UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: О.В.Рожко: "УЧІМОСЯ ПРОЩАТИ…" - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 31.10.2014 - 11:10
Ви все правильно говорите, але насправді не все так просто.Треба мати уявлення,з ким маєш справу,як людина сприймає Ваші дії, інакше найкращі наміри можуть вимостити дорогу...Ви знаєте куди. Мова не йде про те, що бажаний результат досягається довго або не досягається взагалі, а про те, що результат може бути протилежний до того, на який Ви сподіваєтесь. Втім, це не є філософський форум,я вибачаюсь, що втягнула Вас у цю дискусію.Щасливо. 
Вікторія Т., 30.10.2014 - 02:15
Донести як? Твоє прощення може тільки потішити його, бо буде сприйняте як ознака слабкості. Це заохотить його чинити зло далі--це й буде потурання злу.
О.В.Рожко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прощення- не ознака слабості, а ознака сили Віри в Бога і його заповіді.Простити дуже важко, і тільки сильна духом і вірою людина здатна на це.Тільки прийшовши до Бога починаєш розуміти, що прощати треба, бо так вчить Ісус.Невіруюча людина можливо і буде чинити зло далі, але якраз своїм прощенням я і маю врешті-решт донести до неї(можливо не з першого разу), що треба мінятись, нен чинити зла, йти до Бога.Хтось до того йде все життя, хтось так ніколи і не доходить, але від того не має залежати моя віра в те ,що треба прощати, бо так вчить Ісус Христос.
Вікторія Т., 29.10.2014 - 23:50
Свою гординю можна подолати, але як подолати гординю іншого, який і не потребує твого прощення, тому що вважає, що він правий? Цей загальний заклик до прощення...Чи не призводить він часом до потурання злу?
О.В.Рожко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо Бог вчить усіх прощати, то яке ж тут потурання злу.Тут якраз і справа в тому, щоб донести до того, хто вважає себе правим, що йому теж треба подолати свою гордість і простити.
Петро Фургіта, 23.10.2014 - 17:34
 ...простить себя вначале надогде каждый ноет о скорбях непостоянстве и укладах что каждый день тебя гнобят... свободным стань отринь разруху писать не можешь не пиши нет вдохновенья в показухе в блуде коварстве бормотухе у Неба милости проси... |
|
|
||||||||||||||||||||||
