| Сторінки (8/710): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Від душі я з Новим роком вас вітаю,
І бажаю вам любові і тепла,
Щоб збувались ваші мрії, побажаю,
Щоби зірка провідна у світ вела.
Нехай затишком омиється господа,
І пропахне мандаринами душа,
Хай у думці буде воля і свобода,
І не вкриє ваше серденько іржа.
Хай налиються багрянцем сонця сходи,
І цілує стіни полум'яний вечір,
Хай всміхаються вам щиро пішоходи,
І хай Ангели сідають вам на плечі.
Я бажаю вам, щоб поруч були люди,
Із якими вам захочеться мовчати,
І в хвилини безнадійності і смути,
Прилетіли, щоби міцно обійняти.
Я бажаю вам кохання, наче космос,
Наче мега океан, але без дна,
Кожен виворіт душі - це мікрокосмос,
Це безмежна, загадкова глибина.
В цьому світі, наче каучук, гнучкому,
Я завжди зумію з вами помовчати,
Постелю під ноги висохлу солому,
І прийду у сни, щоб міцно обійняти,
Я шалено вдячна вам за кожне слово,
За тепло сердець крізь часові дірки,
Ви в житті моєму всі не випадково,
Ви в моєму мікрокосмосі зірки.
Ми у Всесвіті літаєм - це незмінне,
Це дарований нам Господом круїз,
Бережіть усе, що вічне і нетлінне,
А все інше - це лиш теплий, літній бриз.
***К.В.***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2018
Іде в минуле пережитий нами рік,
У серці сум і радість одночасно,
І хоч несе у невідому даль потік -
Давайте будем вірити в прекрасне!
Бажаю всім добра, дарунків долі,
Хай щастя і любов зайдуть у хату,
Нехай ніколи не заплачуть очі в горі,
І не зазнає серце порожнечі втрати.
Хай вас колишуть ночі незабутні,
Хай самоти не буде в вашому житті,
Хай будуть феєричні сірі будні,
Купайте ваших рідних в доброті.
Теплом хай огортають диво-миті,
Танцюйте, коли дощ чи перший сніг,
Нехай світанки будуть золотом омиті,
Перлинки доброти падуть до ніг.
Живіть, творіть, бо кожен день - це свято,
Несіть по світу кошик теплих слів,
І хай, мов перламутр, ллється в хату,
Багряний проблиск сонця вечорів.
З теплом в душі ми станемо у полі,
І будем слухати, як тріскотить мороз,
Подякуємо Богу за життя і долі,
За те, що ми одні з мільярдів проз.
Іде в минуле пережитий нами рік,
І все, що ви задумали, хай вдасться!
І хоч несе у невідому даль потік -
Давайте будем вірити у щастя!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2018
На окраєчку села зігнулась хатка,
У вікно дивились зорі золотисті,
Заховалася в снігу старенька кладка,
Задрімав садочок в білому намисті.
Хрускотіли на снігу чиїсь санчата,
Чувся галас дітвори і псячий вий,
Десь в селі співали молоді дівчата,
А у хаті - вогник мерехтів слабкий.
Там сиділа за столом старенька мати,
І дивилась у вікно...сльоза котилась...
Так хотілось своїх діток обійняти,
Над іконою, немов верба, схилилась.
Засинає світ, згасає в хатах світло,
Лиш її віконце в темряві світилось,
Серденько, мов сад, любов'ю квітло,
І з останніх сил у грудях тихо билость.
Пікся хліб і духмяніла чиста постіль,
Дов'язала шалик дітям в подарунок,
Та ніхто сьогодні не приїхав в гості,
І вікно покрив морозний візерунок.
Крізь дзвеніли і гули зимові свята,
Під вікном лунали сміх і спів колядки,
Згаснув вогник, з ним - самотня мати,
Заховалася в снігу старенька кладка.
P.S.
Хай це будній день чи урочисте свято,
Приїжджайте, поки вас чекає мати!
Приїжджайте діти, поки ще живі
Ваші рідні, найдорожчі матері!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
Життя на планеті неначе мандрівка,
Минуле, теперішнє, і майбуття...
Земля, наче тепла, велика домівка,
Де ми протираємо нове взуття.
Це тіла й душі незбагненне єднання,
Колиска зі спогадів різних людей,
Життя наче хангу магічне звучання,
Із кольором сонячних, ясних очей.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
Тиха музика платівки
У морозну ніч злетіла,
Я взяла нові листівки,
Під ялинкою присіла...
Всім, кого люблю, ціную -
Кожне слово присвятила,
Через відстань поцілую,
І подякую за крила!
За вікном зимова нічка,
На землі сріблястий пух,
Затишок дарує свічка,
Музика плекає слух...
Я відправила на зірку
У конвертиках листівки,
Віднайдіть у хмарах дірку,
В серці - музику платівки.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
Сніг падає тихо у теплі долоні,
Мутує в краплини...стікає до ніг...
Стояла, мов тінь, на пустому пероні,
Серед колійових, залізних доріг...
Присіла на лавку і очі закрила,
Ридав гучномовець у фібрах душі...
За щиру любов самотою платила,
Терпкими слізьми - за помилки чужі.
А сніг все летів у гарячі долоні,
І десь вдалині розлились голоси...
Хтось мокрий торкнувся до сивої скроні,
До стертої часом, п'янкої краси...
На неї дивились два ґудзики чорних,
Чомусь пригадався старий анекдот...
Чекали удвох вже давно ілюзорних
І зниклих у коліях древніх істот.
Мій Чарлі облизував теплі долоні,
Зимою прийшов на самотній поріг...
Хтось щастя зустрів на пустому пероні,
Серед колійових, залізних доріг...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2018
Я сиджу у тепленькому ліжку
Із горнятком гарячого чаю,
У руках недочитана книжка,
Візерунки на склі споглядаю.
Прокидається сонний будинок
Цокотять каблучки по підлозі,
Часу простір лоскоче годинник,
Новий день вже стоїть на порозі.
Я вслухаюсь, як дихає ранок,
Як сніжинки на землю лягають,
І як дзьобає ґава мій пряник,
Як краплини по трубах стікають...
Шурхотять у сльоті магістралі,
Хай зникає із серця фрасунок,
Знов побачити день й жити далі -
Це найкращий у світі дарунок!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2018
Заховалася сніжинка в чорних віях,
І блищать сліди під жовтим ліхтарем,
Хтось шукає свою долю в сніговіях,
Береже букет зів'ялих хризантем.
Я лягла в пухнастий сніг, закрила очі,
І поринула у світ сакральних мрій,
І понесли по спіралі крила ночі,
Розтинаючи сніжинок білих рій.
Десь в господі опинилася на ліжку,
А навколо все чуже і незнайоме,
На стільці лежала в павутині книжка,
За вікном усе статичне, нерухоме.
На столі стояла ваза кришталева,
Окуляри, два горнятка, мандарини,
На горнятку було слово : "Королева"
І висіла на гачку стара хустина.
На вікні лежала жовта хризантема,
Хтось тримав її під куполом скляним,
Наче вирвана із райського Едему,
Де цвіла під вічним сонцем, весняним...
На стіні висіла в порохах гітара,
На комоді в рамці фото, поруч свічка,
А під фото тільки напис: "мила Сара",
І усміхнене в промінні біле личко.
На підлозі хтось лишив свої сліди,
Недопив гарячу каву з сухарями,
Ненароком я прийшла в чужі світи,
Із самотніми, розбитими серцями.
Я піднялась і пішла у теплу хату,
Обтрусила сніг з волосся і плечей,
Випадково я потрапила в кімнату,
В світ чужих і дорогих комусь речей.
Розтопилася сніжинка в чорних віях,
Замело сліди під жовтим ліхтарем,
Хтось шукає свою долю в сніговіях,
Береже букет зів'ялих хризантем.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2018
Пропахло мегаполісом її густе волосся,
Нічними ресторанами і запахом доріг,
Вона у мріях гладила теплесеньке колосся,
Немов вовчиця зранена, лягала на поріг.
Їй так хотілось слухати як шелестять діброви,
І змити з себе запахи в гірській, швидкій воді,
Вслухатись в пісню жайвора і цвіркунів розмову,
Вплітати в косу райдугу і зорі золоті.
Розніжено замружилась, заснула на порозі...
Зникали сни безжалісно в посрібленій імлі...
І знову в мегаполісі з грозою на дорозі,
Стікає дощ струмочками по лобовому склу.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2018
Мабуть, ми з тобою споріднені душі,
Із космосу впали у лоно землі,
Неначе засмаглі під сонечком груші,
Що довго висіли удвох на гіллі.
Мабуть, із зірками щоночі світили,
Тепер, наче груші, згубились в траві,
Кохали і плакали, трішки грішили,
Немов фоліанти старі, вікові.
Мабуть, ми з тобою сюди прилітали,
І стиглими падали з гілки не раз,
Нам Всесвіт розкрив невідомі портали,
І наче папірчик, зігнув для нас час.
Здавалося - поруч, насправді далеко,
Тягли за собою життєвий візок,
Витають думки, мов у небі лелеки,
Мабуть відчувають космічний зв'язок...
Мабуть, ми з тобою споріднені душі
Із космосу падаєм в лоно землі...
Неначе засмаглі під сонечком груші,
Ми падаєм й губимось десь у траві...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2018
Ти дозволь щось тобі розказати,
Може вперше, а може і ні...
Потаємне в тобі заховати,
Що і досі жевріє в мені...
Я залишу свічу, щоб не спати,
Бо вже сонце за обрій зайшло,
І чорнилом продовжу писати,
Про минуле, що тінню пройшло.
Як водою несло аж до Кріту,
Про людей, що навпроти живуть,
Як я вийшла на власну орбіту,
Про ромашки, що в полі цвітуть.
Як прокинулась зранку вулканом,
І пролилась дощем восени,
Як я грішною дамою стала,
І проникла до когось у сни...
Як під небом лежала до ранку,
Про картину на білій стіні,
Як під вечір старенька фіранка,
Колихалася вся в бурштині.
Про газети, що жовтими стали,
І засохлий пиріг на столі,
Про сирі і обдерті квартали,
І зимові малюнки на склі.
Як читала на лавочці книжку,
Годувала з долоні птахів,
Як лежала у теплому ліжку,
Рахувала сліди літаків.
Наче заново все виринає,
І крізь тіло у небо летить...
На папір нове слово лягає,
І спокійно свіча мерехтить...
Я за сльози і біль тихо каюсь,
За мовчання і холод очей,
Від минулого не відрікаюсь,
Це мій власний, життєвий трофей.
Ти дозволь щось тобі розказати,
І зустрітись на розі буття,
Щоб сторінки усі розкидати,
І піти у нове майбуття.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2018
Попросимо тихенько небеса,
Хай кожен, що бажає, буде мати,
Кружляє сніг, Божественна краса,
Нехай у вашу хату прийде свято.
Бажаємо, щоб ви були разом,
Всі ваші друзі, рідні і кохані,
Щоб взимку з хати віяло теплом,
І пахли страви на столі духмяні.
Хай вірою налиється калина,
І хай плететься щастя, мов коса,
Хай рік принесе мир на Україну,
Попросимо тихенько небеса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2018
Я не хочу з тобою під небом
Засинати на мокрій траві,
Я не хочу, благаю, не треба
Проникати в клітини мої...
Я не вмію тебе пробачати,
І горіти з тобою вночі,
Я не хочу тебе спокушати,
І не хочу від серця ключі.
Не заплачу - і ти не почуєш,
Не покличу - і ти не прийдеш,
Ти у венах моїх не пульсуєш,
У кав'ярні мене не знайдеш.
