UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Тогда, как девушки, от глаз, уселись слева) ) ) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Ратинська, 03.07.2012 - 00:17
навіщо вам аспірантура?) студентки люблять професуру для них цікава процедура коли їх сто - а він один))) мовчазний дивний шармуватий трохи небритий недоспатий... коли від нього пахнуть дрова тоді з них сипеться полова три анекдоти два один... запалює сірник і кидає в камин... Леся Геник, 24.06.2012 - 09:46
/Мы были слепы к дамам, как судьина,Втоптавший в безысходность Украину.../ - міра сліпоти...   Але ж є ті "сміюшки озорние" - життя триває!!!  
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
точно!))) Дві складові і думки твору і реальності у житті!    
Я, 22.06.2012 - 13:03
Чудовий експромт , скільки загадковості та шарму на початку,а далі - робота, заклопотаність... от тільки, здається думка не закінчена... Ви б частіше для душі писали
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!  Вчитався сьогодні і в експромт - зміню після першого рефрену...
Віктор Варварич, 22.06.2012 - 12:27
Гадальні сни, швидкі, гукальні,Удень - між рухів і розмов... Прийняти б мудрих - у вітальні, Із тріскітом камінних дров... Так-так, ми маєм поспішати, Заведені пружинним часом, Би...зупинитись, аспірантом, Одну прикмету б відгадати... ...Скількох би інших не зустріли - Злітаючих й ще не згорілих...
Innessanew, 21.06.2012 - 09:59
Емоції зашкалюють, але чоловіки вболівають не лише за футболістів))))
Голоси, 21.06.2012 - 01:26
Почему вам нельзя написать по почте? Зайдите, там я и вас упомянул незлым тихим. Но с небольшой иронией, за что зарание извиняюсь))www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345296 Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Как раз в эту минуту и читал стихотворение это! Понравилось! Из всех написанных 3-х по этой тематике - самое пока сильное, с претнезией, да что там - с чувством поетики и формой искусства. По почте написать можно, просто обсуждать стихи - стараюсь на ветках. Лирическая, емоциональная(с внешней сдержанностью) получилась у Вас работа! 
Ольга Ратинська, 21.06.2012 - 00:28
у вас все строчки сильные-вы же сам такой,но я не об этом,ночь сильнее дня и........давно хотела сказать вам что вы очень много отдаёте себя вот таким строчкам,миру для мира,-напишите что-то для своей души........... 
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для души?) Спробую експромтом...Гадальні сни, швидкі, гукальні, Удень - між рухів і розмов... Прийняти б мудрих - у вітальні, Із тріскітом камінних дров... Так-так, ми маєм поспішати, Заведені пружинним часом, Би...зупинитись, аспірантом, Одну прикмету б відгадати... ...Скількох би інших не зустріли - Злітаючих й ще не згорілих... 21.06.12 р. Ольга Ратинська, 20.06.2012 - 18:51
Мы были б - очень, очень, очень злые... и этот осадок никак не осадится...как минимум сутки    
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, эта строчка - единственная сильная в этом стихо...остальные - надо смотреть, чкть пусть выстоится...
Radost, 20.06.2012 - 16:24
Немного противоречивое настроение у стиха получилось. В конце дамы вроде как сгладили обстановку. Но в каждой строчке читается досада за игру, судью...безграничное сопереживание за команду и полное безразличие к дамочкам ("Тогда как девушки, от глаз - уселись слева.И пили , кажется, там что-то, или ели...") Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вначале писал - что женщины были - как бы неуместные, потом под давлением общественности - реверанс отвесил))) потому и неровный. Он вообще неровный, как многодетный, вижу, нужно чуть времени, чтобы решить - какие строчки и почему - главнее и живучее))) мерси за внимание к работе!!!
терен юрій, 20.06.2012 - 14:40
Мы были слепы к дамам, как судьина,Втоптавший в безысходность Украину...-перл,хотя первый вариант тоже неплох,сужу как читатель,более импрессионистичный что ли.
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! о судье - его как ни обозви - перл получится))))
Оксана Голубева- Чипак, 20.06.2012 - 14:36
Ну тепер хоч кінцівка є! Але вірш все-таки не жартівливий, а написаний з розпачу від програшу і несправедливості суддів("А судьи кто?")А дєвушкі маладци
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він, твір, спочатку писався жартівливим, потім - став серйозним, а наприкінці я у розпачі - намагався урятувати його - зворушливістю. Тому він - і не цільний, не гармонійний, як три різні брати і сестри...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не цільно  Тому й не дуже весело... 
Ніка Мельник, 20.06.2012 - 14:26
Хороше звучання Обожнюю футбол, наші не так погано і виглядали на фоні збірної Англії. Ніхто, насправді, не вірив в перемогу, тому маємо те, що маємо
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так-так Ви праві! маємо, те що маємо! Просто - романтика і надії - це ж поетичні фундамити існуваннь...
Оксана Голубева- Чипак, 20.06.2012 - 13:58
Хотіла б відповісти на комент КОШКИНОЙ "До поезії Є. Юхниці потрібно звикнути і ще раз перечитати з олівцем у руках..."(Василь Довжик) - і я з ним цілком згідна. Іноді прочитаєш раз-другий... а потім через годинку-дві ще раз...  А тепер комент Вам: вірш не закінчений, допишіть як жартували "с болельщицами за...одним столом"
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пробую! Переробив, гляньте будь ласка... Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Переробив, гляньте будь ласка...
Ольга Ратинська, 20.06.2012 - 13:33
вы тут пылите... пыль не знамя носить боленьем в правом поле... а то что слева чистят пальцы... ну знаете у каждого своё не каждый бдит довольно...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
