Вже промінь роздає цілунки,
Весна бере своє кермо,
У небі дзвін... Птахів відлунки...
Мужик впрягається в ярмо...
На кущик терну сонце сіло,
Природа грає полонез,
Красуня ходить полем сміло,
Мелодію бере з небес.
Весна зелений кодекс пише,
Радіють сонцю спориші,
А спокій пестить і колише,
Шкатулку вільної душі,
Немов передчуття кохання,
Як в молоді колись літа...
Тремтить березове світання,
Де стежка терном зароста