Sukhovilova

Сторінки (8/710):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Запахи кавові…

Аквамарин  небесний...запахи  кавові,
Немов  армюр,  накрили  спогади  мої,
На  мить  здалося,  що  я  знов  іду  у  Львові,
Навколо  парки,  менестрелі,  солов'ї...
Альбедо  спогадів  у  серце  б'є  промінням,
З  кав'ярень  вулички  ведуть  у  далечінь,
І  від  трамвайчиків  в  ногах  легке    тремтіння,
І  на  асфальті  від  готичних  шпилів  тінь.
Стара  бруківка  під  дощами  заблищала
Й  Домініканського  собору  мокрий  дах,
А  Площа  Ринок  архаїзмом  обійняла
І  на  органі  залунав  велично  Бах.
Мене  скупав  Високий  Замок  у  свободі
І  під  гарячим  сонцем  підійняв  до  хмар,
А  гай  Шевченківській  сховав  у  прохолоді,
Здалося,  душу  огортає  сам  Кобзар...
Змішались  спогади  і  запахи  кавові
І  амальгамою  розлилися  в  мені...
На  мить  здалося,  що  я  знов  іду  у  Львові,
Коротка  мить,  що  розтягнулася  на  дні...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2019


Анемохорія

від  поєднання  двох  людей  -  любові  більше,
здається,  Всесвіт  посміхається  в  цю  мить,
величне  Сонце  світить  в  небі  яскравіше
і  голосніше  водоспад  в  горах  дзвенить.
анемохорія  рослин  -  це  суть  глибинна
земної  догми  і  продовження  життя,
та  тут  не  тільки  тема  прозвучить  рослинна,
а  й  про  найвищі,  піднебесні  почуття.
у  лупу  бачу  паралель  і  думка  лине:
анемохорія  -  розмноження  процес
не  тільки  зерняток  під  сонцем  у  долини,
а  ще  й  людського  щастя  з  вітром  до  небес.
від  поєднання  тіл  народжуються  діти,
від  поєднання  душ  -  любов  і  благодать,
і  виростають  із  сердець  незримі  квіти,
і  замість  зернят  темним  Всесвітом  летять.
ось  так  розмножуються  почуття  по  синій  Геї,
одвічний  Всесвіт  посміхається  вгорі
і  суть  буття  земного  ніжить  в  апогеї,
в  теплі  і  світлі  величезної  зорі...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019


Кожну ніч…

кожну  ніч  я  простір  відстані  долаю,
срібні  зорі  осявають  темний  шлях,
кожну  ніч  до  тебе  сонна  прилітаю,
ти  чекаєш  на  порозі  в  своїх  снах.

кожну  ніч  я  пролітаю  над  полями,
поміж  зграями  незрячих  кажанів,
кожну  ніч  я  пролітаю  над  містами,
між  десятками  неонових  вогнів.

кожну  ніч  приношу  ніжність  і  кохання,
оберемок  пелюстків,  тепло  свічок,
ми  з  тобою  будем  знову  до  світання
омиватись  прохолодою  річок.

ми  з  тобою  будем  довго  розмовляти
про  життя  і  про  туман  минулих  літ,
ми  з  тобою  будем  знов  у  сні  не  спати
і  з  вершини  споглядати  цілий  світ.

ну  а  потім  відпущу  гарячу  руку,
розмалює  ранок  в  жовте  небокрай,
вкотре  скажу:  ти  не  вір  у  цю  розлуку,
завтра  знову  на  порозі  снів  чекай...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019


Біль

голкою  пірнув  у  душу  біль,
кров'ю  візерунки  вишиває,
гірко-комедійний  водевіль
смутком  моє  серце  роздирає.
твій  на  негативі  силует
голову  безжалістно  туманить,
і  навіщо  людям  пістолет,
слово  же  сильніше  душу  ранить.
мов  десантник,  випала  сльоза,
вже  наступна  на  краю  чекає,
подивилась  мовчки  в  небеса,
як  болить  -  лише  Всевишній  знає.
парашути  падають  на  стіл
вишиті  кривавими  нитками,
хтивий  біль  під  скривлений  вініл
по  душі  молотить  каблуками.
голкою  пролазить  в  тіло  снів,
в  грудях  кіловатами  стрибає,
водевіль  -  химера  твоїх  слів,
з  реготом  болючі  ролі  грає...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2019


цей дощ…

цей  дощ,  неначе  резонанс
чогось  забутого  давно,
мене  вганяють  в  дивний  транс
вологі  вікна  і  вино...
дрейфую  на  поверхні  знов,
мов  без  штурвалу  корабель,
вино  червоне,  наче  кров
змочило  спогадів  тунель.
кріз  нього  хтось  з  минулих  літ
з  повітрям  в  ніздрі  залетів,
це  хтось,  чи  щось,  чи  може  слід
чиїхось  неохайних  слів...
напнулась  болем  тятива
і  постріл  душу  розіпнув,
надії...сльози...крик...слова...
у  хмарах  промінь  промайнув.
і  дощ  приліг  на  тепле  тло
холодним  осадом  з  небес,
лиш  дежавю  думки  трясло,
а  болю  шлейф  в  тунелі  щез.
цей  вечір,  наче  резонанс
чогось  забутого  давно,
мене  звільнив  від  себе  транс,
лишило  хміль  терпке  вино...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019


візаві

давай  з  тобою  сядем  візаві
і  хай  між  нами  тисячі  доріг,
лиш  ти  і  я  у  зрошеній  траві
і  хай  вона  торкнеться  наших  ніг.
між  нами  теплі  колії  блищать,
навколо  привокзальний  антураж,
тут  тіні  метушаться  і  спішать,
та  це  усе  розпливчастий  міраж.
така  вона,  акрібія  життя,
розставила  між  нами  сотні  шпал,
торкнися  їх,  відчуй  серцебиття,
почуй  мене,  мов  потягу  сигнал.
ми  сидимо  разом  з  тобою  візаві,
хоча  між  нами  тисячі  ночей,
ми  дві  частинки  яшми  у  траві,
що  сховані  від  світу  і  людей.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2019


І як…

І  як  тебе  забути,  Афродито?
У  хмарах  серце  і...дощі...дощі...
А  ти  вся  мокра,  травами  прикрита,  
Скрутилась  наутілусом  в  душі.
Стою  один  у  квітах  артишоку,
І  мрію  про  малесенький  склероз,
Я  мрію  стати  пнем  чи  смаком  соку,
Віддатися  рукам  метаморфоз.
А  ти  так  міцно  до  душі  пришита,
Я  думав,  що  пройде,  та  це  не  так,
І  як  тебе  забути,  Афродито?
Мабуть  уже  ніколи  і  ніяк...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2019


Дві зорі…

Блукали  по  світах  чужих  роками,
Шукали  рідну  душу  між  людей,
То  квіти,  то  каміння  під  ногами,
То  посмішка,  то  сльози  із  очей.
То  вітер,  то  сніги  сріблясто-білі,
То  сонце,  то  дощі  в  обличчя  ллють,
Змордовані,  зі  шрамами  на  тілі
Пустелями  життя  щодня  бредуть.
Тікала  з  душ  за  обрій  тихо  віра,
І  сумнів  знов  гудів,  неначе  жук,
Ішли  в  пісках,  мов  два  голодних  звіра,
Кришилися  надії  з  теплих  рук.
Господь  побачив  дві  душі  самотні,
Відправив  свого  Ангела  з  небес,
А  він  з'єднав  і  їх  і  схожих  сотні,  
І  світ,  неначе  заново  воскрес...
Серця  в  єдине  злилися  навіки,
Загублені  знайшлися  на  землі,
І  як  стають  єдиним  морем  ріки,
Так  сонцем  стали  дві  ясні  зорі.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2019


