Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: У погляді недоспаних ночей - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно це чути! Дякую, Олексо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твк, в погляді вона, як на долоні. Дякую, Лано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке воно вже є, з таким і живемо, несичи його в душі. Дякую, Іринко!
Радченко, 12.07.2014 - 15:23
Важкко жити з таким, до одурманення, коханням. Але - як прожити без нього?
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Без нього ще важче, бо пустка так тисне на груди. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...коли переступаєш певний поріг чуттєвості, внутрішні відчуття стають сильнішими... Дякую, Ярославе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...хоч інколи й починає здаватись, що він зовсім не по плечу... Дякую, Таєчко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ех, Олечко, коли пощемить, коли й теплом обійме... Дякую люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за тепло твоєї душі, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уже усміхнулась... Сердечно дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Певно, що так, кожен має свою власну мітку... Дякую, Анно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Олечко!
Наталя Данилюк, 11.07.2014 - 12:52
Щемні рядки... Іноді любов - це важкий хрест, який завдає нам на плечі доля.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і нікуди вже від нього дітись... Дякую, Наталочко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Богдане!
|
|
|