Не може бути в серці болю,
Не може буть гарячих сліз.
Хоч я сьогодні не з тобою,
Хоч ми в житті ще не зійшлись.
Бо я не знаю за ким плакать,
Не знаю я за ким тужить,
Не уявляю як і звати
І ким всім серцем дорожить.
Та я кохаю ніжно й палко
Тебе єдиного свого,
І вірю, що мене із малку
Прикуто серцем до твого.
І десь стежки все ж перетнуться,
Мій погляд вловить погляд твій,
Серця назустріч посміхнуться,
І визерне сльоза з-під вій.
І нам слова вже не до чого –
Зіллємось думкою в одне.
Я б віддала усе для того,
Щоб ти зустрів скоріш мене.
Чекати буду, скільки зможу,
А зможу більше, ніж є сил,
У світлий час, в пору негожу,
Якщо чекати не просив…
30. 01. 2008 р. Мезенцева Євгенія