розбита душа…

у  шафі  зігнулась  старенька  світлина,
облущились  стіни  і  рами  вікна,
легенько  гойднулась  руда  скатертина,
що  мирно  покоїлась  в  плямах  вина.
і  раптом  свічки  на  столі  загорілись,
запахло  жасмином  з  віконних  щилин,
почулись  розмови  і  люди  з'явились,
неначе  зійшли  із  пожухлих  світлин.
усе  гомоніло  у  ритмах  бурхливих,
наряди,  кольє,  діаманти  і  сміх...
багато  відвертих,  десятки  фальшивих,
та  всім  їм  хотілось  розваг  і  утіх.
тут  друзі,  тут  рідні,  тут  просто  знайомі,
вино  виноградне  і  келихів  дзвін,
неначе  весь  світ  у  маленькому  домі
ожив  і  вирує  між  цеглою  стін.
гарячим  повітрям  наповнився  простір,
що  солодко  пахне  життям  і  вином,
хтось  тут  залишився,  а  хтось  просто  в  гості...
вже  перші  сніжинки  летять  за  вікном...
хитається  в  холоді  кущик  жасмину,
свічки  в  порохах  на  комоді  стоять,
це  все  ожило  лиш  на  мить,  на  хвилину,
і  знов  голі  стіни  безжально  мовчать...
у  шафі  зігнулась  старенька  світлина
сховалась  кімната  в  листках  спориша,
вона,  мов  чиясь  непрожита  хвилина,
яку  так  плекає  розбита  душа...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019


Дякуй…

ніч,  мовчання,  світло  зір,
важко...тихо...просто  вір...
просто  дихай  і  живи,
посміхайся  і  люби!
полежи  на  тлі  ланів,
і  послухай  цвіркунів,
радість  в  небо  запусти,  
хай  летить  в  чиїсь  світи,
тіло  у  річках  скупай,
чи  то  Збруч,  чи  то  Дунай,
серце  в  літо  загорни,
в  світ  заквітчаний  пірни.
мак,  пшениця  золота
геніальна  простота...
слухай  музику  землі,
як  гудуть  в  садах  джмелі,
сонце,  свіжість  вітерця  -
це  усе  дари  Творця.
дихай  щастям  кожен  день,
висипай  журбу  зі  жмень,
геть  сльозу,  ти  просто  мрій,
грозам,  равликам  радій...
не  хвилюйся,  все  пройдеш,  
просто  дякуй,  що  живеш!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Клавіші роялю

а  клавіші  роялю  все  звучали
від  доторків  мрійливого  соліста,
і  звуки,  наче  нерви,  вібрували
під  пальцями  старого  піаніста.
він  бачив  громовицю  над  полями,
дивився,  як  барвінок  розквітає,
купався  у  туманах  між  морями,
і  чув,  як  зірка  місяцю  співає...
гармонії  світилися  коханням,
поволі  переходили  у  смуток,
розлилися  у  сумнів  і  зітхання,
а  потім  у  напруженості  жмуток.
мелодія,  мабуть,  живе  створіння,
нас  вабить  таємничими  світами,
пронизує  серця  міцним  корінням
і  в'ється  під  гарячими  руками.
того,  хто  світу  музики  торкався,
мелодія  несла  на  своїх  крилах,
щасливий  на  поверхню  повертався
і  плавав  на  окрилених  вітрилах.
свіча  самотня  в  ноти  зазирає
і  відблисками  клавіші  цілує,
вже  сонце  за  смереками  сідає
і  вітер  душу  ясеня  хвилює...
а  клавіші  роялю  вже  мовчали,
лишилися  відбитками  соліста,
та  звуки  ще  у  серці  вібрували,
як  спогад  про  старого  піаніста.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Загадкова тінь…

на  сцені  загадкова  тінь  з'явилась,
задумливо  поглянула  у  зал,
вербою  над  гітарою  схилилась,
здригнулись  теплі  струни  і  вокал.
на  очі  впала  часточка  волосся,
на  шиї  вени  стали,  мов  дроти,
одежа  лоскотала  ноги  босі,
які  вкривали  залишки  сльоти.
вона  сховала  очі  у  повіки,
глибинні  звуки  розривали  зал,
то  ранили,  то  були  наче  ліки,
то  відкривали  вогняний  портал.
мов  білі  крила,  підіймала  руки,
розходився  в  душі  забутий  шов,
у  просторі  кружляли  чорні  круки,
а  з  ними  недоспівана  любов.
між  стінами  літав  і  бився  голос,
тремтів  на  шиї  дивний  талісман,
а  десь  за  вікнами  вирує  мегаполіс,
за  синім  обрієм  дрімає  океан.
вона  відкрила  очі,  зупинилась,
гітара  стихла...з  нею  і  вокал...
живицею  пісні  з  душі  сочились
в  порожній  і  холодний  темний  зал.
***

На  світлині  співачка,  музикант,  композитор,  автор  багатьох  пісень,  фіналістка  Голосу  Країни  і  просто  хороша,  добра  людина    Агата  Вільчик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


***

Сонце  дрімає  в  безлюдних  кварталах,
Літо  лягло  на  м'який  тротуар,
Холод  сховався  від  спеки  в  підвалах,
В  тінь  загорнувся  широкий  бульвар.
Знаю,  що  завжди  знайдеться  куточок
Там,  де  релакс  і  контакт  з  "H2O",
Свіжий  і  чистий  у  спеку  ковточок,
Мов  з  прохолоди  тонке  кімоно...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019


На добраніч…

Знову  днина  догоріла,
В  свічнику  згасає  гніт,
Зірка  в  небі  замигтіла,
На  даху  з'явився  кіт...
Нічка  стелить  прохолоду,
Ллється  світло  з  ліхтарів,
Місяць  гладить  в  ріках  воду,
На  добраніч...гарних  снів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019


Мені б…

Мені  б  торкнуся  руками  твоїх  струн,
Що  так  схвильовано  вібрують  у  душі,
Мені  б  напитися  води  з  твоїх  лагун
І  впасти  в  трави  під  трояндові  кущі.
Мені  б  лежати  так  і  слухати  тебе,  
Твій  тихий  голос,  що  неначе  оксамит,
Свої  думки  сховати  в  небо  голубе
І  в  твого  всесвіту  яскравий  колорит.
Мені  б  погладити  травинкою  лице,
Вуста  солодкі  і  розслаблене  чоло,
Мені  б  пірнути  за  тобою  в  озерце
І  там  в  дарунок  принести  своє  тепло.
І  хай  за  спинами  згорять  старі  мости,
І  сизий  попіл  розлетиться  по  степах,
Мені  б  хотілося  з  тобою  світом  йти
По  новостворених,  фарбованих  містках...
Мені  б  лишитися  в  тобі  на  довгі  дні,
Та  не  судилося  і  топлять  ніч  дощі...
Тобі  залишила  свій  доторк  на  струні,
Що  так  схвильовано  вібрує  у  душі...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2019


різні…

ми  різні  люди,
в  нас  різні  долі
у  когось  нічка,  а  в  когось  день,
в  нас  різні  згуби,
в  нас  різні  болі
і  різні  форми  земних  натхнень.

в  нас  різний  одяг
і  танці  різні,
у  когось  румба,  а  в  когось  вальс,
в  нас  різний  потяг
дороги  сніжні
і  різні  друзі,  що  люблять  нас.

ми  різні  зовні,
в  нас  різні  очі
і  кожен  бачить  по  своєму  світ,
чужі  і  кровні,
сліпі  й  пророчі,
у  комусь  вогник,  у  комусь  лід.

в  нас  різна  віра
і  різні  мрії
у  когось  кава,  а  в  когось  джин,
в  нас  різна  міра
і  різні  вії
і  різна  кількість  на  них  сльозин.

в  нас  різні  руки
і  різні  ноги
і  різне  серце  пульсує  в  нас,
в  нас  різні  муки
і  різні  боги,
в  нас  різні  дії  і  різний  шанс.

в  нас  різні  тіні
і  різні  душі,
у  когось  сонце,  у  когось  сніг,
в  нас  різні  стіни,
моря  і  суші,
у  комусь  святість,  а  в  комусь  гріх.

думками  різні
і  різні  в  слові,
у  когось  шепіт,  а  в  когось  крик,
є  ранні  й  піздні,
старі  і  нові,
хтось  проти  течій,  а  хтось  вже  звик.