Я не хочу тебе дивувати,
І не хочу торкатись душі,
Я не хочу літак твій чекати,
І писати про тебе вірші.
Відчуваю, що поруч блукаєш,
Відчуваю, що йдеш по слідах,
Мої очі під сонцем шукаєш -
Але це в паралельних світах.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2018
Чому так буває,
Що день догорає,
І ніжність тікає із рук?
В душі холодає,
І сонце сідає,
Лишаючи присмак розлук...
Чому помирають
І не воскресають
Від болю розбиті серця?
А душі латають,
Теплом огортають
Молитви до Бога-Творця?
Чому так буває,
Що правда зникає,
І свіжа брехня на столі?
Чому хтось вбиває,
А хтось захищає,
Хтось пішки, а хтось на коні?
Чому хтось чекає,
Щодня виглядає,
Хоч знає, що він не прийде?..
А хтось відпускає,
Добро розсипає,
І кужіль надії пряде...
Чому без розлуки,
Душевної муки
Немає на світі життя?
Сердець перегуки
Вібрують, мов звуки,
А потім летять в небуття...
Чому? - Я не знаю,
До сонця злітаю,
А потім лежу на снігу...
Сніжинки лапаю,
Повітря вдихаю,
Тамую життєву жагу...
Питання лунають,
У небо злітають,
І зморшки біжать по чолі:
Навіщо вмирають?
Навіщо страждають?
І сльози течуть по землі?!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815179
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.11.2018
Твої шляхи, мов голограми,
Шукаю їх у світлі дня,
А ти літаєш між горами,
Мов полохливе пташеня.
Буває світиш, наче фара,
До тебе, мов світляк лечу,
Дощами падаєш із хмари,
І я від холоду тремчу...
А часом за рояль сідаєш,
І душу змочуєш вином,
Буває, ніжно присипляєш,
Чоло цілуєш перед сном.
Буває, ти летиш з вітрами,
І залишаєш теплий дім,
То десь хвилюєшся з морями,
Кружляєш в небі голубім.
Ти наче свіжий сік гранату,
Мене напоюєш із рук,
Ти - незакінчена соната,
Ти безіменний, тихий звук.
Ти мрія, що на світ з'явилась,
І знов сховалася між гір,
Хоч я людиною вродилась,-
Твій слід шукаю, наче звір.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2018
Ти приходиш до мене щоночі,
І мандруєш зі мною у снах,
Ти цілуєш заплющені очі,
І гойдаєш на дужих руках.
Ти приходиш до мене щоранку,
Свіжі квіти і чай на столі,
Ніжно будиш мене на світанку
І несеш по життю на крилі.
Ти приходиш в засніжену пору,
Розтираєш долоні мої,
І під співи небесного хору
Загортаєш в обійми свої.
Благодаттю мене накриваєш,
І роздмухуєш вогник душі,
Ти щоночі й щодня прилітаєш,
І шепочеш на вушко вірші...
Свого Ангела бачу щоночі,
Разом з Ним я мандрую у снах,
Він цілує заплющені очі,
І гойдає на дужих руках.
※✩✩✩※
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814388
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.11.2018
Осіння ніч з вітрами в'ється
У змерзлих, скошених полях,
А світло зір із неба ллється,
Красується Чумацький шлях.
Так хочется в рукав сховати
Усіх близьких мені людей,
Разом під сонцем засинати,
У царстві білих орхідей.
До тіла свого прикріпити
Гербарій з днів свого життя,
В кросівках дірку заліпити,
І крокувати в майбуття.
Душевний виворіт розшити
Перлинами щасливих днів,
Кептар новий собі пошити,
Із самих найщиріших слів.
В старий мішечок позбирати
Годинники й людські жалі,
Щоб душі стрілками не рвати,
Й ходити вічно по землі.
Осіння ніч з вітрами в'ється,
За хмарами Чумацький шлях,
А сірий дощ струмками ллється
У змерзлих, скошених полях...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2018
Крізь філігранні візерунки
Червоний вогник мерехтить,
Шмигну в минуле, за лаштунки,
Допоки полум'я горить...
Свічки горять по всій кімнаті,
А за вікном сріблиться ніч,
І я в кудлатому халаті,
Розтоплюю холодну піч.
Мов тінь, з'являюсь і зникаю,
І чайник в самоті свистить...
Я "нас" в минулому шукаю,
А під ногами сніг рипить...
У тьмяні спогади тікаю,
Долоні тягну до печі,
По кухні боса шкандибаю,
Печу духмяні калачі...
Ванільний спогад колихає
Моє розбурхане життя,
Червоний вогник догорає
В глибинах нашого буття....
Крізь філігранні візерунки
Жарина втомлено димить...
Стоять в снігах старі лаштунки,
І чайник в самоті мовчить...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813713
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2018
★З★аховався сизий голуб, під сходинку від негоди,
★А★безжалісний листопад розливав холодні води.
★К★рук у небі дзвінко кряче, душі криком роздирає...
★О★блітає двір голубка, свого голуба шукає...
★Х★ронос стрілки підганяє... дощ шумить, мов Ніагара,
★А ★вона летить у небі, наче вільна, сіра, хмара...
★Н★іч на землю опускалась, і гукали поїзди,
★І★ гукала разом з ними, в темний простір...в нікуди...
★Д★есь крило своє пошкодив, біль пройняв аж до кісток,
★У★ листочок загорнувся і забився у куток...
★Ш★аленіла непогода, а голубка все літала,
★І★ у кожну темну шпарку цілу нічку зазирала.
★П★олетіла на дорогу... Фари... скло... і гальмів свист!
★Т★ак скінчилась їхня доля...впав останній жовтий лист...
★А★рка висохла на сонці, голуб знову полетів,
★Х★ворий, мокрий і голодний, повний щирих почуттів.
★І★ побачив він голубку... впав на землю - і заснув...
★В★ін її у свої крила, наче в ковдру загорнув...
P.S.♡
Падав сніг в пусте гніздечко, на сходинку у дворі...
А десь там, високо в небі, світять нові дві зорі!★★
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
Я латку на серце поставлю
З тканини твоєї душі,
І птахом до тебе відправлю
Написані болем вірші.
Наповню людьми свою душу,
Неначе нектаром - ґрааль,
І махом свій келих осушу,
У щастя знайду магістраль.
Зрощу у садку нові квіти,
Запрошу усіх в теплий дім,
І вийду, щоб хлібом зустріти,
Про долю свою розповім.
А поки доп'ю свіжу каву,
Чекає бурштиновий схід...
Вберуся у сукню яскраву,
І піду за сонцем услід!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2018
В руці агати роглядала,
А дощ шмагав з усіх сторін...
Ти підійшла і обійняла,
Поклала дрова у камін...
В твоїх обіймах заховалась,
Змастила тіло ейфорія,
Ти знов прийшла й не привіталась,
Моя Осіння Ностальгія...
В душі моїй удвох блукали,
Кидали дрова у вогонь,
А дні - мов камінці, спадали,
З моїх розімкнутих долонь...
Свій погляд в небо підійняла,
Скінчився дощ давним-давно,
А я з проектором стояла,
Крутила спогадів кіно.
До пережитого торкалась,
Тверділа кварцова надія...
Ти знов пішла й не попрощалась,-
Моя Осіння Ностальгія...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2018
Вологим листям пахнуть ранки,
Гойдає вітер явори,
Пропахли осінню фіранки,
Дощами плачуть вечори...
В трубі шумлять небесні води,
Неначе долі барабан,
Такі закони у природи,
То штиль, то знову ураган.
Бреду по вулицях в чоботях,
Асфальт - мов чорна бузина...
Несе у даль життєвий потяг,
Немов листочок бистрина...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2018
Багато бачила вона
Старенька лавка, під вікном,
На ній писали імена,
Неначе пам'яті альбом.
На ній сиділи молоді
Дівчата й хлопці, цілу ніч,
І падали листки руді
Кружляли з часом віч-на-віч.
Співали в унісон пісні
Під супровід гітарних струн,
І крапали дощі рясні,
Життя неслося, мов тайфун.
Обличчя щезли у імлі,
З собою спогади забирали...
Гаврани чорні на гіллі,
Ранкову тишу роздирали...
Дивилась бабця із вікна
На лавку, біля свого дому,
На стерті часом імена,
Що зникли із життя альбому...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2018
Цвіла петунія на клумбі, біля парку,
Неначе небо, що розквітло без стебла...
Очима синіми дивилася на хмарку,
Прощальним поглядом пташину провела....
І крапав дощ із неба в очі ці розкриті,
В морозний холод - вона вірила в тепло...
Здіймала рученьки, крижинками покриті,
Ховала під пелюстками стебло.
Я задивилась на петунію тендітну,
Звивались струмені дощу під чобітками...
Поринула думками в даль блакитну,
Мов в синє небо, що затягнуте хмарками...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2018
На підвіконні свічечка горіла,
Зігнулась до обдертого вікна...
Усі куточки темні засвітила,
В щилини заховалася пітьма.
Я вогник відчайдушно закриваю
Від вітру, обгорілим рукавом,
І темряву в безодню відсуваю,
Малесеньким світилом і теплом.
Ця свічечка кімнату засвітила,
І світло розлилося по землі,
Собою сотні свічок запалила,
Обдерті стіни стали як нові.
Сиджу перед вікном і споглядаю,
Як свічечка малесенька горить...
Від протягу руками закриваю,
Надію, що у серці мерехтить...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2018
Буває так хочеться, аж до знемоги
В дитинство своє на хвилинку прийти...
Я знаю, що в спогадах є та дорога,
Її тільки серцем можливо знайти.
І хочеться трішечки там постояти,
На себе маленьку поглянути знов,
І разом з собою в пісочку пограти,
І верше послухати шелест дібров.
Так хочеться міцно себе обійняти,
Сказати, щоб сильною завжди була,
Що буду я плакати, буду кохати,
Брехнею і болем нап'юся сповна.
На ґанку в сорочці стою босонога,
Щоб знову у світле дитинство прийти...
Я знаю, що в спогадах є та дорога,
Її тільки серцем можливо знайти.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2018
Подякую Богу
За світлу дорогу,
За те, що живу на землі кожен день!
За спокій й тривогу,
Я дякую Богу,
За те, що я чую мільйони пісень.
Бувало боліли
Поламані крила,-
Ти душу поранену знов лікував...
І знову летіли
Відновлені крила
І Ти мене знову за руку тримав!
Я дякую, Отче,
Що маю я очі,
І можу побачити весь білий світ!
І сонце лоскоче
І нічка шепоче,
За те, що даруєш мені цей політ.
Я дякую Боже
За тих, хто поможе,
І тих, хто покине в хвилини важкі...
На друга так схоже
Обличчя вороже...
Я інколи вдячна, що рвуться зв'язки.
Щоранку радію,
І вдячна, що мрію,
За добрих і щирих навколо людей,
Я серце відкрию
І рідних зігрію,
Притисну міцніше до своїх грудей.
Я дякую Богу
За те, що так строго
Він вчив мене мудро чинити в житті...
За силу й знемогу,
За всю допомогу,
За те, що ведуть мене Руки Святі!
Подякую Богу,-
І піду в дорогу,
І хай тихі зорі у небі вже сплять...
В душевну тривогу -
Я завжди із Богом!
Із Ним разом в серці живе благодать!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810715
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 20.10.2018
Я намотую на себе теплі дні,
Наче гусениця, в замотку сховалась...
Я намотую години хутряні,
І коли я без надії сподівалась.
