Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Вже вистигла стежка… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це найсвітліші спогади-роки нашого дитинства... Дякую за Вашу чуттєвість і світло душі!
Ninel`, 30.08.2011 - 11:37
так щемливо,до сліз...навіяло спогадами,які в душі навічно...http://www.flowersfamily.ru/userfiles/image/Grand_Prix_mokshan.jpg Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ninel!Ця пам'ять дорога кожному з нас...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна,пане Мольфаре,за те,що приділили моїм віршам сьогодні стільки уваги! Завжди рада Вашому візиту! Приємно було читати Ваші коментарі.
Василь Кузан, 15.07.2011 - 09:22
Поринувши В Вир - збіг приголосних затруднює читання. Цього можна уникнути. Наприклад:Пірнувши у вир... Вірш дуже щемливий. Сподобалося. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вже виправила. Дякую за щиру пораду!
Парчевська Ольга, 14.07.2011 - 23:56
"Я стільки не встигла,я так забарилась,бабусю..." - я розумію Ваші почуття! Дякую за те, що в якісь мірі висловили і мої
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не плачте...Хоч Ваші переживання мені знайомі,тому добре розумію Ваш емоційний стан після прочитаного... Дякую за таке душевне тепло і розуміння!
Тарас Слобода, 14.07.2011 - 16:35
ми цінуємо те що втрачаємо, це просто така психологія. Коли все добре, ми не помічаємо цієї краси чи чарівних моментів. Це так як зряча людина ніколи не зрозуміє незрячої
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правдиві слова,Тарасе. Вдячна тобі за розуміння!
Halyna*, 14.07.2011 - 09:49
Джу гарно і щиро, Наталочко! Відчувається твоя любов у кожнісінькому слові! Браво!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Галинко,за такі теплі і щирі слова! Завжди рада тобі!
Михайло Плосковітов, 14.07.2011 - 09:00
І будні розчавлюють нас,мов дешеву пластмасу.Я ж так і не встигла сказати вам теплі слова...І УЖЕ ВАЖКО КОЛИ СТАЄ ПІЗНО... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Михайле,отак відкладаєш,відсуваєш на потім,а це"потім"може і не настати...Щиро Вам дякую за розуміння!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо від душі... Дякую щиро!
Litera, 14.07.2011 - 08:08
Сумно... Гарні образи...А присвята неперевершена Ми часто не цінуєм, те шо маєм, і іноді близьких теж Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,не цінуємо,поки не втратимо... Спасибі Вам за такий теплий відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Вікторе,що приділили мені увагу!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно,що Вам це близьке...
Galkka, 14.07.2011 - 00:57
Картинка у мене також інакша - старенька хатнка і старенькі ручки, в яких гріються такі маленькі наші.....любов до бабусі, дідуся ми чмус дійсно втрачаємо у вирії подій..а потім плачемо, що нічого не встигли...я також написала про таке вірш для дідуся....чудовий Ваш вірш..так зачіпає струни душі..хочеться підняти телефон і подзвонити...часом ще є кому, а часом лише у молитві...БРАВО!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя і шалений темп,в якому ми живемо,роблять нас настільки заклопотаними,що ми забуваємо про найбільші духовні цінності і найрідніших серцю людей...Дякую Вам за такі теплі і щирі слова!
placebo, 14.07.2011 - 00:23
Хороший вірш,у ньому відчувається бабусина ласка,змальовується стежка...Тільки от,на мою думку,картинка дещо недобре підібрана,виглядає штучною.Загалом в уяві,створеній вашим віршом,у мене виникла дещо інша картина) Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,картинка виглядала штучною.Просто на той молмент не знайшлося нічого підходящого.Та я вже поставила іншу(хоч і ця не дуже підходить,бо у вірші йдеться про осінній сад, та все ж краще,ніж було спочатку.)Дякую Вам за увагу і добру пораду!
|
|
|