Сьогодні свято! Ні не календарне!
Такого в нашім крузі не було.
Заходить сонце, в далечінь безхмарну
І тихий вечір загляда в вікно.
Тут діти, внуки, друзі, тут розвага,
В душі бренять найкращії слова,
В серці любов,пошана і повага,
Від щастя закрутилась голова.
Дев’ятьдесятка! Довгий шлях позаду,
І рідний край, мов сон, десь залишивсь,
Ти взяв з собою спогад на розраду,
В серці сховав і він не покришивсь!
Все дітям передав і серце мліє,
Ти добрим словом дарував тепло,
Воно, мов сонце, і голубить й гріє,
Об’єднує –росте нове стебло!
Годинник вибив! Знаменне це число!
Святкуємо твою дев’ятьдесятку.
Не зупиняйсь! Сміліш греби веслом,
І веселись! Ти друг, дідусь,ти батько!
Піднімем чаші, щоб здоровим був,
Нехай роки біжать, їх не спинити.
Тобі ж бажаємо, щоб лихо оминув,
Щоб із ріднею, у теплі, ще довго жити!