Я намотую образи всі свої,
І ту мить, коли сльозам в обійми впала...
І той час, коли блукала у імлі,
І ті дні, коли я падала й вставала...
Я схилюся перед Богом на зорі,
У молитві духом й тілом розчинюся...
На гіллі залишу замотки свої,
І додому зовсім іншою вернуся.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2018
Листочок впав мені в долоню,
Неначе клаптик теплоти...
Цілує сонце земну скроню,
За обрій хоче утекти.
Голубка в небо полетіла,
Пірнула в осінь моя тінь...
Мій день мережкою накрила
Доріг незвіданих сплетінь...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2018
Художник сидів на Високому Замку,
І знов за мольбертом - її малював...
А Львів позіхав в золотому світанку,
І промінь дахи цегляні лоскотав...
Мов марево срібне розтанула в днині
Ця дівчина юна, ця ніжна краса...
Спустилася вниз по хвилястій стежині,
В серпанку гойдалась блискуча коса.
Ні з ким не прощаючись, зникла у часі...
Художник роками красуню чекав.
Щоранку пив чай на старенькій терасі,
І очі блакитні у мріях шукав.
Бродив в самоті на високому замку,
І знов малював краєвид і птахів...
В душі нуртував вітрюган спозаранку,
Додав до картини похмурих штрихів.
Портрет незнайомки він брав із собою,
До неї всміхався і щось шепотів,
То мовчки дивився і гладив рукою,
То пісню під ніс сам собі бурмотів...
Аж раптом портрет підійнявся в повітря,
І вітер поніс понад містом у даль...
У звивистих вулицях зникла палітра,
Залишила в серці глибоку печаль.
Художник у слід непокірно дивився,
Неначе за нитку незриму тримав...
Присів, наче тінь...до мольберту схилився...
А вітер з гори акварелі скидав.
Вологий портрет впав до ніг чоловіка,
Що в Стрийському парку натхненно гуляв...
"Яка ж вона гарна, немов Евридіка"-
Підняв цей портрет і з собою забрав.
Вночі сів в літак, у Бордо повернувся,
Над ліжком повісив чарівну картину,
В задумі до неї рукою торкнувся,
А потім зробив разом з нею світлину.
Художник на зустріч вже не сподівався,
Змирився із тим, що кохання - тюрма.
А час сивиною у скроні вплітався,
І вже за плечима стояла зима.
Аж раптом портрет в інтернеті побачив,
Схопився за голову - сльози із віч!
У зморшках обличчя від радості плаче,-
Із щастям лишився удвох віч-на-віч.
Старими руками до кнопок торкався,
Писав до француза, як довго чекав,
Лягав в самоті, в самоті прокидався,
І як він портрет цей роками шукав.
Француз написав, що знайшов "Евридіку",
Яка на портреті всміхалась щодня.
Ця жінка шукала його вже піввіку,-
До Львова літала, немов пташеня.
Гуляла одна на Високому Замку,
Коли падав сніг і коли все цвіло...
Шукала його там вночі й на світанку,
Ці очі зелені й високе чоло...
Літак приземлився, а він - мов юнак
Схвильовано чуба свого поправляє,
Повісив на руку свій білий піджак,
Букет свіжих квітів незграбно тримає.
Невже день настав?! А вона - мов лебідка,
Пливе у обійми в осінніх листках...
У сивій косі розпустилася квітка,
Серця закружляли в рудих пелюстках.
Дві долі знайшлись на окрайку життя,
Так Богом судилось. На все Його воля!
Змогли пронести цим життям почуття,
І ось дочекались! Всміхнулася доля!
А скільки пройдуть - тільки Богу відомо,
За руки взялись і поринули в світ...
І тут я поставлю не крапку - а кому,
Нехай це кохання живе сотні літ.
Художник сидів на високому замку,
І знов за мольбертом - її малював...
А Львів позіхав в золотому світанку,
І промінь дахи цегляні лоскотав...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018
Ти для мене - мов повітря. Я тебе вдихаю...
Я живу лише тобою...лиш тебе кохаю.
Твої очі дна не мають...у морях купають...
Твої руки - наче крила, в небо підіймають...
Твоя посмішка - мов сонце, зранку зігріває...
А твій голос - наче пісня, в голові лунає.
Твоя віра - мов фортеця, що нас захищає...
Наша мрія - мов джерельце, серце напуває....
Тихий шепіт - наче вітер, тілом відчуваю...
Твій цілунок - наче вогник, на вустах палає...
Ми ідем по стежці долі, по світах незнаних,
То у світлі дня блукаєм, то в густих туманах...
Твоя ніжність - наче ковдра, плечі огортає...
Твою ласку - наче квіти, в душу заплітаю.
Дні минають...Їхні тіні у імлі зникають...
Мов птахи, летять у вирій й більше не вертають.
Хай роки від нас тікають - цього не боюся!
Я з тобою, обійнявшись, цим життям пройдуся...
Ти для мене - мов повітря! Я тебе вдихаю!
Я живу лише тобою! Лиш тебе кохаю!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018
Задумливо гойдалась горобина,
Осінній вітер листя обдирав...
Крізь пальці, мов пісок, тікала днина,
І вечір тихим смутком догорав...
У затишні домівки бігли люди,
Ховаючись від вітру у плащах,
Темніли силуетами споруди,
Що деколи зникали у дощах.
Йшов незнайомець дивною ходою,
Поблискували краплі на лиці,
У двір зайшов, на пару із грозою,
Тримав пожухле листя у руці.
Під горобиною розгублено спинився,
За пазуху листочки заховав,
І до землі вологої схилився,
Червоні ягідки у жменю позбирав.
Присів на мокру лавку й подивився
У мою душу...і по тілу - струм...
Він, як завжди, без попередження явився,-
Глибокий, мовчазний Осінній Сум.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
Я вільна і крилата,
Несу у серці світло,
Я без грошей багата,
Любов'ю обігріта.
Живу і вам співаю,
І під дощем танцюю,
По вулиці стрибаю,
Сміються з мене люди.
Пр.
Прийшли у світ багатими:
Із посмішкою щирою,
В душі - із діамантами:
Добром, любов'ю, вірою.
Зустріньте день сміливими,
Летіть у даль крилатими,
Крокуйте всі щасливими,
Нехай й дивакуватими.
Сюжет на кіноплівці
Писали різні люди.
Присяду на бруківці,
Всю ніч співати буду.
Я кожну мить ціную,
І душу відкриваю,
Я кожен день цілую,
Я кожен день кохаю.
Хай пісня вас зігріє,
Серця єднає словом,
І смуток ваш розвіє,
Хоча би тимчасово.
Метеликів лапаю,
Країнами мандрую,
І пісню вам співаю,
Тепло душі дарую!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806576
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.09.2018
В її руці - світлина,
Омитая сльозами,
Вона чекала сина,
Цілісінькими днями.
На сходинці сиділа,
Дивилась на дорогу,
У небо шепотіла,
Молилася до Бога.
Вже нічка опускалась
На кам'яну дорогу,
І сонечко сховалось,
Пішло з її порогу.
Зайшла в пусту хатину,
І тихо заридала...
І у сльозах світлину
До серця притискала...
І залетів листочок
В прочинене вікно,
Зайшов у дім синочок,-
Й поцілував чоло.
До нього полетіла,
Щоб міцно обійняти,
Не було в нього тіла,
Він міг тепер літати.
-"Не плач моя рідненька -
І до матусі линув,
-Я знаю, що раненько
Я у бою загинув.
Завжди я був з тобою,
Я прилітав до хати,
Я був в траві росою,
І ароматом м'яти.
Ти посади під тином
Червонощокі маки,
А серед них - калину,
Це будуть мені знаки."
Вона сказала тихо:
-"Зі мною посиди,
Без тебе в серці лихо,
Синочок мій, не йди!
Я сплакала вже очі,
Неможу більше йти,
Тобі кричу щоночі,
В безодню, в нікуди...
Чекаю, що вернешся,
Зайдеш, як все, у дім,
До мене посміхнешся
І сядеш знов за стіл."
І знов вона заплакала,
Припала на коліна,
Його сорочку жмакала
"Не йди"- благала сина.
Враз світло осліпило,
Увесь чарівний край
-"Я маю білі крила
Лечу сьогодні в рай...
Поглянь, уже злітають
Синочки в світлий рай,
Своїх матусь прощають,
І свій чарівний край.
Не плач моя матусю,
Я знов сюди прийду
Я знову повернуся,
Калиноньку знайду!"
І він злетів у небо...
Полив холодний дощ...
Лунає грім над степом,
П'є воду спраглий хвощ.
І жити далі кличуть
Безжально-сірі дні...
Зажурливо курличуть
У небі журавлі....
Зима накрила снігом
Волосся і траву...
Весна несла відлигу,
А літо - знов жниву.
Цвіли щороку маки,
Гойдалася калина,
Чекали сина знаки,
Посаджені під тином.
А мати вже старенька
Дивилась в далину,
І стрічку голубеньку
Вплела у сивину.
А жовту пов'язала
Для сина на калину,
Їй грона цілувала,
Немов свою дитину.
Якось малий хлопчина
До маків підійшов,
Торкнувся до калини,-
Це син її знайшов.
Та матінка не вийшла,
Не встала на поріг,
Цвіла пахуча вишня,
І сипалась до ніг.
Стояв хлопчина босий,
В сорочці вишиваній,
Стояв простоволосий,
Приніс ромашку мамі.
Світлина пожовтіла,
І свічка не горить...
А під кущем - могила,
Там мати мирно спить...
Його не дочекалась,
Не встигла обійняти,
З калиною зросталась,
Щоб міг її впізнати.
Крізь маки проривалась
Пахуча, свіжа м'ята,
До ніжок доторкалась
Його рідненька мати.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806071
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 09.09.2018
Присіла у полі, на мокру травицю,
Навколо цвіркоче ансамбль цикад.
А п'яти лоскоче пухнаста пшениця,
Із літньої кухні летить аромат.
Чомусь пригадалось, як мати співала,
Чомусь пригадалось, як маки цвіли...
Згадалось, як щиро я тут покохала,
Як з квітів вінки на Купала плели.
Тікали вночі у безкрайнєє поле,
Лягали в траву і дивились на зорі.
Чомусь пригадалась самотня тополя,
Як їли грушки у маленькій коморі.
Як брат збудував дерев'яну альтанку,
А тато сидів і потягував люльку,
Чомусь пригадалась над ставом тарзанка,
І як ми збивали зі стріхи бурульки.
Матусина пісня злетіла над полем,
Дитячі сліди поросли бур'нами,
Зігнулась старенька, самотня тополя,
Понищена часом, дощем і вітрами.
Лягла просто неба на мокру травицю,
Вслухаюсь у пісню ансамблю цикад.
А тіло лоскоче пухнаста пшениця,
У спогадах в'ється смачний аромат.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2018
Так чудово сьогодні, так ясно,
В горобині заплутався промінь,
Розливається днина прекрасна,
Тисячами казкових симфоній.
І так хочеться серцю співати,
Приголубити промінь рукою,
Разом з листям у танці кружляти,
Гомоніти стрімкою рікою.
Мов роса, прилягти на травинку,
Наче хмарка, за обрій втекти...
І покласти цей день у торбинку,
Разом з ним у майбутнє піти...
Споглядаю прощально зозульку,
Що пірнула в рясну голубінь,
Відпускаю повітряну кульку,
У розп'яту, неторкану синь.
Так чудово сьогодні, так ясно,
І звільнився заплутаний промінь.
