Один, забутий всіма нами,
Він відчайдушно йшов вперед
Летів з попутними вітрами,
Неначе дим від сигарет…
Один, забутий всіма нами,
Для нас, сліпців, він – це пророк.
Коли ми стали всі рабами,
Він вирвав з серця той порок.
Один, забутий всіма нами,
Любов’ю день знаменував
Отими теплими вустами.
Він так горів…Він так палав…
Один, забутий всіма нами,
Нечутно, пристрасно кричав.
У душах, збуджених штормами,
Самотній бриз уже мовчав.
Один, забутий всіма нами,
Він вперто стукав у серця,
Безрезультатно… Зі сльозами
Він прощення благав в Отця.
Один, забутий всіма нами,
Надію у душі розбив…
Пішов за нами, за синами,
Тих поривань, що їх втопив.
Один, забутий всіма нами,
Упав. І жар його затих
Спустошений. Він – жертва драми,
Що вивела в житті триптих…
Один, забутий всіма нами,
Він, як сірник, дотла згорів.
Лиш упокоївся зі снами
В любові трепетних вітрів.
, бажаю далі творити і змагатись за життя, радість і правду 