але,  ми  схожі,
бо  всі  ми  люди,
одна  планета  і  часу  плин,
ми  діти  Божі
живем  повсюди,
лиш  ролі  різні,  сюжет  один...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2019


Вона щоночі…

вона  щоночі  тліє,  мов  цигарка,
яку  давно  забули  на  вікні,
вона,  немов  невипита  заварка,
яку  розлили  зранку  по  стіні.
вона,  здається,  трішки  божевільна
із  білими  подертими  крильми,
всередині  відверта  і  свавільна,
а  зовні  -  непробачена  людьми.
вона,  немов  історія  в  шухляді,
яку  ще  не  читали  до  кінця,
вона,  неначе  люстро  у  помаді,
неначе  дикий  кущ  без  корінця.
вона,  немов  молекула  на  тілі
вібруючої  древньої  Землі.
вона,  немов  мішень,  що  у  прицілі
залишили  гойдатись  на  стеблі.
вона,  немов  у  скрині  танцівниця,
в  якій  звучить  мелодія  сумна,
вона,  неначе  у  кайданах  жриця,
сама  для  себе  в'язень  і  тюрма.
вона  щоночі  тліє,  мов  цигарка,
яку  давно  забули  на  вікні,
вона,  неначе  недопита  чарка
з  дрібними  діамантами  на  дні...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019


люблю дивитись…

люблю  дивитись,  як  ти  спиш,
як  вії  чорні  ледь  тремтять,
як  ти  розніжено  лежиш  -
а  за  вікном  дощі  біжать...
я  тут,  з  тобою,  ти  -  десь  там
в  світах  незвіданих  летиш,
бредеш  наперекір  вітрам
і  на  окрайку  прірви  спиш...
десь  там,  де  час  в  ріці  завмер,
де  заросла  в  душі  діра,
біжиш  землею  з  ефемер,  
а  в  небі  пара  жовтих  Ра...
десь  там,  де  траси  всі  мовчать,
сансара  крутиться  в  полях,
де  арфи  вдалині  звучать,
нектар  печеться  на  вустах...
десь  там,  де  серце  не  болить,
цвіте  сторіччями  жасмин,
де  вічністю  здається  мить,
де  тіло,  наче  із  краплин...
де  Марс  кружляє  поміж  хмар,
в  пустелях  -  зоряний  пісок,
де  злазить  зі  спини  тягар,
і  ти  летиш,  зробивши  крок...
я  тут,  з  тобою,  ти  -  десь  там,
де  зникли  сльози,  горе,  страх,
де  ніздрі  пестить  фіміам,
де  сонця  два  у  небесах...
люблю  дивитись,  як  ти  спиш,
як  вії  чорні  ледь  тремтять,
як  ти  розніжено  лежиш  -
а  за  вікном  дощі  біжать...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019


кульбабка…

білу  пухнасту  кульбабку  знайшла,
ніжно  до  неї  торкнулась,
парком  із  нею  щаслива  пішла
сонцю  і  небу  всміхнулась...
встала  в  тіні,  серед  синіх  ялин,
білу  голівку  тримаю...
в  спогадах  крутиться  зграя  хвилин
тих,  що  в  душі  зберігаю...
тих,  що  ловила  тоненьким  сачком
пестила,  ніжила,  дбала...
потім  із  них  величезним  гачком
щастя  серветку  зв'язала...
срібна  серветка  в  кишені  лежить,
біла  кульбабка  в  долоні...
ох,  яка  ж  гарна  ця  сонячна  мить
в  теплому,  літньому  лоні!
дмухнула  злегка  -  і  пух  полетів,  
дзвінко  сміюсь,  мов  дитина...
ще  одна  гама  п'янких  відчуттів,
ще  одна  тепла  хвилина...
***



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2019


Сонце вдягається…

Сонце  вдягається  в  колір  гранату,
Втомлено  тліє  блакить  у  вогні,
Свіже  повітря  заходить  в  кімнату,
Відблиски  теплі  горять  на  стіні.
В  хату  забігли,  в  руках  -  подарунки,
Впали  щасливі  на  ліжко  м'яке,
Теплою  ковдрою  з  ніжних  цілунків
Вкрив  моє  тіло...жагуче...палке...
Знову  і  знову  закохуюсь  в  душу,
І,  наче  вперше,  від  ласки  тремчу,
Ти  -  моє  сонце,  ти  море,  ти  суша,
Щастям  напою  тебе  досхочу.
Знай,  що  мене  сотворили  для  тебе,
Я  твоя  -  квітка,  ти  -  поле  моє...
Хмари  розсуну,  якщо  буде  треба,
Знай,  моє  серце  навіки  твоє.
В  світлі  метелики  тихо  літають,
Вечір  сповзає  з  балкону  у  дім,
В  дім,  де  кохають,  де  завше  чекають,
В  дім,  де  лежить  із  довіри  килим.
Сонце  пішло  непомітно  із  чату,
В  домі  навпроти  погасли  вогні,
Дивиться  місяць  з  вікна  у  кімнату,
Тіні  дерев  розповзлись  по  стіні...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019


Ти…

ти  з  розуму  мене  щоночі  зводиш,
знайшла  в  моїх  думках  для  себе  роль,
тепер  ти  в  мої  сни  завжди  приходиш,
вгадала  від  дверей  душі  пароль.
сьогодні  в  сні  зі  мною  розмовляла,
і  пахла  шоколадом  з  молоком,
батистову  суконку  поправляла,
і  сонця  диск  крутився  за  вікном.
а  потім  він  скотився  у  квартиру,
осяяв  довгий  ряд  химерних  лиць,
мольберт  із  полотном  плодів  інжиру,
і  маски,  що  всміхалися  з  полиць.
за  стінами  гуділи  древні  труби,
а  я  хотів  торкнутись  твоїх  губ...
холонув  простір  і  скрипіли  зуби,
від  холоду  змерзав  самотній  дуб.
в  обдерту  шафу  від  снігів  сховались,
цілунки...спека...хвиля  до  злиття  -
і  знову  гонг!  тіла  не  поєднались,
нас  видернув  зі  сну  гачок  буття...
я  теж,  мабуть,  тебе  щоночі  зводжу,
я  теж  знайшов  в  тобі  для  себе  роль...
тепер  і  я  у  сни  твої  приходжу,
я  теж  вгадав  дверей  твоїх  пароль.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019


Не просто…

Спустошенність  в  душі  моїй  вирує,
Розсипалась  надія...трішки  жаль...
Кричу  у  простір...тільки  тиша  чує,
Відлунюює  від  стін  важку  печаль.
Хтось  плаче  у  душі,  лице  сміється,
Подумалось:  так  просто!  Але  ж  ні,
Ця  посмішка  не  просто  нам  дається,
Коли  серденько  топиться  в  сльозі.
Коли  у  світі  власному  напруга,
Коли  питання  линуть  до  Творця:
Навіщо  і  куди?  Навколо  хуга...
По  венах  бродить  сумнів  без  кінця.
В  такі  моменти  посмішка,  мов  брила,
Така  важка,  як  кілька  мегатонн,
В  такі  моменти  я  складаю  крила
Іду  в  метро  й  купую  там  жетон.
Спустошенність,  немов  сира  безодня,
Ні  мрій  в  такій  душі,  ані  бажань...
І  тільки  лиш  рука  з  небес  Господня
Витягує  на  землю  зі  страждань.
Я  вірою  змиваю  сіль  із  серця  
І  знов  всміхаюсь  сонцю  і  грозі,
Ця  посмішка  не  просто  нам  дається
Коли  серденько  топиться  в  сльозі.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019


Ми вдвох…

ми  вдвох  лежали  в  прохолоді  під  зірками
на  свіжо-скошеній  зволоженій  траві,
ти  доторкався  до  плечей  моїх  вустами,
неначе  промінь  до  цнотливої  землі.
нас  затягнуло  неприборкане  бажання
понесло  стрімко  течією  теплих  рік,
і  ніч  пропахла  почуттями  і  коханням
і  ми  злетіли  на  блаженний  гострий  пік.
в  єдине-ціле  ми  сплели  навіки  долі,
не  тільки  в  мріях,  а  насправді...наяву...
а  потім  знову  повернулися  у  поле,
на  свіжо-скошену  зволожену  траву...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019


Коли за вікнами гроза…

коли  за  вікнами  гроза
і  небо  на  ударних  грає
коли  в  дощах  стоїть  лоза  -  
так  хочеться  тепла  і  чаю.
сидіти  в  ковдрі  за  столом,
дивитися,  як  дощ  шмагає,
як  вітер  гне  кущі  за  склом,
як  день  вологу  поглинає.
як  небо  сіре,  мов  агат
викручує  із  себе  воду,
як  місто  стало,  мов  мулат,
як  світ  лягає  в  прохолоду.
на  кухні  чайник  засвистів,
скриплять  ворітечка  іржаві,
старенький  дуб  зашерхотів,
я  вдома,  наче  на  виставі.
сиджу  у  залі  і  мовчу,
природі  тихо  аплодую,
цукерок  вдумливо  смокчу
і  чай  жасминовий  смакую.
і  ось  скінчилася  гроза
і  небо  барабан  складає,
обсохли  трави  і  лоза
і  сонце  вікна  нагріває.
а  я  сиджу  біля  печі
і  гори  вдалині  парують,
пішли  з  театру  глядачі,
актори  по  землі  кочують...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019