Засвітилася зірка прекрасна,
Пише ноти для нових симфоній.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2018
Обперся день притомлений
Об мій старий паркан,
Крізь дах небесний, порваний,
Спускається туман...
В сорочечці гаптованій
Хтось біг повз мою хату.
Я вся заінтригована
Захтіла наздогнати.
Біжу у слід за променем
По кам'яній дорозі,
В душі заснули спомини,
Неначе у берлозі.
Моя кофтина зношена,
До тіла вже пристала...
Трава у полі скошена,
Давно сухою стала.
Цей хтось спинився втомлено,
І поманив рукою,
Поглянув в душу зболену,
Й заговорив зі мною:
- "З тобою був безжалісний,
Ти вкрилась сивиною.
Ти знову будеш радісна,
Ти станеш молодою.
Я час твій, неприборканий,
Візьму твої печалі,
Неначе звір сполоханий
Знов помандрую далі.
За мною вже не бігай ти,
Вертайся в свою хату.
Тут більше не лишай сліди,-
А вчись не поспішати!"
Дрімає день притомлений,
Приліг під мій паркан...
Промінням теплим зморений,
Розсіявся туман...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2018
Із ліжка теплого піднялась,
Наділа светр на піжаму,
У кухню мишею прокралась,
Набрала печива в панаму.
Навшпиньки вилізла на дах,-
Яка ж краса перед очима:
Все миготить у кольорах,
І кличе таїна незрима!
Торкаюсь пальцями до зір,
І ніч в обійми загортаю,
Зірками бавлюсь, мов факір,
І у колисці світ гойдаю.
Присіла на стару цеглинку,
Вогнями вулиці горіли,
І кіт дивився у шпаринку,
Як ліхтарі замайоріли.
Рудий поближче підійшов,
І на прогулянку покликав.
Супутника собі знайшов,
Котячу пісню замугикав.
Ми вдвох бродили на даху,
Сховала місяць у рукав.
Його шукають наверху,
Гадають, що його хтось вкрав.
Дістала зорі із кишені,
Зробила гойдалку для двох.
В солодких крихтах моя жменя,
І крем на светері засох.
В рудого спинка заблищала,
І схід всю землю осяйнув.
Трава у росах позіхала,
І обрій в світлі потонув.
Вусатий гулькнув у шпаринку,
А я всі зорі розкидала,
Ще погойдалася годинку,-
І місяць небесам віддала.
У ліжко тепле повернулась,
Пропахла свіжістю піжама,
І сонце до щоки торкнулось,
Всміхнулась на даху панама.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2018
Я йшов по алеї, неначе примара,
Мені так хотілось частинки тепла.
Топилися крила, немов у Ікара,
І воском гарячим самотність текла.
Присів на краєчок обдертої лавки,
Вдивлявся у сірі, важкі небеса.
Хитався метелик на кінчику травки,
У віях сховалась підступна слоза.
В очах метушилися заспані люди...
Їх вітром несло у замріяну даль.
А я малював чудернацькі етюди,
З натури змальовував власну печаль.
Мелодія скрипки прорізала простір,
І хтось обережно торкнувся руки...
Нікого в цей день не чекав я у гості,
Крутилися в хаосі різні думки.
Але, все ж наважився, і обернувся,-
На мене дивилися двоє дітей!
Зітхнув із полегшенням і посміхнувся,
Швиденько дістав із кишені грошей.
Проте вони тут, щоб любов дарувати,
Вогнем запалити зажурені очі.
Вони підійшли, щоб теплом обійняти,
І їм не потрібні пожмакані гроші,
Два Ангела сіли на змучені плечі,
У тілі вирує збентежено кров.
На землю приліг зачарований вечір,
З натури виліплюю власну любов.
Бреду по алеї невпинно роками,
Сиджу на краєчку обдертої лавки.
У серці малюю поля з вітряками,
І Божу корівку на кінчику травки.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2018
В калюжі пливе паперовий кораблик,
Вночі залишився в подвір'ї один.
Повзе по окрайку замріяно равлик,
Ховаючись в хатку від дужих краплин.
Дивлюсь на кораблик - а він не здається,
Хоч сині клітинки давно розпливлись.
На дереві мокрий листочок трясеться,
І хмари по небу всьому простяглись.
Натисла на кнопку і музика ллється,
Стікає за обрій в розкрите вікно...
А серце, мов пташка, всередині б'ється,
Відчула відправлене вами тепло.
До скла притулюся і наче хмаринка
Із вітром шаленим до вас полечу,
Я скло поцілую, неначе краплинка,
Добром і любов'ю вам душу змочу.
Кружляє у серці самотній кораблик,
Він бореться з вітром. Він зовсім один.
Повзе по руці моїй втомлений равлик,
І ріжками кривить від дужих краплин.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2018
Співають гойдалки осінні трелі,
Колише вітер крони... присипляє...
А вересень готує акварелі,
Серпневе сонце млосно позіхає.
Вдивляюся крізь пальці рук у небо,
Дзижчить в траві вологій сонна муха...
Нажаль, прощатися із літом треба,
Лоскотить наостанок промінь вуха.
За обрієм щезає паперовий змій,
Лише очима тоскно проводжаю...
Пронісся серпень, мов бджолиний рій,
Осінній подих вітру відчуваю...
Летить над полем срібна павутинка,
У слід їй дивиться мала комашка,
Тримаю серпень, наче соломинку,
А літо виривається, мов пташка...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2018
На місто опустився обтяжливий туман...
Заскреготіли хором колеса по бруківці.
Забрав мене в полон п'янкий, лихий дурман...
Дзвеніли у дзвіночки пухнасті, білі вівці...
По вулицях іду змордований і босий,
Мов злодія скували важкими ланцюгами.
Вмивають мої ноги - блаженні, чисті роси,
Стоять обабіч люди в броні із батогами.
Попереду всміхався кривавий ешафот,
А люди реготали беззубими ротами,
ЛилИ брудні помиї і відра нечистот,
Хрестили грішну плоть смердючими руками.
Вони, немов чорти, мов злидні, гірше звіра,
Жбурляють гниляком, як демони регочуть.
В душі моїй голодній - понівечена віра,
Але кругом гієни, цю віру згризти хочуть.
Кайданами прикули до мокрого стовпа.
Кусають ноги скалки,тернина і солома.
У натовпі зронилась брудна сльоза, скупа.
Хтось далі реготав, а хтось пішов додому.
І спалахнув вогонь. Миттєво стихли люди.
І полум'я торкнулось кривими язиками.
У ніздрі вдарив жар, наповнив мої груди,
І піт почав стікати кривавими струмками.
Аж раптом небо вкрили могутні, чорні хмари!
І вщухло дике полум'я під зливою небес.
І знов не дочекався Харон цієї кари,
І застогнав прощально під свист гнилих колес.
Сиджу на мокрій лавці, в обійми пес біжить...
На сонечку блищать малі краплини в віях,
А в небі синьоокому мій білий птах летить,-
Чекав його роками в скалічених надіях!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803243
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2018
Я вийшла на балкон з горнятком чаю,
І все навколо знову як завжди:
В повітрі пахне м'ятою... вдихаю...
І в'ють гніздо на дереві дрозди.
А новий день затягує в будденність,
Наношу на обличчя свіжий грим...
Я втратила свою духовну єдність,
Бреду по світу, наче пілігрим...
І по щоці, чомусь, сльоза котилась...
Та вмить з'явились ви, я це відчула.
Сказали "кілька слів" і розчинились.
І я їх в свою душу загорнула.
Візиту я чомусь не здивувалась,
Я ніби знала, що прийдЕ цей день,
І ваших "кілька слів" я дочекаюсь,
І випущу метеликів зі жмень.
В житті моєму ви не випадково,
Та я колись цього не розуміла...
І варта було вам сказати слово,-
Як я, безкрила, знову полетіла!
Слова подяки вам кричу у простір!
Хотілося б ці миті повторити...
Я з радістю чекаю вас у гості!
А поки йду у затінок... творити...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
Волосся кучеряве
і карі оченята,
З цікавістю дивились
на небо і птахів,
З відкритого вікна
гукала вкотре мати,
А в небесах сплітались
сліди від літаків.
Замружилося місто
під сонечком яскравим,
А дівчинка стояла
під вишнею в траві,
Для неї все навколо
було таким цікавим,
І до небес тягнулися
пальчики малі.
З відкритого вікна
гукала вкотре мати,
А дівчинка всміхалася
до когось на горі,
Волосся кучеряве
і карі оченята
Дивилися на Ангела
у білому вбранні.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
Ти моя! Жадана і кохана!
Ти моя - шепочуть моі губи.
Я не знаю, правда чи омана?!
Я люблю! І хай почують люди!
Полечу, окрилений по світу,
Пронесу кохання крізь життя,
Посміхнусь завершеному літу,
Збережу цнотливі почуття.
Ти моя- здавалось наяву,
Не мене так ніжно цілувала,
Я летів в завісу дощову,
Але ти мов марево зникала.
Я хотів, щоб ти була моя...
Я жадав щоночі твої губи...
Я створив любов... тебе нема!
І шукав тебе щодня усюди.
Не моя- наспівують птахи,
Ти моя, на жаль, лише у мріях.
Вже пішли до школи дітлахи...
Ти живеш у зболених надіях.
***
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
Вона була заплакана й голодна,
Сиділа знову боса у кімнаті.
Відлунювала крик стіна холодна,
І знову плакали хмарки кудлаті.
Вона сиділа в байковій піжамі,
Серед мільйонів - змучена, одна...
Як хочеться про все сказати мамі,
Та це була лише її війна...
Притисла до щоки хустину рідну,
І град забарабанив по вікну...
Всміхалась тиша хижо і єхидно,
Лиш тільки град не залишав саму.
Ніщо не вічне під гарячим сонцем,
І град скінчився...тиша десь пішла.
У дні важкі Господь був охоронцем,
По краю прірви з Ним вона пройшла!
Вона сиділа в байковій піжамі,
Серед мільйонів - більше не одна,
Всміхалася щаслива в скайпі мамі,
Скінчилася із долею війна!
А час тікав безжалісно й неспинно,
В повітрі закружляв осінній лист...
Та доля посміхнулась їй невинно,
В дарунок принесла життєвий зміст!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2018
У зморщених руках горів ліхтарик,
Ми біля хати розмовляли з дідусем,
У вухо дзеренчав хмільний комарик,
Що прилетів з вечірнім вітерцем.
Розмова в нас була про все на світі:
Про мрії, гори, сонце і птахів,
І хто такий Ван Гог і Нефертіті,
Про шепіт лісу й далечінь шляхів.
Його рука так ніжно притискала
Мою малу долоньку до грудей,
Красу його душі я відчувала,
Немов потрапила у сад із орхідей.
Від сонця очі з часом вигоряли,
І сивина вкривала, наче землю сніг.
Ми разом снідали, вечеряли, гуляли...
Тепер його нема... Пустий поріг...
Тримаю запорошений ліхтарик,
І як колись, я розмовляю з дідусем,
У вухо дзеренчить хмільний комарик,
Що прилетів з вечірнім вітерцем.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2018
Вечірнє небо ніжиться в промінні,
А сонце змучено готується до сну...
Лишає теплий дотик на камінні,
І відчиняє двері в ніч ясну...
Неначе в море, хочеться стрибнути
Туди, де хмари золоті, мов хвилі...
І плисти серед зір, про все забути,
Гойдаючись в небеснім тілі...
І вкотре повертаюсь до кімнати,
А сонце змучено готується до сну...
