"А чого ти очікував? На що розраховував? " -
Надто чесними, непотрібними вірша́ми,
Незнайомий ще світ, невідомою мовою,
Намагається вчити, як вижити:
"Прикупи вітаміни для зміцнення духу.
Уживай трохи людяності у їжу.
Все одно, чемно, мудро, хо́лодно, глухо,
У тобі убиватимуть ніжність.
На все краще мовчи, бо мовчання - ввічливість,
Прокричи все всередині, з відчаєм, лев'ячо.
Справжній вік - у відправленні поштою "вибач",
У бездушних болях й сердечній неміччі.
Навіть натяк на совість чи чуйність виріж.
Ні чудес, ані мрій. Знай, казковість - дикість.
Все, що лишиться, все, в що ти праведно віриш,
Краще небу віддай чи... Залиш на виріст" .