Танцюйте

Хай  зникнуть  горе,  біль,  жалі...
Хай  всім  нам  добре  буде!
Життя  -  це  танець  на  землі,
Тому,  танцюйте  люди!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019


Зустрілася

скорилася,  змирилася,
влипають  в  скло  дощі.
закрилася,  зносилася
сорочка  на  душі.
боялася,  ховалася,
як  мушля  у  піску.
кохалася,  цуралася
і  падала  в  ріку.
оголена,  розгромлена,
сиділа  у  пітьмі.
знедолена,  підтоплена,
мов  хата  навесні.
змерзаючи,  стискаючи
руками  срібний  хрест,
не  знаючи,  блукаючи
повзла  на  Еверест.
крутилася,  спинилася,
мов  дзиґа  на  краю,
дивилася,  скотилася
сльозина  у  пітьму.
хрестилася,  навчилася
летіти  над  буттям.
зцілилася,  омилася
і  збудувала  храм.
розділася,  відкрилася,
у  світлі  дня  стою,
молилася,  зустрілася
із  тим,  кого  люблю...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019


Для вас

Нині  для  Вас  всі  пісні  і  вітання,
Нині  для  Вас  сяє  сріблом  роса,
Хочу  сказати  Вам:  Ви  незрівнянні,
Ви  -  сама  ніжність,  Ви  жінка-краса...
Ви  у  цей  день  на  землі  народились,
Ви  -  Королева  з  очима  без  дна,
Ви,  наче  зірка  ясна  засвітились,
Жінка  -  Богиня,  душа  -  глибина.
Носете  одяг  любов'ю  розшитий,
В  кожному  слові  живе  доброта,
Ви,  наче  квітка,  дощами  омита,
В  погляді  -  сила,  в  руках  -  теплота.
Хай  будуть  пристрастні  зоряні  ночі,
Хай  Вам  на  вушко  шепочуть:  "Моя"...
Хай  Вас  крильми  Ангелочок  лоскоче,
Руту  Вам  стелить  під  ноги  земля.
Вам  тут  допишу  ще  кілька  рядочків:
Рада,  що  знаю  Вас...рада  і  все.
Радість  моя  тисячами  струмочків
Теплі  обійми  на  хвилях  несе.
Нині  для  Вас  всі  пісні  і  вітання,
Нині  для  Вас  сяє  сріблом  роса...
Ще  раз  скажу  Вам,  що  Ви  незрівнянні!
Ще  раз  повторю:  Ви  Жінка-Краса!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2019


Ти прекрасна…

Ти  прекрасна,  чаруюча  жінка,
Мов  конвалія  в  чистій  росі...
Ти  яскрава,  немов  ясна  зірка,
Із  трояндою  в  чорній  косі.
Тебе  виліпив  скульптор  руками,
Таку  ніжну  з  теплом  у  душі,
Твоє  тіло  прикрасив  квітками,
Що  в  Едемі  зірвав  на  кущі...
Твоє  серце  наповнив  любов'ю,
А  твій  дім  -  сміхом  рідних  людей,
Біля  хати  посіяв  здоров'я,
І  додав  романтичних  ночей.
Він  відправив  Ангелика  з  неба,
Щоб  тебе  у  житті  захищав,
Щоб  завжди,  коли  буде  потреба
Він  крилом  від  біди  закривав.
Линуть  в  просторі  радісні  звуки,
Звуки  щастя  й  веселих  пісень,
Руки  скульптора  -    Господа  руки,
Що  зліпили  тебе  у  цей  день!
Ти  прекрасна!  Я  бачу!  Я  знаю!
І  за  це  -  тільки  Богу  хвала!
Я  від  серця  тобі  побажаю:
Довголіття,  натхнення,  добра!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2019


Школо моя (пісня)


Вчителі  мої
Вашу  доброту
По  стежках  розвію,
Ви  дали  мені
Хліб,  знання,  мету,
Вас  думками  грію.

А  роки  летять
І  прийшов  вже  час
Ось  і  ми  дорослі  стали
Дзвоники  дзвенять,
Долі  кличуть  нас
Щоб  людей  добром  єднали.

Приспів:

Школо  моя,  
найкраща  школа  на  землі
З  тобою  я  сьогодні  попрощаюсь...
Дякую  вам,  
мої  найкращі  вчителі,
За  світло  знань  вам  до  землі  Вклоняюсь.

З  оберемком  знань
Ми  йдемо  в  життя
Там  не  заблукаєм,
В  світі  сподівань
Мрій  і  співчуття  
Стежку  відшукаєм.

Сонце  в  небесах
Спогади  летять
Разом  з  дзвоником  останнім
Сльози  на  очах
В  променях  тремтять
Нас  чекає  світ  безкрайній.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019


Мене розглядаєш…

Ти  так  пильно  мене  розглядаєш,
Мов  тварину  у  джунглях  густих,
То  під  лупою  душу  вивчаєш,
То  жадаєш  знайти  в  мені  гріх.
Так,  я  грішна,  як  всі  на  планеті,
Як  мільйони  звичайних  людей,
Гріх  повсюди:  в  житті,  в  інтернеті,
Він  в  світанках  і  в  серці  ночей...
Не  дивися  так  пильно,  не  треба,
Краще  просто  за  руку  візьми,
Мовчки  ляжемо  вдвох  просто  неба
І  вдихнемо  повітря  грудьми...
Не  дивись,  не  троюдь  мою  душу,
І  сховай  свою  лупу  в  рюкзак,
Випий  соку  чи  з'їж  спілу  грушу,
І  зніми  свій  розшитий  піджак.
Ну  чому  ти  мене  розглядаєш?
Краще  глянь,  як  сузір'я  горять...
Ти  не  зможеш  знайти,  що  шукаєш,
Краще  просто  відчуй  благодать...
А  між  нами  з  тобою  є  схожість,
Ти  є  в  кожного  з  добрих  людей,
Ти  безгрішна,  прискіплива  совість,
Ти  одна  замість  сотні  судей.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019


Балерина

Вона  дивилась,  як  танцюють  балерини,
Котились  сльози  по  щоці,  у  серці  -  жаль...
Плелися  спогади,  мов  нитки  павутини,
Лунали  оплески,  дзвеніли,  мов  кришталь...
Дзеркальна  зала  і  рояль  стоїть  в  куточку,
В  руках  пуанти,  білі-білі,  наче  сніг.
За  склом  краплина  затремтіла  на  листочку,
І  на  роялі  зазвучав  прекрасний  Гріг,
Вона  кружляла,  мов  легка,  пухка  пір'їна,
Здіймала  руки,  мов  тендітні  пелюстки,
Верталась  в  хату  і  дивилась  на  картину,
А  в  небесах  світився  місяць  і  зірки...
Лягала  в  ліжко  і  у  снах  своїх  кружляла,
Блищав  паркет  і  вчитель  гучно  говорив...
В  єдину  мить  вона  в  дитинстві  побувала,
Неначе  двері  у  минуле  хтось  відкрив...
Прийшла  додому  і  взяла  пуанти  в  руки,
Присіла  в  крісло,  задивилась  у  вікно...
На  скронях  -  попіл,  за  вікном  кружляють  круки,
Та  душу  гріє  це  безцінне  полотно...
***




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2019


Розмальовує життя…

Він  розмальовує  життя
У  фарби  радості,  любові,  
У  барви  щастя  й  співчуття,
А  сірі  будні  -  у  святкові.
Він  розмальвує  серця
Тонами  мужності  й  надії,
І  просить  фарби  у  Творця,
Щоб  розмальовувати  мрії.
Тоненькі  пальці,  два  крила,
І  до  підлоги  сорочина,
Навколо  вічності  імла,
Висить  у  просторі  картина.
Старенький  пензлик  у  руці,
Під  ним  яскраві  акварелі...
Рум'янець  легкий  на  щоці,
Лунає  звук  віолончелі...
Він  там  сторіччями  стоїть
На  гранях  світлого  Буття...
Невтомний  Ангел,  що  не  спить,
А  розмальовує  життя...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2019


Я дякую усім!!!