Повільним кроком йде з моєї хати,
І відчиняє двері в ніч ясну...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2018
Літо гойдається,
Ніжно всміхається,
Мріє і всхлипує теплим дощем...
Спекою грається,
Мов забавляється,
Із бородатим, зеленим плющем...
Ти повернувся,
Волосся торкнувся,
Що посивіло за стільки ночей...
Дубок стрепенувся,
До сонця всміхнувся,
І сльози котились з щасливих очей.
Я довго чекала,
І тихо страждала,
Дивилась у вічність і мертва - жила...
В думках обіймала,
Всього цілувала
Синочка свого дочекалася я!
А літо стрікоче,
Промінням лоскоче,
У зорі вдягнулася нічка ясна...
А серце тріпоче,
До Бога шепоче,
Блаженні і світлі подяки слова!!!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2018
Ти чуєш? Я плачу,
І дощ зранку ллється.
Я знову пробачу,
І знову минеться.
Поглянеш- всміхнуся,
Торкнешся- зомлію,
До рук пригорнуся,
І все зрозумію.
Ти бачиш? Щаслива!
У сонці купаюсь!
Така несмілива...
У горах ховаюсь.
Знайдеш мене в полі,
В садах чи лісах,
Звикаю до болі,
Я вся в мозолях.
Я стерплю, і далі
Ростиму поволі,
Уздовж магістралі,
І навіть в неволі.
Вродилась травою,
Така моя доля,
А краще б рікою,
Чи берегом моря.
А, може, я птахом
Здійнялась би в небо?..
Одним лише змахом
Злетіла над степом...
Ти чуєш? Я плачу....
І дощ зранку ллється...
Тебе я пробачу,
У мене Є серце!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018
Крізь соняхи жовті малими ногами,
Ішов літній вечір в обійми нічні...
Мені ти являєшся, мила, роками,
І вкотре щезаєш в ранковій імлі.
У натовпі знову обличчя шукаю,
Що сниться вночі із дитинства мені.
На паперті, наче жебрак, засинаю,
І плавиться захід сумний вдалині.
Я голубом сизим в твій сон прилітаю,
У вікна зачинені б'юся грудьми,
І пір'я своє під вікном залишаю,
Вертаюсь з подертими часом крильми.
Почула! Відчула! Навколішки впала...
Притисла пір'їни до своїх грудей...
Я вірив, кохана, що також шукала,
Обличчя з дитинства в потоках людей!
Крізь соняхи жовті малими ногами
Іде літній вечір в обійми нічні,
Торкаєшся серця палкими вустами,
І тіні назавжди сплелись на стіні.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018
Задумався вітер і встав під вікном
Забутої хати, старої...
Він бачив кімнату з накритим столом,
Усмішку дитинки малої.
Він тихо дивився на зварений борщ
І слухав пісні дідуся,
Він навіть не знав, що давно іде дощ,
І мокра хатина уся.
Обличчя притиснув до мокрого скла
А там тільки тиша німа.
У очі вдивляються сирість й пітьма,
Давно там нікого нема.
Задумався вітер, приліг під вікном,
Лиш хвіртка іржава співає.
Колись тут так весело й добре було,
Тепер тільки вітер гуляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2018
Ти спи у ніч глибоку тугу,
Нехай насниться сонця схід.
Хай буде Ангел твоїм другом,
Покаже новий краєвид
Приспів:
Ти спи, коханий, безтурботно,
Із неба світить нам зоря!
Ця ніч така стрімка, спекотна,
Як серце і душа моя.
Тебе я ніжно поцілую,
І в щастя ковдру загорну.
У сон з тобою помандрую,
У цю спекотну ніч, ясну.
Спи солодко, мрійливо, ніжно,
З тобою спить шалений світ.
Ти спи із сильним вітром, свіжим,
Забудь про біль минулих літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796411
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.06.2018
Курличуть в сивих хмарах журавлі,
І ніч розсипалася на мільйони зір,
Несуть нас по життю, мов кораблі,
Роки і час, усім вітрам наперекір.
На жовтому листку сидить комаха,
Вчепилась в нього міцно, як і ми
Чіпляємось за мить. Вона, мов птаха,
Яка злітає, не прощаючись з людьми.
Щодня чекаєм сонця на світанку,
А потім біжимо і зношуєм взуття.
Роки рахують нам без перестанку
Старі годинники всесвітнього буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2018
Крізь серпанок у небі зірки миготять,
Ти і я сидимо на рипучому ґанку.
А комахи на світло слабеньке летять,
Що дарує старенький ліхтарик до ранку.
І так хочеться вірити в те, що ти добрий,
І твій чай у руках з ароматом кориці.
Разом з сонцем завжди ти тікаєш за обрій,
Після ночі вертаєшся на колісниці.
Може станеш для мене стрімкою рікою
І вплетеш в мої коси проміння і квіти,
Забереш всі печалі за обрій з собою,
А вночі знов прийдеш, щоби душу зігріти.
Крізь серпанок у небі зірки миготять,
Ти зі мною, мій День, на рипучому ґанку.
А комахи на світло слабеньке летять,
Що дарує старенький ліхтарик до ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2018
У натовпі до вашої руки торкнулась
В той день, коли душа страждала.
А ви так щиро посміхнулись,
В кишеню посмішку сховала.
Минала вулиці, і вітер біг зі мною,
Мов злодії, кудись тікали.
Удвох присіли під вербою,
Підошви на взутті палали.
А у кишені куртки посмішка дрімає,
Мов сонце, гріє мою душу.
Це скарб, який серця єднає,
І я його віддати мушу.
Прокинулася посмішка і позіхнула,
Така маленька, але сильна.
Так легко до життя вернула,
І серце від страждання вільне.
Лягла в траву, свистить на вухо вітер,
Гойдається кульбаба на стеблі.
А посмішка біжить, мов спринтер,
Єднаючи людей по всій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2018
Цвіте бузок, черемха ніжно пахне...
А в серці дивне відчуття:
Чи ностальгія це, чи спогад чахне,
Що із минулого життя?
В очах жевріє захід сонця тьмяний,
П'янкий, бузковий аромат
Такий знайомий, і такий жаданий
Кочує серцем, мов сармат.
Десь там, позаду залишились люди,
За обрій йдуть мої роки,
Колись і нас на цій землі не буде,
Не вічні в небесах зірки.
Цвіте бузок, і ви з ним шаленійте,
Поки у серці дивне відчуття!
Живіть сьогодні, дихайте, радійте!
Цінуйте кожну мить життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2018
Желаю радости, тепла,
Любви безмерной и добра!
И пусть душа поет от счастья,
Обходят стороной ненастья.
Пусть солнце светит, согревает,
Пусть Ангел в солнышке купает.
Шагай по жизни смело, ловко,
Не хмурь по мелочам ты бровки.
Метелям, грозам улыбайся,
В снегу - мечтай, в дожде - купайся.
Шагай вперед к своим мечтам,
Открой в душе для счастья храм.
Пусть в сказку приведет звезда,
И пусть хранит Господь всегда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788561
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.04.2018
Дозвольте Вас сьогодні привітати!
Принести в подарунок ніжні квіти.
Дозвольте у думках Вас обійняти,
І побажати ще сто років жити!
Хай люди будуть у житті від Бога,
Ви теж для когось Божий подарунок.
Хай квітами цвіте земна дорога,
І сонце шле гарячий поцілунок.
Дозвольте Вам любові побажати,
Здоров'я, сили, віри і натхнення.
Бажаю з кожним роком розквітати,
Лишайтеся окрасою будення!
Хай сонце у очах завжди палає,
І навіть коли в серці сум жевріє,
Господь нехай від зла оберігає,
І в ніч холодну душу обігріє.
Хай друзі будуть поруч тільки щирі,
А в серці буде спокій і надія,
Нехай збуваються усі таємні мрії,
І щастя накриває, мов стихія.
Дозвольте у думках Вас обійняти,
Нехай заквітчаною буде ціла днина.
Нехай встеляє стежку рута- м'ята!
А ранки будуть з запахом жасмину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2018
З днем Янгола щиро тебе я вітаю!
Здоров'я і щастя тобі я бажаю!
Хай сміх твій дзвінким буде, наче джерельце,
І тільки любов буде завжди у серці.
Поглянь, твій Ангелик від зла захищає,
Тебе від біди він крильми накриває.
Коли туга в серці - він поруч лягає,
І ніжно тебе до грудей пригортає.
Він поруч з тобою і в щасті і в смутку,
Покличеш - і він з неба падає хутко.
Він поруч з тобою вночі, в твоїх снах,
Коли тихий смуток у твоїх очах.
Він в крилах своїх , що немов із серпанку,
Забере у космос тебе аж до ранку.
Опустить на ліжко, чоло поцілує,
І з сонячним сходом у день помандрує.
Дивись, Він іде поруч завжди з тобою ,
Тримає за руку своєю рукою.
Ти йдеш не одна по дорозі життя,
Твій Янгол з тобою іде в майбуття.
Я знаю, що він не залишить одну,
Багаттям зігріє, і спалить біду.
Ми в Божих руках, і на все Його воля,
А ми - лиш насіннячко в житньому полі.
Але я молюсь, щоб ти була здорова,
Як квітка чарівна, як ніч загадкова.
Молюсь, щоб твій Янгол з тобою ходив,
Цілунком ранковим тебе розбудив.
Щоб серденько твоє палало від щастя,
І все, що так хочеться, в тебе хай вдасться!
З народженням Бог дав тобі подарунок,
Могутнього Янгола, мов Поцілунок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786009
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.04.2018
С добрым утром, светлым днем!
Пусть лишь счастье будет в нем!
Озарит вас лучик света,
Утро радует рассветом!
Наливайте кружку чаю,
Пусть он силой наполняет.
Свежий, терпкий,ароматный,
Он напиток царский, знатный.
Вкусный завтрак, свежий хлеб,
Дух ваш новый, он окреп!
С каждым днем вы все сильнее,
Духом, телом здоровее!
С неба дождь из серебра,
Дождь любви и дождь добра.
Сыпет Божьей благодатью,
Вышивает тело гладью.
Вы сверкаете здоровьем,
Разумом мудрейшим,совьем.
Поднимайте свои чашки,
Пойте утренние пташки.
Пусть с чайком заходит счастье,
Прочь тоску, и прочь ненастья.
Пусть горят огнем глаза,
Небо словно бирюза.
Ветер свежий, воздух чистый,
И восход в лучах искристый.
Утро, день и теплый вечер,
На столе - котлетки, греча,
Пусть счастливым будет день,
Хоть и мокнет дряхлый пень!
Хоть и мокро и уныло,
Холодно, промозгло,сыро,
Все равно что пень сырой ,
Главное что дома зной!
Чай гарячий, свежий, вкусный,
Шоколад изящно хруснул.
Главное что мы проснулись,
Пню и тучкам улыбнулись,
В доме мир , любовь, покой,
Крыша есть над головой!
Счастье, что мы есть на свете!
Счастье помечтать о лете!
Будем благодарны Богу
Дал нам жизнь, и в жизнь дорогу!
С благодати день начнется,
Небо солнцем улыбнется!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2018
Як хочеться.. та ні, не те говорю...
Можливо зараз нас розбудить сонце,
І ніжною, граційною ходою
Зайде до нас в відчинене віконце.
І сколихне фіранку тихий вітер,
Весняним ароматом залетить в кімнату,
І раптом стане відчуття, що літо,
І вже тепло летить із вулиць в хату...
Як хочеться...та ні, не те говорю,
І ноги босі опустились на підлогу,
Зі сну вихожду кволою ходою,
В надії, що весна знайде дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2018
У очах синіє
Волошкове поле,
І щодня міцніє
Молода тополя.
