Назад не оглядаючись,крокую до мети, Усмішкою всміхаючись,зведу нові мости, Залізну волю маючи,я все перетерплю, Крихкі мости ламаючи,в житті не відступлю. Багато ще не знаю я,та це напевно добре, У мене в грудях серденько велике і хоробре, Усіх, хто поряд був зі мною, завжди пам'ятаю, Своїм теплом і ласкою лиш вірних огортаю. Нічим не вирізняюся,але чогось вартую, Поваги вимагаю я від тих, кого ціную, Найбільший гріх у серденьку стараюся тримати, Та мама завжди вчить мене позицій не здавати. Багато слів сказав уже, тож треба відпочити, Усіх, хто вас підтримує ,старайтеся любити, Найкращих друзів в горі не смійте залишати, І людям, що цінують вас, не пробуйте брехати. © Коля Януш
ID: 433931 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 27.06.2013 18:33:53 © дата внесення змiн: 27.06.2013 18:33:53 автор: Коля Януш
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie