Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лина Лу: Я ЗАСТЫВАЮ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дантес, 25.06.2015 - 10:38
"И ни к чему сожалений звон поминальный..."Тобто "Зачем звонишь, когда давно уснули..."? Ніжно і сумно. Начитаєшся Ваших віршів, Лю, - так і тягне на некрологи) Типу: Я застываю холодом длинных ног... (Сломалась защелка - закрыт мой гостиничный номер) Прожил бы еще без любви, но без пищи - не смог. Я застываю... Все - окочурился! Помер... Літо надворі, Лю, а Ви про осінь Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай осінь влітку,це ж не календар,Та я навчилась Ваш тримать удар Некрологи мені читати надто рано, Піду позичу настрою в Касьяна... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо,но очччччень красиво...подумай
A.Kar-Te, 23.06.2015 - 11:29
Какая красивая печаль Пух тополиный слетит, изумруд оголится... Вновь заблестит неожиданно каплей хрустальной. Ах, эти росы - захочется ль снова напиться Чувством любви и покрыть себя страстною тайной..? Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олечка,какой чудный коммент!Выстави его как самостоятельный стих,чтобы не потерялся...
Олекса Удайко, 22.06.2015 - 22:56
А молодість не вернеться - так писав колись наш Земляк Льоня Глібов!
Мар’я Гафінець, 22.06.2015 - 17:23
застигають... наші миті...вже віджиті..щоб дзвеніти глухо...пам"яттю омитим... із прожилками стіблистими бурштином... поки серце новим грітиме почином.... Циганова Наталія, 22.06.2015 - 11:52
Осени маем не стать, не возвратиться,И ни к чему сожалений звон поминальный... |
|
|