Духом непохитні
Українські люди!
Небеса блакитні
Знову мирні будуть!
Духом сильна, Україна!
Ти крізь терен проростала,
І зажурена калина,
Знов до сонця встала!
Піднялася із колін,
Вільна і безсмертна!
Мій до ніг тобі уклін,
Моя Рідна і Славетна!
Серце твоє чисте
Любляче , ласкаве,
У вінок барвистий,
Віру заплітає.
Соняхом у полі
Сонце запалало,
І народна воля
В пісні залунала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783333
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.03.2018
Ніхто не побачить, ніхто не почує,
Блукає, мов вітер самотній в степах.
Країнами світу земного мандрує,
На нас споглядає, немов білій птах.
То поруч стоїть і за руку тримає,
І плаче від горя, що в серці людей.
Страждання і муки в безодню кидає,
І сльози в долоні збирає з очей.
Він йшов біля річки, у воду дивився,
У синьому небі пташки щебетали...
На березі хлопчик маленький молився,
І люди навколо у війнах вмирали!
Відлунюють гори невпинні ридання
А тихо лиш там, під землею, в кургані.
-"Коли вже закінчаться ці злодіяння?!"
- І раптом все стало неначе в тумані...
Він йшов і дивися на висохлу воду,
На діток, що тихо вмирають щодня,
На дивні захцянки, нав'язливу моду,
І як витікає з екранів брехня.
У серці його так багато людей,
І кожен свій слід залишав у душі,
Хтось бився із ворогом, наче Еней,
Хтось просто писав про Енея вірші.
Він сів під кущем на вологу травицю,
Із неба звисали важкі, сірі хмари...
Мов ниточку срібну, спіймав блискавицю,
І грім викарбовував серця удари.
Приліг і заснув під холодним дощем,
І сни, наче море, до себе забрали,
А серце його проросло із кущем,
І сльози ранковими росами стали.
Він тут попрощався з своєю землею,
Сказав: "Повернуся" вустами річок,
Злетів в синє небо нічною зорею,
Самотній блукає серед зірочок...
Та скоро повернеться знову до нас,
Зорею впаде, Ненароджений син!
І зробить світ кращим, коли прийде час,
І з ним наше людство досягне вершин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783331
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2018
Заслухалася піснею рідної землі,
І серце переповнилось любов'ю.
Злетіли спогади, неначе журавлі,
Разом із тугою,Рідненька, за Тобою...
Побачила свій край, неначе уві сні,
Поки ще місто спало у тумані,
Як вдома прокидаються сади рясні,
І сонечко з-за обрію встає багряне.
У вишиванку вдягнута моя душа,
Блукає десь під небом України,
Живе у спогадах, як вітер в споришах,
В обіймах рідної моєї Батьківщини!
А по щоці котилася гірка сльоза,
До тебе пригорнуся, мов до мами,
І як цілує трави вранішня роса,-
Так я, рідненька, поцілую твої рани.
Заслухалася піснею рідної землі,
І серце переповнилось журбою.
Злетіли спогади, неначе журавлі,
Разом із тугою, Рідненька, за Тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2018
Дерева тихо шепотіли,
Що ти вже хочеш йти від нас.
І березень ти запросила
На свій прощальний, білий вальс.
Ти сонцю в руки не даєшся,
Танцюєш в білому вбранні,
А вранці візерунком в'єшся,
У всіх маршрутках на вікні.
Дерева про весну шепочуть,
Тепла чекає старий крук.
А в озері качки хлюпочуть,
Їдять з твоїх холодних рук.
Співаєш з вітром пісню ніжну,
Морозом дихаєш до зір.
Ти справді жінка дивовижна,
Що вкотре вийшла у ефір.
Лунає пісня понад містом,
Але в душі - весняний джаз,
І теплим променем, врочисто,
Весна всміхається до нас!
Дерева зранку шепотіли,
Що ти вже речі спакувала,
І на прощання, снігом білим,
Країну нашу обійняла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779926
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2018
Я неба поглядом торкнулась -
Це синій клаптик у воді,
І сонце ніжно посміхнулось,
І коси розплело руді.
Я неба поглядом торкнулась,
Очима з'їла всю красу,
Ріка легенько сколихнулась,
Лишила на очах росу.
Тепер у серці синій клаптик,
Як мікрокосмос у душі,
Це наче вир нових галактик,
Що закрутився у вірші.
Я встигла з'їсти неба клаптик,
Ріка вдягнула з льоду фрак,
Неперевершений романтик,
І має вишуканий смак.
У погляді злітають зграї,
Вже сонце спить удалині.
Сховався день за небокраєм,
А клаптик - в льодяній броні...
***
Гадаю, на світі існує доторк очей, доторк поглядом до чогось ніжного, світлого, дивного, неймовірного,можливо холодного, чи навпаки гарячого, загадкового, темного, сумного до болю чи яскраво іронічного. А ще, доторком очей можна відчути доторк серця, душі, який до мурах на тілі зворушує, хвилює, затягує у інший незвіданий простір...
Сніг - це проста біла холодна ковдра, але варта було торкнутися до неї поглядом, як вона почала затягувати з неймовірною силою, з шаленою швидкістю у безкраї простори минулого....Теплого, світлого, дитячого...
І враз у душі наче розпалили багаття, потріскують дрова, запахло печеною бульбою, чути радісний галас дітвори,
рідний голос мами, яка гука на вечерю.
Сніг рипить... так, сніг рипить, під ногами, водночас дитячими і вже дорослими, які бредуть по світу, і несуть купу думок ... а як колись було легко цим ніжкам... дитинство...
Мабуть, і в холодної ковдри є гаряча глибока душа, яка когось затягує, як мене, і несе у шалений вирій тендітних метеликів дитинства, що лоскочуть спогадами душу, до мурах на тілі, чи душі...
Торкатись поглядом - неймовірне щастя; - це подорож у світи минулого, майбутнього, чи теперішнього;
- це все є Всесвіт нашої душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779097
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.02.2018
Бувають дні, коли чорніють хмари,
І хилить до землі важкий тягар.
Але підтримка рідних тата й мами
Несе на дужих крилах аж до хмар.
Бувають дні, коли сльоза сповзає,
І хочеться сміятись - але ж ні!
Солений слід на шкірі залишає,
Який зітруть завжди мої Батьки.
Бувають дні, коли не спиться довго,
Думки, як бджоли, в голові гудуть,
Торкається тривога серця мого,
Але батьки на поміч вже ідуть.
У кожного бувають дні холодні,
В душі танцює дощ, і сонце спить,
До рук моїх летять птахи голодні,
Як і моя душа до вас летить.
Я вас люблю, рідненькі мама й тато!
Із вами, наче пух, життєві брили.
Я буду вас завжди оберігати,
І загорну вас у могутні крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777825
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018
1.У полі колоситься
Неорана пшениця,
Омита ясним сонцем і дощем.
Здається що минуло,
Та серце не забуло
Червоні плями під густим плющем.
Приспів:
Я благаю у неба щоранку,
Щоб загоїлись рани твої.
І вдягнула земля вишиванку,
Й забриніли гірські ручаї.
Я благаю у неба щоранку,
Щоб не плакала кров'ю земля,
Поверни нам ,Господь, на світанку-
Мирне небо і спів солов'я!
2. Ти сильна, Україно,
Зрозстила доньку й сина,
І дарувала віру у добро.
Промінням осяваєш,
У душі заплітаєш
Ту пісню, що реве старий Дніпро!
3. Славетна і Могутня!
Красою незабутня!
Під небом синім ніжно розквіла ,
Ти лагідна як мати,
Ми будемо стояти
За тебе, рідна земле ,мов стіна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768339
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.12.2017
В эту ночь, новогоднюю , ясную,
Вы добру распахните сердца.
Пусть погода обходит ненастная,
Пусть у песни не будет конца.
В эту ночь новогоднюю, снежную,
Обнимите покрепче друг друга
Вдаль смотрите со светлой надежою,
Если даже в глаза метет вьюга.
Поднимем бокалы
За наших родных,
И вспомним о тех кого нет...
Сквозь бури и скалы
На тройке гнедых
Помчимся в счастливый рассвет.
И пусть Новый год
Желанья исполнит,
Зажгуться любовью сердца,
Пусть солнце взойдет,
И души наполнит
Божественным светом Творца!
Снег резвиться на черных ресницах
Белой шалью дома накрывает,
И пускай чудеса, словно птицы,
Безпрерывно в ваш дом залетают.
Пусть сгорают в камине тревоги,
Каждый день станет садом цветущим.
Впереди - только счастья дороги!
Да хранит нас Господь Всемогущий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768176
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 26.12.2017
Божий янгол над світом кружля,
З неба ласка на землю спустилась,
Із народженням Бога Христа
Зірка в небі пророкам явилась.
Коляда разом з снігом зайшла
В кожну хату, у кожну родину,
Ясна зірка на небі зійшла
Засвітила всю нашу Вкраїну!
Божа Мати Дитя породила,
Для людей, що тонули в гріхах.
Зірка в небі для всіх засвітилась,
І вказала до Господа шлях!
Хай горить наша свічка добра,
Світлом Божим серця зігріває.
Хай у домі звучить коляда
До Різдвяного неба злітає!
Разом з нами земля колядує,
На столі - пампушки і кутя,
Ясне небо нам радість дарує,
Бо прийшло до нас Боже Дитя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767997
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.12.2017
На порозі біля хати
Новий рік сидить в санчатах.
Скриньку побажань тримає,
Книгу спогадів гортає:
В когось було сліз багато,
Доля змусила страждати.
Хтось когось чекав щоночі,
Що аж вигоріли очі.
Хтось щоранку поспішав,
Рідних вже не помічав.
Хтось кохав і розлучався,
І від почуттів ховався.
В когось діти народились,
Мов зірки нові з'явились.
Хтось образив свого друга,
В когось була темна смуга.
Хтось здобув винагороди,
Хтось хороші мав пригоди.
Хтось зустрів людей від Бога,
Кличе їх життя дорога.
Хтось на самоті лишився,
З свічкою в руках молився.
Хтось врятовував, хтось нищив,
В когось в серці вітер свище.
Новий рік гортав сторінки,
І в очах пливли картинки.
Сніг на плечі падав тихо,
Хтось щасливий, в когось лихо...
Взяв і книгу він закрив.
Скриньку свою відчинив.
І зайшов у вашу хату,
Щоб дарунки дарувати:
"Щастя, радості і миру,
Посмішку від серця щиру,
Щоб усі здорові були,
Щоб любов палку відчули.
Друзів вірних і надійних,
І сусідів вам спокійних.
Кожен день щоб цінували,
Про близьких не забували.
Щоб знайшли себе в житті,
Були чесні в каятті.
Лиш з добром ішли у світ,
Хай встеляє стежку цвіт.
Хай не буде важких втрат,
І не знайте болю зрад.
Хай збуваються всі мрії,
Сонце у холодні дні зігріє.
Квітнуть хай весняні ранки,
Будуть радісні світанки.
Хай усе у вас складеться,
І щасливо вам живеться.
Хай Господь оберігає,
Янгол ніжно огортає.
Ну а я йду працювати,
Треба книгу написати.
Є у космосі кімната,
Де книжок таких багато.
Долі всіх людей землі
Збереже вона в собі.
Ну а зараз всіх вітаю,
Щастя вам усім бажаю!
Буду радість дарувати,
І здоров'я в кожну хату!
На порозі не тримайте,
Серце своє відчиняйте!
