Низький уклін тобі, державо,
За те, що вже багато літ,
Ти прагнеш волі і по праву
Єднаєш нас у моноліт.
А ми пишаємось тобою,
Хоч вороги обсіли нас,
Та ми готові йти до бою,
Щоб наступив жаданий час.
Коли вдягнемо вишиванки,
Притиснем руки до сердець
І чисте небо на світанку,
Війну зупинить накінець…
А ми, твої сини і дочки,
Свіжі засіємо хліба,
Новенькі з’являться листочки
І зникне між людьми злоба.
Моя квітуча, Україно,
Мій рідний край, моя земля,
Люблю тебе, як батько сина,
Як маму любить немовля.
Не може твій народ без волі,
І так уже багато літ,
Зроди для нас щасливу долю,
Єднай і далі в моноліт!
Останні події в Україні об'єднали наш народ, як ніколи раніше, зміцнили патріотичний дух і віру у краще майбутнє України! Все це довело, що наш народ не побороти. Слава Україні!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
