Світає…

Світає  …
Присоромлене  крайнебо
Таке,  як  Ви  –
Яка  тонка  печаль…
Чужі  слова,
Коли  своїх  не  треба,
Лишають  жаль…

Не  схаменеться
На  молитву  птиця,
Бо  жар  зорі
Клювала  як  на  гріх.
Світає…
Та  не  спиться  таємниці.
Ні  слова.
Сміх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572966
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Стяг