Вже скоро свято весняне, пасхальне,
А потім дні святі і поминальні.
Щодня дивлюсь на фото на екрані,
Де вся родина разом, в центрі - МАМА…
Усмішкою осяяні обличчя,
В малих дівчаток ніжні щічки й личка.
В саду буяють пишні трави й квіти,
На зустріч з мамою зібрались діти…
Вона тоді була така щаслива
І, як завжди, привітна та вродлива!
В той день ми завітали в нову хату,
Тому для всіх було подвійне свято!
Так ніби крила виросли у мами,
На другий поверх - власними ногами.
Ніхто не думав, що таке можливо -
Любов до сина сотворила диво!
Лились розмови щирі на подвір‘ї,
Вечірнє небо всіяли сузір‘я.
Кректали жаби у ставку під вечір,
І літні сутінки лягли на плечі.
В ту ніч всі спали, ніби у дитинстві,
Із мамою у дружнім товаристві...
Пройшли роки і зникли у нірвані,
Живе матуся в серці й на екрані…
