Світає … Присоромлене крайнебо Таке, як Ви – Яка тонка печаль… Чужі слова, Коли своїх не треба, Лишають жаль… Не схаменеться На молитву птиця, Бо жар зорі Клювала як на гріх. Світає… Та не спиться таємниці. Ні слова. Сміх...
ID: 572966 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 08.04.2015 18:19:51 © дата внесення змiн: 15.08.2015 11:36:39 автор: Стяг
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie