Твоє червоне порше –
надзвичайне!
Крім усього,
це ще і твоя шафа-гардероб.
У ньому чемно зберігаються акуратно відпрасовані
смокінги, костюми, сорочки
і навіть таємниці
про твоїх колишніх коханок та повій,
яких ти іноді підбирав
на трасі.
Мені подобається роз’їжджати з тобою
по вечірньому місту,
коли в салоні грають
мої рідні Бітлз
чи Кустуріца.
А ще
у нас є улюблена вулиця,
що стелиться вздовж Ужа...
А, пригадуєш, одного разу
ми вийшли з ресторану,
і твоє порше сяяло від щастя,
бо його, без нашого відома,
помив якийсь невідомий ром?
Я запропонувала втекти,
щоб не платити, адже знала,
що всі гроші ти витратив на мене
і тепер у твоїх кишенях
гуляє вітер.
Ми помчали на шаленій швидкості
у бік кордону.
Я уявила собі,
ніби ми щойно пограбували банк
і втікаємо від поліцейських,
ну, хоча б,
...у Мексику!
Навіть
мішки з мільйонами американських баксів
ввижалися мені
на задньому сидінні.
Незабаром
ми опинилися в ...осені.
А там
так довірливо шелестів зачаклований ліс
і надихав нас обох
на кохання.
І на біса мені ті мільйони баксів, -
подумалось раптово, -
коли в мене є ти,
наша любов
та золото під ногами.
Але,
якщо я розкрию хоч одну твою таємницю
про інших жінок,
то тоді попрощаюся з тобою
по-італійськи:
розіб’ю фари твоєму надзвичайному
порше...
2011
мерсі!)