Я  дякую  усім:  знайомим,  друзям,
За  те,  що  ви  усі  у  мене  є...
Я  вдячна  Богу  за  ромашку  в  лузі,
За  кожну  мить  і  за  життя  своє...
Я  дякую  усім  за  кожне  слово,
За  відгуки  із  вашої  душі...
За  кожен  коментар,  що  так  чудово
Наповнює  теплом  мої  вірші...
Я  дякую  усім,  хто  завжди  поруч,
За  очі  ваші  щирі  і  любов,
Усім  хто  і  праворуч  і  ліворуч,
Хто  серце  відчуває  без  розмов...
Я  просто  хочу  всім  вам  побажати:
Добра,  надії,  віри  у  житті,
Бажаю  вам  від  радості  літати,
І  бачити  красу  у  простоті...
Я  хочу  вам  любові  побажати,
Фортуна  хай  на  вудочку  клює,
І  ще  я  хочу  кілька  слів  додати:
Я  дякую,  що  ви  у  мене  є...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2019


Бузковий аромат

Хтось  у  вікно  моє  постукав  на  світанку,
Та  так  тихенько,  що  здавалося,  я  сплю,
Я  встала  з  ліжка,  подивилась  крізь  фіранку  -
Порожній  ґанок  із  краплинок  кришталю...

Нема  нікого  за  вікном,  лиш  теплий  вітер,
Що  гребнем  чеше  розкуйовджену  траву,
А  я  складаю  у  думках  питання  з  літер:
І  хто  ж  це  стукав  і  збудив  мене  від  сну?..

Сиджу  у  кріслі  із  горнятком,  їм  горішки,
Розкрив  свій  дзьобик  на  гіллі  дзвінкий  соліст...
Ніхто  не  стукав  у  вікно...мабуть,  це  мишки
Танцюють  зранку  у  норі  ритмічний  твіст...

Палає  сонце  в  небесах  і  пестить  м'яту,
Старі  віконниці  відкрила  -  квітне  сад,
Закрила  очі...він  зайшов  тихенько  в  хату,
Такий  спокусливий  бузковий  аромат...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2019


Цікаво…

Шляхи  паралельних  світів
Пронизують  землю  і  простір,
Тут  сотні  можливих  життів,
Цікаво,  ми  ґазди  чи  гості?..
Десь  тут  є  межа,  стик  часів,
Скриплять  в  унісон  половиці,
Доноситься  звук  голосів:
Монахи,  царі  і  блудниці...
Туманом  торкаються  рук,
Вдивляються  в  очі...мовчать...
Десятки  карет  і  перук
За  межами  часу  стоять...
І  протягом  віє  з  щілин
Зіпрілим,  нестерпно  гарячим,
Сміються  обличчя  з  картин
І  крук  десь  за  мурами  кряче.
А,  може,  ми  теж  серед  них
В  перуках  і  масках  яскравих
Торкаємось  нас  же  самих
Під  стогін  візочків  іржавих...
Сліди  з  паралельних  світів
Пронизують  землю  і  простір,
Тут  сотні  можливих  життів,
Цікаво,  ми  ґазди  чи  гості?..
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2019


Хочеться сказати…

Так  хочеться  сказати:  теплі  сльози,
Так  хочеться  сказати:  аж  тремтять,
Так  хочеться  додати  трішки  прози,
Та  рими  під  перо  дощем  летять...
Так  хочеться  спитати:  де  ви,  люди?
Так  хочеться  додати:  крик  німий...
Вас  так  багато,  ви  кругом,  ви  всюди...
Хитнувся  місяць  в  небесах  блідий...
Так  хочеться  сказати:  світлий  смуток,
Так  хочеться  сказати:  трішки  жаль...
Так  хочеться  додати  віри  жмуток,
Так  хочеться  накинути  вуаль...
Так  хочеться  закрити  двері  в  душу,
Пускати,  наче  в  поїзд  по  квитках,
Так  хочеться  додати:  хочу  й  мушу
Розвіяти  образи,  наче  прах...
Так  хочеться  сказати:  в  небі  зірка,
Так  хочеться  додати:  чистота...
А  відстань  -  це  глибока,  чорна  дірка,
А  відстань  -  це  безмежна  пустота...
Так  хочеться  сказати:  голка  й  нитка,
Так  хочеться  додати:  теплота...
Лишилося  так  мало,  тільки  хвилька  -
Усе!  Зашита  дірка  й  пустота...
Так  хочеться  сказати:  шов  шовковий,
Так  хочеться  додати:  міст  з  душі,
Летить  по  ньому  аромат  бузковий,
Гойдаються  уздовж  стежин  кущі.
Так  хочеться  сказати:  сонце  й  квіти,
Так  хочеться  додати:  лиш  любов,
Зняла  вуаль...стою,  щоби  зустріти
Того,  кому  потрібна...хто  прийшов...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2019


Там…

десь  там,  вдалині  за  містами
я  чую,  як  ліс  шелестить...
десь  там,  за  туманом  й  дощами
я  бачу,  як  сонце  горить...
десь  там,  у  траві  під  вербою
цикада  мрійливо  сюрчить...
десь  там  я  сплелася  з  лозою,
і  грім  над  полями  гримить...
десь  там,  вдалині  за  вітрами
стираються  грані  буття...
десь  там,  між  мовчанням  й  словами
говорять  лише  почуття...
десь  там  линуть  ночі  холодні,
зачовгані  ранки  лежать...
десь  там,  на  окрайку  безодні
засмучені  тіні  стоять...
десь  там,  в  небесах  між  зірками
мільйони  відкритих  дверей...
десь  там,  за  гіркими  сльозами
стіна  із  щастивих  людей...
десь  там,  вдалині  аж  за  літом
я  бачу,  як  ватра  димить...
як  лебідь  кружляє  над  світом,
у  теплі  краї  знов  летить...
десь  там  -  колоски  спілі  житні,
і  осінь  шурхоче  здаля...
десь  там,  у  зіницях  Всесвітніх
віками  кружляє  Земля...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019


а він…

а  він,  мов  хижак  причаївся,  
в  холодних  тунелях  душі,
він  свіжої  крові  напився
і  виліз  під  теплі  дощі...
а  він  по  світах  моїх  бродить
встромляючи  кігті  в  думки,
він  слідом  біжить  і  знаходить
глибин  потаємні  кутки.
а  він,  наче  барс  в  сніговіях
іде  в  самоті  по  стежках,
він  падає  снігом  у  мріях
і  губиться  тінню  у  снах...
він  зранку  в  куточку  стогнає,
мурахою  лізе  вночі...
навмисне  свідомість  гойдає
і  спалює  віру  в  печі.
а  він,  мов  отрута  в  граалі,
неначе  полин  на  вустах...
сховався  в  сирому  підвалі
мій  сивий,  нескорений  страх.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019


Днина

А  днина  цілує  рум'яні  обличчя,
Вустами  гарячої  зірки,
Проміння  спадає  на  чисті  узбіччя
З  маленької  сірої  дірки.
Радіє  душа  і  радіє  серденько,
Замріяні  йдем  по  алеї...
І  вітер  співає  на  вухо  тихенько
Пісні  споконвічної  Геї.
Захмарилось  небо  і  сонце  сховалось,
Посипався  дощ  на  дороги,
Тонкими  струмками  вода  розтікалась,
І  день  став  холодний,  вологий...
Ми  змоклі  забігли  у  теплу  квартиру,
В  кімнаті  камін  розтопили,
Ковтали  мартіні  з  оливками  й  сиром,
Удвох  на  підлозі  сиділи...
Краплини  дощу  відбивали  чечітку
Всю  ніч,  аж  до  самого  ранку...
Дарований  день  розпустився,  мов  квітка,
І  сонцем  зустрів  на  світанку...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2019


Весна

Привіт,  Весна,  з  зеленою  косою,
І  сплетеним  із  променів  вінком,
Мої  легені  дихають  тобою,
Черемхою,  кульбабкою,  бузком...
Біжу  в  травневі  грози,  мов  дитина,
Біжу  вологим  килимом  із  трав,
Вдягаю  із  ромашок  сорочину,
Збираю  трішки  сонця  у  рукав...
Ти  так  тендітно  пахнеш,  несказанно...
Вже  яблунька  розквітла  під  вікном,
Прекрасна,  ароматна,  бездоганна,
Напоюєш  мене  хмільним  вином...
Маленька  бджілка  сіла  на  волосся,
Пухнастий  жовто-чорний  талісман,
І  серце  із  бузком  переплелося,
Розкрилася  душа,  немов  тюльпан...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2019


