Ой, не тьохкай, соловейку,
В лузі на калині.
Не рви серце, моя пташко,
Плачуть очі сині!
Плачуть очі, плачуть сині,
Тай не просихають…
Мають всі подруги пару
Хлопці їх кохають.
Маю стан стрункий, дівочий,
Маю гарне личко,
Та чомусь до мене хлопці
Не підходять близько.
Не підходять, не жартують,
Не ведуть до дому.
Хіба я вже непотрібна
Нікому – нікому?!
Ой, у лузі, над річкою,
Всихає калина.
Щодня плаче, та журиться
Молода дівчина.
Не втішає дівчиноньку
Тай матуся рідна.
Бо дівчина – сиротина,
Хоч гарна, та бідна.
Якщо хтось і приголубить,
Пограється, й кине!
І ніхто не пожаліє
Серце лебедине!