не вийшло...А нам же так хотілося, щоб він повернувся... |
|
|