Прийшла зима.
Справжня зима зі снігом білим білим.
А я одна...
Нема коханого, що раніш був ним.
Нема його, і вже не буде – жаль,
Тепер в душі моїй одна печаль.
Вернути його вже ніяк я не зможу,
Й ніхто мені в цьому, ніхто не поможе.
Про нього я сни кожну ніченьку бачу,-
А інколи з суму я навіть заплачу.
Та хто теє знає, хто сльози ті бачить,
Лиш Бог один знає, як серденько плаче...
Про це я нікому не скажу ні слова
Бо це в мене з Богом єдина є мова.
Колись може хтось зрозуміє ці сльози,
І буде зі мною, й не буду в тривозі.
6.02.2007