Пообтріскались хати
в хапких стеблах плющу
Буду небо вмивати
аквареллю дощу
Розтушую вологу
від країв до країв
Пообтріскались хати
і бузок потьмянів.
Забирається сонце
крізь задихане скло
Тут нікого не має.
Тут усе відбуло
І покинуто дико
Розрослись бур яни
Розмалюю осику
На надламі весни
І у розпачі вдарю
Блискавицею в сон
Сколихнуться заплави
Затремтять гриви крон
І травненво і чисто
Розпашіється день
Надягнімо намисто
Заспіваймо пісень…
Як у пустці і тиші —
Проростуть кольори
Вітер їх заколише
Й понесе до гори.
Вітер їх роз тріпоче
І розвіє на схил
Хай до самої ночі
Пісні вистачить сил.
