До мене весна привіталась
І в полі померкли сніги.
Із сонцем вона побраталась -
В річок розійшлись береги.
До мене весна привіталась,
Крижиною, ген, пливучи.
Вона собі хвилею гралась,
Я ж ноги собі промочив...
До мене весна привіталась
Лунким журавлиним ключем.
В задумі берізка хиталась,
Спливаючи соком-плачем.
До мене весна привіталась
Зеленим світінням верби.
Лиш хмарка туману зосталась,
Де ранок пройшов голубий.
До мене весна привіталась
Рясним життєдайним дощем,
Надія до серця верталась,
Зникав неприкаяний щем.
До мене весна привіталась -
Я з радістю їй відповів.
І ти до плеча пригорталась -
Тебе я крізь весну повів!
... ПРИВІТАЛАСЯ!
ТО ДОБРЕ!
І ВИ ЩОСЬ ЇЙ ВІДПОВІЛИ?
"Я з радістю їй відповів.
І ти до плеча пригорталась"
ОТО Й ЦІКАВИНКА ТАКА!?
ТО ЩО Ж ВИ ТАМ СКАЗАЛИ ЦІЙ ВЕСНІ?
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
душа романтика на повні груди вдихнула всю весну
що ж завтра буде тьма чи сон
чи пісня гратиме вже в унісон
весняна вічність, весняний сон
весна до тебе руки простяга
ти лиш не відганяй її
а обніми, пробач, весну на крилах підніми
не плач...
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоча жінку сьогодні водив гуляти в гідропарк! І ноги намочили... 
Свіжо,прозоро,трепетно! 