Вона

Вона  носила  одяг  у  клітинку,
Була  терпкою,  наче  з  льодом  віскі,
В  під'їзді  рахувала  всі  сходинки,
Щодня  смоктала  за  кермом  іриски.
Вона  любила  жовті  черевички,
І  сірий,  до  колін  кудлатий  шалик,
Любила  довгі  спідниці,  косички,
Носила  в  торбі  висохлий  рогалик.
Вона  любила  голосно  сміятись,
Заповнювала  сміхом  кожну  шпарку,
Ходила  в  парк  на  гойдалки  гойдатись,
Дивилась  на  таку  ж  самотню  хмарку.
Любила  слухати  пісні  з  душі  Агати,
Читала  Дереша,  Харукі  Муракамі,
Вона  любила  маки  і  блавати,
Лягала  спати  в  байковій  піжамі.
Вона  була  для  натовпу  незрима,
Звичайна,  як  мільйони  на  планеті,
З  великими,  мигдальними  очима,
І  знимками  обличчя  в  інтернеті.
Вона  була  низенька,  кучерява,
Нікого  в  свою  душу  не  пускала,
Усіх  людей  на  відстані  тримала,
І  на  одинці  каву  випивала.
Вона  любила  чорні  капелюхи,
Багато  слів  в  повітря  не  кидала,
Любила  мріяти  під  дзеленчання  мухи,
Свої  думки  в  щоденнику  писала.
Вона  когось  на  гойдалках  чекає,
І  крутить  у  руці  суху  травинку,
Можливо,  хтось  знайде  її,  впізнає,
Полюбить  смак  іриски  і  клітинку.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019


Я знову…

Я  знову  бігаю  цнотливими  стежками,
Пливе  за  обрій  монолітна  щільність  хмар,
Я  пробираюся  між  сонцем  і  дощами,
І  душу  гріє  мій  поношений  кептар.
Я  розбиваю  тишу  на  дрібні  уламки,
На  дзвін  відлуння  у  туманній  далині,
Я  перестрибую  високі,  гострі  рамки,
І  знову  гублюся  в  нескошеній  траві.
Немов  заглиблююсь  в  чиїсь  світи  незнані,
Неначе  плутаюсь  в  мереживі  доріг,
Малюю  квіти  на  обдертому  паркані,
І  знов  лягаю  на  чужий,  сирий  поріг.
В  траві,  за  рамками,  знайшла  сліди  людини,
Почула  звуки  ненаписаних  пісень,
Тоненький  промінь  опустився  на  долину
І  світлом  вихопив  у  ночі  новий  день...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019


Я не знаю…

я  не  знаю  куди...я  не  знаю,
я  не  знаю  куди  я  бреду...
то  стою,  то  від  чогось  тікаю,
то  в  пустелі,  то  знов  у  саду...
я  не  знаю  навіщо,  не  знаю
біла  птаха  торкається  скронь...
кожну  днину  плащем  накриваю,
бережу  теплотою  долонь...
я  не  знаю  чому,  я  не  знаю
часто  бачу  розлуку  і  біль,
мабуть  більше,  ніж  слід,  відчуваю,
краще  б  гризла  хутро,  як  та  міль...
я  не  знаю  від  чого,  не  знаю
гроші  й  влада  міняють  людей,
та  чому  ж  їх  війна  не  міняє?..
мабуть  випало  серце  з  грудей...
я  не  знаю  коли,  я  не  знаю
щезнуть  війни  і  мир  буде  знов,
я  мовчу...я  кричу...я  благаю  
хай  панує  у  світі  любов...
я  не  знаю  для  чого,  не  знаю
хтось  кидає  на  вітер  слова,
я  так  мрію,  так  хочу  й  чекаю,
щоби  зникла  кровава  сльоза...
не  завжди  все  вдається  сказати,
я  не  зовсім  на  "ти"  із  пером...
просто  хочеться  всім  побажати,
щоб  частіше  ділились  добром.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Свята…

Вродлива,  нескорена,
В  росах  блищить,
Століттями  творена,
В  серці  горить.
У  вічі  вдивляється
Кожному  з  нас,
В  думки  заплітається
Стрічками  фраз.
Любов'ю  наповниться,
Стане  в  траві,
До  Господа  молиться
В  сивій  імлі.
До  сонця  всміхається,
З  вітром  тремтить,
До  хмар  підіймається,
Світом  летить.
Нам  Богом  дарована
Йде  між  людей,
Мов  птаха  схвильована,
Рветься  з  грудей.
Шляхами  барвистими
З  нею  ідіть,
І  піснею  чистою  
Душу  змочіть.
Тобою,  нескорена,
Мовлять  вуста,
Століттями  творена
Мово  Свята!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


***

На  стіни  лягає  вечірнє  проміння,
І  затишок  гладить  мене  по  спині,
Дивлюсь  крізь  фіранки  тендітне  сплетіння
Як  сонце  зникає  з  небес  вдалині.
Сьогодні  неділя  з  вербою  й  свічками,
І  лиється  спокій  по  цілій  землі,
Притисла  горнятко  до  себе  руками,
Думки  у  блаженстві,  душа  у  мольбі...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2019


Щастя

Якось  до  мене  серед  ночі
Маленьке  щастя  завітало,
Дивилось  щиро  в  мої  очі,
Неначе  все  про  мене  знало.
В  лелітках  сукня  до  підлоги,
Намисто  зорями  блищало,
На  плечах  -  шалик,  босі  ноги,
Прийшло  до  мене,  обійняло.
У  цій  незвичній  атмосфері
Я  стіл  скоресенько  накрила,
Замкнула  на  колодку  двері,
Вогонь  в  каміні  розпалила...
Воно  жувало  пляцок  з  вишні,
Ковтало  чай,  щось  лепетало,
І  свої  локони  розкішні,
Рукою  ніжно  поправляло.
Так  добре  було  нам  сидіти,
Що  не  хотілось  відпускати,
Вогонь  продовжував  горіти,
Я  все  ж  відкрила  двері  хати...
Воно  підвелось,  поруч  встало,
Долоню  свою  простягнуло,
А  в  ній  лелітка  заблищала,
-"Частинка  щастя"-  промайнуло...
За  двері  вийшло  і  зітхнуло,
Багрянцем  сонце  розтікалось,
Побігло,  крила  розгорнуло,
Прощально  з  неба  посміхалось...
А  я  лишилась  біля  хати,  
Щаслива  розглядала  небо,
Вдихала  квітів  аромати  -
А  більшого  мені  й  не  треба...
Навіщо  щастя  тут  тримати?..
Нехай  воно  літає  всюди,
Нехай  заходить  в  кожну  хату,
І  хай  щасливі  будуть  люди!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Мій Стрий

Мій  затишний,  мій  чистий,  мій  привітний,
Мій  сивий,  бородатий  і  старий...
Зелений,  кам'яний,  багатоцвітний,
Мій  любий  до  нестями,  рідний  Стрий.
Ти  в  серці,  ти  в  душі,  ти  на  світлинах,
Кохаю,  пам'ятаю  кожен  день...
Ти  ніжністю  течеш  в  моїх  судинах,
І  спогадами  падаєш  зі  жмень...
Ти  добрий,  ти  відвертий,  ти  чудовий,
Магнолії,  каштани,  річка  Стрий,
Спокійний,  делікатний,  кольоровий,
То  теплий,  то  холодний,  то  сирий...
Дитинство,  світла  юність,  вірні  друзі,
Дороги,  почуття  і  щирий  сміх...
Закоханність,  реальність,  світ  іллюзій,
Гроза,  осінній  лист  і  перший  сніг...
Колесса,  Крушельницький,  Нижанківський  -
Це  все  відомі  люди  твоїх  стін...
Славетний,  мій  домашній,  мій  батьківський,
В  просторах  світу  ти  такий  один...
Мій  свіжий,  мій  нахненний,  мій  гостинний,
Мій  сивий,  бородатий  і  старий...
Для  мене  ти  такий  один-єдиний,
Мій  любий  до  нестями,  рідний  Стрий.
***


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Мої слова…

Мої  слова  -  немов  комахи,
Що  бачать  світло  у  вікні,
Немов  малесенькі  мурахи,
Що  пробігають  по  спині.
Повзуть  щовечора  до  столу,
І  ллють  чорнило  на  папір
Під  дзвін  старенького  костьолу,
У  світлі  місяця  і  зір...
Мої  слова  -  мов  тихі  звуки,
Немов  сердець  людських  биття,
Немов  далекі  перегуки,
Що  линуть  в  світ  без  вороття...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019


