Хай буде проклята росія,
Вся-вся до клаптика землі.
Нехай до вас повернеться те горе,
Що ви зробили на моїй землі.
Роки вам не пробачать і століття,
Прокляттям будуть сльози матерів.
Як можна горе пережити?
Як хоронить своїх синів?
Нехай не просихають ваші сльози,
І крик ваш не втихає від тужби.
Хай заморозять вас морози,
Та ви вже відморожені й самі.
Хай ваші голови сивіють.
Та вряд чи серце у вас є?
Немов ворони чорнокрилі,
Чужою смертю живите.
Так, Зоє, вони мертві і померли вже давно, вся росія *сплошной погост* і *единственная радость, оскалом вурдалаки*, коли щось відбирають у інших, чи вбивають чужих синів, бо своїх вже давно не жаль.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже боляче уявити цю трагедію,а як її пережити матерям,не дай Боже нікому хоронити своїх дітей.Хай розсудить Бог всіх,хто причетний до цієї кровавої "ГРИ"
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Никогда никого не проклинайте, жизнь-бумеранг... а время всех само рассудит.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не можу стриматись. Коли це бачиш десь з телеекрана.
А коли поряд, коли помирає дитина яка виросла на твоїх очах.Він був добрим, чистим, світлим. Хай вічно живе в нашій пам;яті.
Не за тією адресою прокльони.
Україна - об`єкт геополітичної гри, яку нам, а точніше не нам, а Росії нав`язали американці. Звертайтеся у своїх прокльонах до керівництва США.
І ще, ніколи народ, або уся страна не буває винним! Винним може бути тільки керівництво держави.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ви дивились, як в Москві святкували День Перемоги? Ви бачили мільйони щасливих, коли проголосили Крим загарбаним? Так колись раділи тільки в німеччині, коли Гітлер загарбував нові землі. Я теж думала, що прості російські люди думують по іншому, та хіба там, на площі були не прості російські люди? Хіба не вони були в єкстазі від почутого?