Хай засяють ваші очі,
І зірки горять щоночі.
Я здійсню всі ваші мрії,
Всі бажання, і надії.
Хай ялиночка засяє,
Всю родину звеселяє.
Обіцяю не підвести,
Лиш добро я буду нести"
Мирним буде хай життя,
Вірте в світле майбуття!
Хай несе достаток рік,
Довгий і щасливий вік
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767611
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 23.12.2017
Ви з цікавістю торкались
Ніжних пелюстків душі,
Серце з серцем запліталось
У безсмертному вірші.
Чула різні запитання,
Що лунали в темну ніч:
- Це писалось від страждання,
- Чи з коханням віч-на -віч?
Ви так трепетно дивились
На розхристані вірші,
Очі полум'ям світились,
Що горів в моїй душі.
Без вагання відчинила
Браму у таємний світ,
Піч стареньку розтопила,
Вас чекаю у воріт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756727
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2017
Пройшло вже двадцять років,
Як біля гір Карпат
Акордом нових кроків
Вирує творчій сад.
Буяють цвітом весни,
Зникають в світлі літ,
У спогадах воскресне
Мистецький наш політ.
Приспів:
О Школо наша музика бурхлива,
Мелодії злітають в небеса,
В мистецтво двері ти відкрила,
А ми - це серце, внутрішня краса!
Лиш доторком мистецької руки
Пітьму ти перетворюєш на світло,
Ми слід свій залишаєм на віки,
Щоб творчістю Земля розквітла!
Заквітчана ромашка
Красу дарує полю,
А творчість наче пташка
Проситься на волю.
Хай з нашої землі
Мистецтво не зникає,
І навіть у пітьмі
Світилами сіяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753862
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.10.2017
Мой день летит по небу как яркое мгновенье,
То к солнцу устремлён, то в снежную пургу,
Я день за днем ищу своё предназначенье,
Как стрелка на часах своей судьбы, бегу.
Как много ярких звёзд на небе, одиноких,
Они ведь как и люди, живут и умирают,
И свет лучей планет непознанных, далёких,
Мы видим лишь тогда, когда они сгорают.
На лавке тихо мёрзнет дедушка бездомный,
И пальцы онемевшие устало растирает ,
Во времени застыл немой фигурой тёмной,
Звездою одинокою навеки угасает.
А завтра дымкой сизой затянет город спящий,
И лучик мимолётный протянет свою нить,
И на прощанье, день, так быстро уходящий,
Меня попросит молча: помедленнее жить.
Прийду туда где дедушка молча голодает,
Я душу отогрею огонём своей звезды,
И пусть его звезда огнём вночи сверкает,
И станет на планете поменьше темноты.
В окно уже стучится холодный, зимний вечер,
Сегодня с тишиною хочу поговорить.
Накину шарф уюта на ледяные плечи,
Бежать уже устала. Я буду просто Жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753857
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.10.2017
Мене вітає сіра днина,
А я дивлюсь за небокрай.
Десь там - рідненька Україна,
У золоті мій любий край.
Прядуть шовкову павутину
В осіннім лісі павуки.
Я вкотре бачу цю картину
Стоптала спогадів стежки.
Дивлюсь на світ і бачу гори,
Як важко дихати без вас.
А за вікном ревуть мотори,
Звикає слух до звуку трас.
В руках моїх парує кава,
І б'є по склі невпинно дощ,
А вдома - осінь золотава,
І ароматний мамин борщ.
Щезають за вікном пейзажі,
Зникає марево Карпат,
Розлилось місто у пасажах,
У тисячах сумних сонат.
Мене вітає сіра днина,
А я дивлюсь за небокрай,
Тримаю у руці калину,
Бринить у серці водограй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017
Крізь сіру дощову завісу ,
Немов пливе, чарівна дама,
Неначе вийшла Єва з лісу,
Що створена з ребра Адама.
Руде волосся пестить ніжно,
Розвіює туман ходою,
Ховає личко білосніжне,
Тримає комірець рукою.
А я присів на мокру лавку
У світлі сивих ліхтарів,
Здираю сум неначе п'явку,
І знов ховаюсь від дощів.
А дама в'ється крізь тумани,
Горять алей багряні шати,
В кишені хризантема в'яне,
І як же вас, красуне, звати?
В обличчя дме жорстокий вітер,
Тремтить від холоду ліхтар.
Розметані пожухлі квіти,
Лежать у срібнім світлі фар.
В останню мить сказала дама:
-"Я світлий смуток, поетичний,
-До підсвідомості я брама,
-Я осені Душа одвічна."
Крізь сіру дощову завісу ,
Немов пливе, чарівна дама.
Неначе вийшла Єва з лісу,
Що створена з ребра Адама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751569
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2017
Гойдає вітерець фіранку
Прокинулися бджоли.
І я стою на ріднім ґанку,
В очах синіють гори.
Із вітром я гойдаю ранок,
Торкаюся травиці,
Парує на столі сніданок,
Із запахом кориці.
Вологе листя під ногами
Вмиває теплу шкіру,
Цілує дощ віконну раму,
Вдягає в темно-сіре.
У позі лотоса чекаю,
Зависла над полями,
На тілі спогад вишиваю,
Червоними нитками .
У квітах шкіра, мов садочок,
Метелики танцюють,
Вплітають сонце у віночок,
В повітрі циркулюють.
Стою в калюжі на подвір'ї,
Метелики зникають,
Туман встеляє надвечір'я,
І гори засинають.
Сніданок на столі холодний,
Фіранка зупинилась,
Закрив повіки день голодний,
І тіло снігом вкрилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751260
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2017
Я почула ваш голос так близько,
Наче сонця торкнулася вмить,
Наче знов я маленьке дівчисько,
Спогад в серці так ніжно щимить.
Я торкнулася вас безтурботно,
Так, як промінь торкався щоки,
І від радості стало спекотно,
І всміхаються з неба зірки.
Я почула вас крізь кілометри,
Мов напилася із джерела,
Розливаюсь у райдуги спектри,
Голос тихий у пам'ять вплела.
Вас побачила знову у класі,
Знов почула як дзвоник дзвенить,
Ваша врода застигла у часі,
Образ світлий в минуле манить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750299
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.09.2017
Я плачу щоночі
моя мила пташко,
мій сонях у полі,
рідна земля.
Вже сплакала очі
На серці так важко
Втомилась від болю
Калино моя.
Цвіт вишневий віднесе у рідний край
У садочок біля хати
Де у горах виграє дзвінкий ручай
І чекає люба мати.
У часі спливають
Чужі мені люди
Обличчя зникають
В потоках ріки,
За руки тримають
І б'ють мене в груди
Вогнями палають
Про тебе думки.
Я до тебе пригорнусь в своїх думках
Ніжно колос поцілую
Мов дитина на твоїх руках
У минуле помандрую.
Ти небо безкрає
Моя вишиванка
Ти цвіт рути м'яти
І пісня моя.
Твій голос співає
Мені на світанку
Про сині Карпати
Й безмежні поля.
Цвіт вишневий віднесе у рідний край
У садочок біля хати
Де у горах виграє дзвінкий ручай
І чекає люба мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749851
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.09.2017
Я вдячна за любов, що тихо обіймає,
За те, що ви повірили у мій "антиталант".
Це дядько Аполлон рядки з небес кидає,
Тепер я відпускаю цей дивний фоліант.
Хтось ранішня роса,яку я випивала,
Хтось наче від дощу загублена краплина,
Я у вікно душі за вами споглядала,
А може це лише в моєму склі щилина.
Мій дивний фоліант всміхається слідами,
Відбитками облич із ваших почуттів,
Я відчиняю вам душі своєї браму,
І простеляю стежку із ніжних пелюстків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749846
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.09.2017
Від вітру зморщилась калюжа,
За горизонт сповзає сонце,
Машини гомонять байдуже
Регочуть в парку незнайомці.
Колише сонний вітер крони,
Скрегочуть гойдалки в імлі...
Кричать під скрип сумні ворони,
Сміються з неба дві зорі.
Про щось говорять силуети
В слабкому світлі ліхтарів.
Це мріяли про щось поети
Що не злякалися дощів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749737
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 08.09.2017
Привіт моя подружко ніжна,
Мій промінь сонечка в душі.
Ти наче квітка білосніжна,
Що в'ється гнучко в спориші.
В очах горить вогонь любові
Коли в душі нестримний біль,
Малюєш мрії кольрові,
Коли навколо заметіль.
Ми йшли з тобою по дорозі
Емпатія між нами билась,
Прощались вкотре на порозі,
І по щоці сльоза котилась.
Зникає нитка, що єднала
Серця і душі кожен день.
Мене ти з часом забувала,
Стікаю, мов вода зі жмень.
Я стерлась часом у просторах,
Крокуєш далі без поета,
Його лишила ти у горах,
Де він завмер у піруетах.
Але ти знай моя росинка,
Що відстань - це відносна річ,
А простір - це немов стеблинка,
Якою йдеш мені навстріч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749732
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.09.2017
Плакучі верби похилили віти,
У вирій відлітають журавлі.
Росою плачуть на могилах квіти,
Сплять вічним сном герої у землі.
Біда прийшла до нас на Україну,
І чорний крук у небесах кружля.
Тримає мати на руках дитину,
Червоним снігом вкрилася земля.
Сьогодні наодинці з небесами
Згадаєм тих, хто землю захищав.
Хто сонця не зустріне разом з нами.
Хто у бою життя своє віддав.
Болить душа за тебе Україно!
Сльозами плачуть ранки і земля.
Вони вмирають ,щоб цвіла калина,
Щоб не змовкала пісня солов'я.
Щоб билось серце кожної дитини,
І прапор наш здіймався в небеса.
Безсмертна була Слава України!
Героям Слава Вічною Була!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685716
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.08.2016
***
Немає пісні кращої за солов'їну,
Це маминого серця ніжний голос.
її ми любим все життя, єдину,
Як любить землю золотавий колос.
Немає дому кращого, ніж отча хата.
Там теплі вечори і свіжі ранки...
Любимі мої, рідні мама й тато,
Смачні вечері й сонячні сніданки.
А як цвітуть у ріднім краї вишні!
Так хочеться всім серцем притулитись...
Вустами квіти цілувати пишні,
Росою ранішньою досхочу напитись.
Немає кращої ніж рідний край землі!
Життя на чужині - безмежна мука...
Серед чужого - наче на війні,
Замість меча у серце б'є розлука.
Як серце лине, краю мій, до тебе!
Душа і тіло не знайдуть спокою...
Щодня благаю я в "чужого" неба,
Щоб берегло Вкраїну рідну мою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472757
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.01.2014
Как грустно в темноте одной...
О Боже! Дай души покой!
И заверни в небес вуаль,
Забрав всю боль, тоску, печаль..
Ты напои водицей чистой,
И будь во тьме звездой искристой!
Снежинки,лёд топи дыханьем,
Сквозь неба свод и расстоянье..
Ты будь ,Отец, со мною рядом!
Души истерзанной отрада.
Гори огнём свечи могучей!
И разгони немые тучи!
Ты звоном птиц весенних будь,
Заполни пеньем мою грудь.
Сквозь дождь и снег меня веди
Стань светом впереди пути.
Ночным фонариком маня
Ты выведи из темноты меня.
Дай силу духа , солнца силу,
Чтоб страх и мглу я победила!
Я знаю, что меня Ты слышишь,
Лучами в темноте колышешь...
Как в детстве мама колыхала
Когда судьба копьё вонзала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467032
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2013
Яке сьогодні чисте небо,
А Зорі - мої почуття!