Горіла свічка…

Горіла  свічка  на  вікні
І  віск  задумливо  стікав,
Сидів  метелик  на  стіні
Здалека  вогник  споглядав.
Свіча  тремтіла  в  самоті
Під  гуготіння  із  щілин,
Таємне  світло  в  чорноті,
Уся  із  воскових  краплин.
Він  так  хотів  її  тепла,
Польоту  в  прірву  золоту,
Хотів  її  палкі  вуста,
Її  безмежну  чистоту.
Побачив  мрію  у  вогні,
Сміливо  крила  розгортав,
Свіча  згиналась  на  вікні,
А  він  секунди  доживав...
Ще  мить  і  він  уже  летів,
Знов  пусто  стало  на  стіні...
І  свічка  згасла...він  згорів,
Лишився  попілом  в  імлі.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019


Мої незрівнянні Карпати

Мої  оксамитові  гори,
Мої  незрівнянні  Карпати,
Глибокі  і  сині,  як  море,
Так  хочеться  вас  обійняти.
Розкоші,  таємні,  містичні,
Спите  у  туманах  ранкових,
Безкраї,  густі,  магнетичні,
В  зелених  сорочках,  шовкових.
Пригадую  сині  дзвіночки,
В  яких  аж  до  ночі  лежала,
В  траві  заплітала  віночки,
А  в  лісі  зозуля  кувала.
Пригадую  синь  Синевира,
Гладінь,  що  у  променях  сяла,
До  нього  всміхалася  щиро,
Навколо  натхненно  гуляла.
Пригадую  дзвін  водоспадів,
Як  їла  салат  з  шашликами,
Дивилась  на  блиск  зорепадів,
Ділилась  своїми  думками.
Як  стежкою  йшла  під  дощами,
Як  пила  зі  спільної  чаші,
Як  спала  в  наметах  ночами,
Варила  в  казанчику  каші.
Коней  на  гірських  полонинах,
Гуцулів  і  звуки  трембіти,
Росу  на  тонких  павутинах
І  рути  червоної  квіти...
Пригадую  схід  на  Говерлу,
І  друзів,  що  були  зі  мною,
Згадаю,  але  не  поверну,
Це  миті,  що  вже  за  спиною.
А  папороть  гнеться  за  вітром  
І  дивляться  в  небо  смереки
Напоєні  сонячним  світлом,
Цнотливим,  гарячим,  далеким.
Так  ніжно  шумлять  осокори,
Із  лісу  летять  аромати,
Мої  оксамитові  гори...
Мої  незрівнянні  Карпати...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019


Ліхтарик

Стоїть  на  вулиці  ліхтарик,
Він  так  багато  всього  бачив,
Як  пошту  роздавав  поштарик,
Як  дід  щовечора  пиячив.
Як  тут  стрічались  різні  пари,
Обійми,  квіти,  щирі  очі,
Як  в  небесах  летіли  хмари,
І  грім  гримів  посеред  ночі.
Він  бачив  сльози,  бачив  муки,
Як  сонні  люди  зранку  бігли,
Він  бачив,  як  кружляли  круки,
І  як  щоліта  вишні  стигли.
Як  листя  жовте  пролітало,
Як  падав  дощ  і  гнулись  віти,
В  калюжі  сонечко  блищало,
І  як  зі  школи  бігли  діти.
Як  тут,  на  лавці,  цілувались,
І  як  бабуся  хліб  просила,
Гуляли,  їли,  спілкувались,
Як  зірка  в  небі  мерехтіла.
Він  бачив,  як  роїлись  бджоли,
Як  ніч  ховалась  у  ялинах,
Як  квітли  айстри,  матіоли,
Він  бачив  одяг  у  вітринах.
Він  чув,  як  грали  менестрелі,
Як  жінка  плакала  від  болю,
Він  слухав  звук  віолончелі,
Немов  чиюсь  самотню  долю.
Він  бачив  сніг  на  сірих  сходах,
І  помах  крил  стрімкого  часу,
Світив  в  життєвих  епізодах,
Вдивлявся  вглиб  пустої  траси.
Він  тут  стояв  уже  роками,
І  світло  трішки  потьмяніло,
Сховав  в  деревах  між  гілками
Своє  обдерте,  древнє  тіло.
Колись  проходив  тут  поштарик,
Колись  тут  сивий  дід  пиячив...
Самотній,  згорблений  ліхтарик,
Він  так  багато  всього  бачив...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019


Вже сонце…

Вже  сонце  млосно  позіхає
І  свіжо  пахне  від  землі,
Над  полем  жайвір  пролітає,
І  промінь  гладить  по  чолі.
А  я  бреду  слідами  вітру,
Слідами  теплих  вечорів,
В  душі  розлилася  палітра
Густих,  гарячих  кольорів.
Шумить  пшениця  золотава,
І  сонце  стало,  мов  гранат,
А  вдалині  -  ясна  заграва
Нанизує  шпилі  Карпат.
Сорочка  біла,  вишивана,
Кульбабка  жовта  у  косі,
На  зустріч  ніч  іде  жадана,
Уся  в  тумані  і  росі.
Летить  літак  і  мов  комарик
Гудить  тоненько  в  небесах,
А  я  іду...  в  руці  ліхтарик,
Який  освітлює  мій  шлях.
Очима  сонце  проводжаю
Вдихаю  запахи  землі,
Над  полем  жайвір  пролітає,
І  гладить  місяць  по  чолі.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019


Ти спитала…

Ти  спитала,  якось  у  кав'ярні,
Чи  хотіла  б  я  стати  совою,
Мала  б  мудрість  і  пір'ячко  гарне,
І  літала  б  над  лісом  й  рікою...
Потім  випила  кави  й  спитала,
Чи  хотіла  б  вовчицею  стати...
Позіхнула  і  кволо  додала:
-"  Але  ти  би  не  вміла  літати..."
Я  вдивлялась  крізь  дерево  голе,
Як  проносились  в  темряві  фари...
Мабуть  легше  спуститись  у  поле,
Ніж  піднятись  у  порвані  хмари...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019


Коло двох світів…

Ранкові  хмари  зустрічалися  з  птахами,
і  на  дворі  димів  підпалений  смітник...
А  день  лелекою  кружляв  понад  дахами,
і  шурхотів  мітлою  втомлений  двірник.
Вона  стояла  у  віконечку  навпроти,
немов  тремтлива,  непомітна,  чорна  тінь,
Слабеньким  проблиском  душевної  турботи
мрійливо  глянула  крізь  скло  у  далечінь.
Уся  зав'юнилась,  немов  в  траві  дорога,
у  світлі  згорблених,  скалічених  лампад,
Вона  -  метелик  у  невидимих  чертогах,
вона  -  безлюдниця,  аскет  в  садах  цикад...
Була  одягнута  в  щось  довге  і  зелене,
на  грудях  -  мак  червоний  ледве  майорів,
Вона  крізь  простір  посміхнулася  до  мене,
зімкнулось  коло  паралельних  двох  світів...
Широке  небо  розгорталось  після  ночі,
і  горизонт  рипів,  немов  старий  вітряк,
За  склом  топилась  тінь  й  щезали  очі,
із-за  фіранки  виглядав  пожухлий  мак.
Гаряче  сонце  засвітилось  у  блакиті,
і  впало  золотом  на  приспаний  асфальт,
На  темні  вікна,  вже  давним-давно  закриті,
ніким  не  торкані  і  сірі,  мов  базальт...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019


Така свіжа…

Ти  наснилась  мені  на  світанні
і  змочила  цілунком  вуста,
Така  свіжа,  мов  пролісок  ранній,
що  весною  в  лісах  пророста.
Ти  скупала  мене  в  чистих  росах,
одягнула  в  сорочку  нову,
І  побігла  по  свіжих  покосах,
чи  то  в  сні...чи  уже  наяву...
Але  ж  ні,  знову  постріли  чути,
багряніє  скривавлений  схід,
Запах  пороху  нам  не  забути,
що  навіки  залишив  свій  слід.
Не  забути,  як  друзі  вмирали,
і  купалась  земля  у  крові,
Як  ми  падали  й  знову  вставали,
як  літали  в  димах  журавлі.
А  так  хочеться,  щоб  повернулись
і  живими  зайшли  на  поріг,
І  щоб  знову  до  сонця  всміхнулись,
після  довгих,  тривожних  доріг.
Я  молюсь,  щоб  війна  закінчилась,
чисті  роси  встеляли  траву,
Щоб  ти  більше  ночами  не  снилась,
а  зі  мною  була  наяву...
Щоб  збудила  мене  на  світанні
і  змочила  цілунком  вуста,
Така  свіжа,  мов  пролісок  ранній,
що  в  лісах  навесні  пророста...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019


