НЕ ПОПРОЩАВСЯ…
(31.05.15)
Десь, мабуть, я неправильно вчинив:
Вона приїхала, щоб лише «попрощатись»
І перед нею я вже, справді, завинив
Але, на жаль, так мало, мабуть, статись:
Заміжньою вже через тиждень буде
А я? Можливо, неправий. Але зостатись
Самотньому? Та ж серце не забуде
Всього, що було, бо вже так душа боліла
Вона приїхала, здалеку, як сюрприз
Вже не кажу я більше: як страждало тіло
Пошкодував його, хай буде йому приз
……………………………………………….....................
Так я шкодую, та й себе картаю без упину!
Але не попрощались, може, ще зустріну…