Коханням світяться для тебе,
В чеканні вічного злиття!
А місто спить у шубі білій,
Сніжинками накриті сни…
Вони такі тендітні,милі,
Неначе цвіт серед весни..
В твій сон тихенько завітаю,
Прийду туди, де будеш ти!
Холодне місто залишаю…
Рятую нас від самоти…
Долоні ніжно поцілую,
Притисну душу до грудей…
До тебе все життя мандрую,
В чеканні зустрічі очей!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2013
Неначе з рідного гнізда лелека
Я відлітаю до чужого люду,
І хоч лечу у світ далекий -
Я серцем завжди з Вами буду!
Як хочеться багато вам сказати,
Подякувати щиро за добро,
Затриматися трішки , постояти,
Відчути вашу підтримку й тепло!
В цих стінах проросла моя душа
Неначе сакура , рожевим цвітом,
Сюди насіннячком колись прийшла,
Травневим дощиком омита!
Тепер я полем житнім стала,
Лелекою що реветься у політ,
Свого Лелеку довго я шукала,
Тепер удвох здіймаємось у світ!
Я всім вам хочу побажати:
Чудових квітів, весняних,
До зір щоночі долітати,
Побільше радості та втіх!
Нехай душа радіє сонцю,
І серце рветься у політ,
Господь створив для вас віконце
В безкрайній і щасливий світ!
Хай промінь шлях вам осяває,
А діти в радості зростають,
Хай ранки у росі купають,
Кохайте! І хай вас кохають!
Хай буде зранку в ліжко кава,
В обід – гарячий борщ ,смачний,
Розмова з друзями цікава,
Й бурхливий феєрверк нічний!
Хай сонце будить вас щоранку,
І кличе до чогось нового,
А вірш цей з’їжте на сніданок,
Як страву з літер серця мого!
Неначе з рідного гнізда лелека
Я відлітаю до чужого люду…
І хоч лечу у світ далекий –
Я серцем завжди з Вами буду!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454633
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.10.2013
-«Прости меня, моя любимая,
Что не было меня, когда я был так нужен….»
-«Судьба-разлучница незримая
Нас разлучила…когда ты небом был мне суженный…»
Прости и ты меня , любимый,
За боль, за слёзы прошлых лет…
Судьба нас разлучила силой,
Во тьму купила нам билет!
За боль твою я тихо каюсь,
Как хочется всё изменить…
Сама ведь тоже, спотыкаясь
Тянула жизненную нить…
Считала камни как и ты,
Что б в гору высоко взойти…
Во тьме я берегла мечты,
Чтоб жизни путь с тобой пройти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2013
Летять зажурені серця
На крилах віри і надії...
І не приховує лиця
Заквітчаного,світла мрія!
А сонце дивиться зрадливо...
Крізь запотіле скло небес...
Асфальт підморгує журливо.
І день за горизонтом щез...
Серця летять у сірі хмари,
В холодний сніг і заметіль...
У муках лебедина пара,
Розлука -мов на рану сіль!!!
Навколо щиро і відверто
Кохання пахне,мов дитя!
Сердець з Землі багато стерто.
А наші - крізь роки летять!
Спішать зажурені серця!
Крізь відстань,сльози і тривогу!
І не сховає вже лиця
Щасливого, удалечінь дорога!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2013
Гарна жінка, така ніжна,усміхнена, наче тиха верба, розкуйовдила волосся,даруючи вітру нову забавку.Стоїть біля ароматної кавярні,натягуючи на холодні пальці теплі бабусині рукавиці із козячої шерсті.Раз за разом видихаючи білі хмарки у безмежний зимовий простір,завернулася равликом у власному розумі, втративши орієнтир у незкінченних запитаннях :" а чи не попоїсти мені пляцочку із смачною гарячою кавою? " А може у голові розумній мудрій лунають запитання про вічне і таке таємниче... хто б знав ...та за вікном сутінки, і перші зірочки зявились у морозному, темному безкрайному небі.,наче квіточки на її тендітній сорочині, які нагадують вічну весну і аромат конвалій..
Та ні, не на цій сорочині, а на тій, яку вона так любить, яка завше пахне рідною хатою, в якій можливо вона пізнала радощі та перші сльози, яку так лагідно береже у своїй шафі, наче перлика ,що не хоче розтаватися із своєю мушлею...
***
Згадай у цей зимовий вечір
Про скриньку і старенькі речі..
Відчуй,як зорі обіймають,
На хвилях радості гойдають!
Постав засніжену платівку,
Хай спогад огорне домівку…
Слізьми щасливими пролийся,
Вином зі спогадів напийся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452440
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2013
Радість в дзвони задзвеніла,
Сніг над містом кружляє,
Срібна крига річку вкрила,
Вкраїна співає!
Запросила нас у казку
Мати Зимонька – Зима!
Нам дарує сніжну ласку,
Щастя й радості сповна!
Ми сьогодні в день врочистий
Шлем Землі вітання!
Хай летять у небо чисте
Дзвінко побажання!
Одягла Земля не бідно
Місто і Вкраїну!
Загорнула край наш рідний
В снігову хустину!
В Кожне серце пісня лине
З Радістю у парі!
Хай прикрасять Стрийську зиму
Льодяні коралі!
Хай дарують світлу втіху
Й світять променем добра.
Бог боронить вас від лиха
Й з кожним стрінеться весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452439
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.10.2013
Я погружаюсь в Никуда.......
Пришла я тоже , Ниоткуда!
Я есть тобой, и ты есть я!
Мы есть ! Нашлись! и Это Чудо!!!
Я погружаюсь в глубину,
Досель, такой я не знавала!
Я погружаюсь в тишину,
Ещё которой не молчала!
Я плачу МегаЛюбоЗитом!
Таких веществ не знает Мир!
Я стала стареньким корытом,
А может, звуком нежных Лир....
Возможно,солнцем безучастным
Во свете, что горит Тобой!
Возможно, силой, не напрасной
Твою Волную кровь Зимой!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2012
Дождями льются мои слёзы,
Со мною плачут небеса!
За осенью придут морозы,
Замёрзнет на щеках роса....
Я так ждала тебя весь вечер,
Хотелось жара от огня!
Пришлось зажечь простые свечи,
Согреют вечер и меня...
Я на кровати звёзды глажу,
И ночь осеннюю ласкаю...
Душа и сердце в чёрной саже,
В свечах себя я воскрешаю!
Пускай слезу вберёт страничка,
Нехватка сил..я на исходе....
Я поднесла к листочку спичку..
Горит...он лишний был в колоде..
Листок печально догорает...
Он тлеет так же,как и вечер..
Торнадо пепел раздувает...
И не горят простые свечи....
Играет призрак на свирели,
Вселенная от слёз сгустилась...
Доверюсь я теплу постели!
Как будто это всё приснилось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376683
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2012
Мы вечного романа люди!
Судьбой подарена карета!
О! Не судите чувства,судьи,
Любовью детской "мстит" вендетта!
Нам ветер шепчет днём и ночью,
Что есть на этом свете Рай!
Сейчас играем роли Зодчих,
Из Роз возводим Славный край!
Из звёзд ночных,и бурных речек,
Из поцелуев бесконечных,
Из вечного огня всех свечек,
Из чувств бушующих,беспечных!
Всё то ,что миру не отдала,
Что с трепетом в душе хранила,
Всё то ,что так и не сказала,
Тебе я подарю , Мой Милый!
В тебе,мой Голубь,Рай земной!
Там водопады, солнце, птицы!
В тебе мой смысл и покой!
И то,что мне годами сниться...
Хочу я с ласкою ворваться!
Сердечко нежно целовать!
Хочу устами прикасаться
Когда ложишься ночью спать!
Хочу познать тебя внутри!
Я в мир лишь для тебя пришла!
Карета подана! Смотри!!!!
Садимся милый! Нам пора!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376105
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2012
Иглою колишь мою душу,
Вошёл ты в жизнь! но обманул!
Никто мне слёзы не осушит...!
В ушах стоит нелепый гул!
Асфальт исчезнул из-под ног!
И буря мир мой разрушает!
-"Мы будем вместе"-как ты мог?
Ведь фраза чувства сообщает!
Надежду мне вручил. Но платно!
Я сумасшествием плачУ!
И слышать :"милая"- приятно!
Подумала, что я лечу!(
-"Моя"- Ведь тоже однозначно!
-"Люблю тебя, какая есть!"..-
Рукой погладила невзрачно
Нелепая, чужая лесть!!!
Я рада нашей дружбе, милый!
Живи, и помни лишь одно:
Чиста я в чувствах! я - не ЛЖИВА!
Не лью бездарно я вино!(
Ты оставайся, там где есть,
Коль так тебе угодно будет!
Мне подарила птица весть,
Что кто -то ото сна разбудит.....
Ты с детства был моим героем,
Сейчас ты стал Безценным Милый...
Прости, что часто беспокою...
Я просто детских дней картина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376102
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2012
В моей душе померкли звёзды,
Лицо- как белый потолок!
Я в жизнь твою ворвалась поздно....
Теряем нить своих дорог!
Печально дразнит осень сердце,
Листва шумит про "не судьбу"
Дождь обжигает острым перцем,
Я снова кислород вдохну!
А птицы рок поют на крыше,
Что нет как пары нас на свете!
Мы стали дальше, а не ближе,
Не видно чувств на парапете!
Так жжёт лицо слеза надежды,
Раздел мне душу...замерзаю...
Чужой не нужно мне одежды,
В пустыню с ветром я шагаю!
И где теперь твои обьятья?
Ты тут, что б сердце моё ранить?
СОрвал с моей души ты платье!
Так и бери его на память!........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375228
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2012
Ты создан ветром и луной
Чтоб сердце в счастье содрогалось!
Ты в штиль накрыл меня волной,
Чтоб в такт с тобою волновалась!
С дождями ты мне песню пел!
Мы бредим страстным поцелуем!
Волшебник дал нам в руки мел,
Судьбу по мокрому рисуем!
Меня создали для тебя,
Мы полетим с тобою в небо!
Накрой крылом своим меня,
Шагни туда, где ещё не был!
Ты - Космос в сердце безконечном!
Мерцаешь звёздами вночи...
А наш полёт - он станет Вечным
Огнём немеркнущей свечи!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374808
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2012
Крізь дзвони джерела,
Крізь снігові лавини,
До тебе лину я,
Щомиті, Щохвилини!
Карпатську люблю синь,
Це казка моїх снів!
Серденько моє линь
Туди, де танці й спів!
Трембіти чую звуки,
І бубни й барабани!
Візьмемося за руки,
Й зтанцюємо аркана!
Хай затремтить земля,
Із нами в унісон,
Бо танець – це життя!
Заграй Акордеон!!!
Мій вишиваний краю,
Ти мій широкий світ!
Всім серцем я кохаю
Всю велич твоїх літ!
Тут все живе й співає
І солов’ї , і люди!
І в папороті краї
Хай всім нам добре буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372168
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2012
Троянда зацвіла в осіннім парку,
Така тендітна, чарівна.
І хтось прийде на неї милуватись зранку,
Не довго житиме вона…
Це світле і приречене кохання -
Немов троянда, що тремтить…
І наше недоказане зізнання
В останній пісні прозвучить…
Тебе попрошу любий мій сьогодні,
Якщо замерзне наша квітка
ТИ обігрій пелюсточки її холодні,
І заспіває знову скрипка…
Розпуститься любов в осіннім парку,
Троянда ніжна, чарівна,
Красу віддасть засмученому ранку,
Вона – це Ти! Вона – це я!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012