Свіже повітря гойднуло волосся,
хтивий дотик з надвору ввійшов -
ти повернувся! І як там велося?
Залітав ти до мене у сон на годину,
голубом білим на білу подушку,
пестив, ніби голубку звабливу і милу...
Було сміху й зітхань,і балачок вервечка.
Я виривалася від лоскоту і втіхи -
а ти цілунками карав мене за втечу.
Місяць зиркає з вишні, немов папарацій.
Лінзу потужну виймає із кофра,
аби фіксувати фантазії нашого танцю...
Стукали краплі нервово у вікна і двері,
мов сусіди, яких дратувала любов.
А я приміряла обновки грайливо-відверті.
Електрика тіла у тіло шугнула гаряче,
Розряди кохання добрались до серця.
Солоденьку і свіжу хапаєш мене нетерплячий...
19.08.2010р.
Спасибі 
Приємно,заходьте ще! 
