Що я потім робив із своїм
Сухопутнім морем,
Які відправляв листи
І отримував телеграми,
Як відзеркалювався у прозорих
Есмінцях,
Які штурмували держави,
А влучали в церковні храми.
І ти, як впоралась
Із своїм буревієм,
Зупиняла лавини,
Нівечила гори.
Як віталась полінезіцям,
Як прощалась Наполеонам,
Як закривала штори.
Це добре, що ми - не ми,
А лиш - я і ти,
Гарячий вітер
Не терпить холодну зиму.
Я і далі пишу вірші,
Купую каву,
Воджу поїзди.
А ти відлітаєш
Самотнім
Лелечим
Клином.