Давним давно
пилось життя вино,
Як мед солодке
і терпке, мов терен.
Я заглядаю
в пам"яті вікно -
Гаптую пам"ять
спогадами зерен.
Давним давно...
Літа не повернуть,
Що збігли,
мов вода гірської річки.
Та спогади
вирують і живуть
У серці
пересохлого потічка.