Твоя

А  хочеш,  я  спитаю  в  неба:
Для  кого  світиться  зоря?..
Бо  я,  наприклад,  лиш  для  тебе,
Від  голови  до  п'ят  твоя.
До  тебе  зранку  посміхнуся  
І  заварю  свіженький  чай,
У  твою  ласку  загорнуся,
І  хай  весь  світ  чекає...хай...
Я  посаджу  духмяні  квіти,
Пришию  ґудзик  до  штанів,
І  знов  зустріну,  щоб  зігріти,
Зніму  тягар  робочих  днів...
Смачну  вечерю  приготую
І  разом  сядемо  за  стіл,
І  знову  тінь  на  склі  танцює
У  ритмах  розігрітих  тіл...
На  груди  ляжу,  поцілую,
І  про  таємне  помовчу...
У  сни  з  тобою  помандрую,
В  солодкі  мрії  полечу...
А  потім  я  спитаю  в  неба:
Для  кого  світиться  зоря?...
Бо  я,  наприклад,  лиш  для  тебе,
Від  голови  до  п'ят  твоя!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019


Все минає…

У  небі  сонце  пролітає
І  хронос  розсипає  дні,
І  все  проходить,  все  минає,
Неначе  подих  на  вікні...
Хтось  сіє  радість,  хтось  печалі,
Хтось  день  стрічає  у  гаю,
Хтось  йде  життям  по  вертикалі,
Стоїть  над  світом  на  краю...
А  хтось  на  човнику  в  панамі
Бентежить  спогади  морів,
Спостерігає  за  цунамі
Під  солоспіви  комарів...
Хтось  пригадає,  хтось  забуде,
Хтось  хрестик  зніме  із  грудей,
Щоб  одягти  взуття  Іуди
І  зрадити  близьких  людей...
А  хтось  блукає  в  мокрих  стінах,
В  старій  сутані  мудреця,
Будує  віру  на  руїнах
Під  свист  легкого  вітерця.
Хтось  тут  попросить  покаяння
І  за  добром  піде  услід,
Піде  туди,  де  тиша  рання,
Де  пеленає  душу  схід...
А  хтось  лежить  і  споглядає,
Як  осипаються  сади,
Як  все  проходить,  все  минає,
Безповоротно...назавжди...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019


Тихесенько цокав…

Тихесенько  цокав  старенький  годинник,
і  місяць  дивився  в  обдерте  вікно,
Тремтіло  сплетіння  тонких  павутинок,
проектор  крутив  чорно-біле  кіно...
В  каміні  жевріла  червона  жарина,
і  кіт  муркотів  на  стареньких  руках,
А  стрілки  гортали,  мов  книгу,  години,
і  вітер  свистів  у  тонких  вітряках.
Рипіла  на  вулиці  хвіртка  іржава,
і  чай  з  чебрецю  парував  на  столі,
З'явилася  в  темряві  зірка  яскрава,
і  зникла  із  місяцем  в  сивій  імлі.
А  очі  дивились,  як  кадри  мінялись,
неначе  уривки  німого  життя,
Старенькі  вуста  в  самоті  посміхались,
під  цокання  стрілок  стрімкого  буття...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019


А так хотілося б…

А  так  хотілося  б,  щоб  більше  не  боліло,
А  так  хотілося  б,  щоб  більше  не  пекло,
І  щоб  погане  все  у  вогнищі  згоріло,
А  хвилювання  на  край  світу  утекло...
А  так  хотілося  б,  щоб  обіймали  трави,
А  так  хотілося  б,  щоб  квітнули  шляхи,
Щоб  малювала  доля  фарбами  заграви,
І  білий  Янгол  домальовував  штрихи...
А  так  хотілося  б,  щоб  серце  не  ридало,
А  щоб  всміхалося  від  ранку  й  до  зорі,
І  щоби  сонце,  мов  дітей,  нас  обіймало,
І  щоб  щасливі  були  люди  на  землі...
А  так  хотілося  б,  щоб  не  старіли  крила,
І  щоби  падав  тільки  теплий  дощ  на  скло...
А  так  хотілося  б,  щоб  більше  не  боліло,
А  так  хотілося  б,  щоб  більше  не  пекло...
***


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019


Ти блукаєш…

Ти  блукаєш,  ти  шукаєш,
У  волошках  засинаєш,
Ти  біжиш  у  полі  боса,
Синьоока,  чорнокоса,
Сонцем  душу  напуваєш,
Біле  личко  умиваєш,
Ти  бажаєш,  ти  літаєш,
Розумієш,  відчуваєш,
Ти  відкрита,  ти  свавільна,
Ти  нестримна,  божевільна,
То  близенько,  то  далеко,
То  травинка,  то  лелека,
То  метеликом  кружляєш,
То  мовчиш,  то  розмовляєш,
Біля  озера  присіла,
Розкуйовджена,  спітніла,
І  камінчики  кидаєш,
Темні  кола  розглядаєш,
Знов  багаття  розпалила,
Ніч  холодну  обігріла,
Зранку  росами  умилась,
В  полі  соняхом  розкрилась,
Ти  не  віра,  ти  не  мрія,
Ти  мого  життя  надія!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019


Поглянула в небо…

Поглянула  в  небо  -  побачила  море,
як  хвилі  зволожують  жовтий  пісок,
Таке  безтурботне,  таке  неозоре,
то  люте...то  лагідне,  наче  бузок.
А  хмари,  мов  білі  легкі  парасолі,
закрили  від  сонця  засмаглі  тіла...
Гойдаються  туї,  дрімають  тополі,
і  вітер  солоний  торкнувся  чола.
Пірнути  б  у  небо,  неначе  у  море,
і  сонце  із  мушлі  дістати  на  дні...
Немов  корабель,  розсікати  простори,
шукати  морської  ліхтарні  вогні.
Лежати  б  на  пляжі,  неначе  медуза,
і  слухати  зранку,  як  чайки  кричать,
Заритись  у  теплий  пісок  Сіракузи,
відчути  спекотну,  п'янку  благодать.
Захмарилось  небо...тріпоче  тополя,
кудись  позникали  засмаглі  тіла...
В  кросівках  -  вода,  у  руці  -  парасоля,
і  вітер  холодний  торкнувся  чола...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019


Чекала щастя

Минає  день...цілує  плечі...
Повітря  свіжістю  п'янить,
Неначе  кіт,  скрутився  вечір,
І  у  нічних  обіймах  спить.
Під  ліхтарем  чекала  потяг,
Цигарка  тліла  на  землі,
Ховався  вітер  в  теплий  одяг,
Години  танули  в  імлі...
Мрійливо  смикала  намисто
Під  шурхотіння  юних  крон,
А  у  очах  вщухало  місто,
Яке  занурювалось  в  сон...
Чекала  потяг  на  пероні,
Гадала,  щастя  привезе,
А  час  ішов,  сивіли  скроні,
Кришились  дні,  немов  бізе.
Ковтала  каву  на  вокзалі,
Яка  гірчила,  мов  полин,
Жувала  булочку  з  печалі,
Під  звуки  дощових  краплин.
Вона  чекала  щастя  миті,
А  навкруги  -  пустий  перон,
Лишала  на  стіні  графіті,
Самотніх  спогадів  вагон.
А  щастя  зустрічі  чекало,
Сопіло  в  світлі  ліхтаря,
На  сонці  фарбами  блищало,
Неначе  глечик  гончаря.
Воно  усюди,  навіть  в  каві,
Яка  гірчила  полином,
Воно  у  зорях,  у  заграві,
У  чорнобривцях  під  вікном.
Минає  день...цілує  плечі...
Повітря  свіжістю  п'янить,
Неначе  кіт,  скрутився  вечір,
І  у  нічних  обіймах  спить.
А  на  перон  спускався  іній,
Години  танули  в  імлі...
Під  ліхтарем  стоять  дві  тіні,
Цигарки  тліють  на  землі...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019


Я кожен день…

Я  кожен  день  закохуюсь  у  сонце,
таке  далеке,  тепле,  золоте...
Тримаю  світло,  сховане  в  долоньці,
таке  сполохане,  відверте  і  святе.
Я  кожен  день  закохуюсь  в  дерева,
такі  високі,  буйні  і  міцні...
Я  кожен  день  закохуюсь  в  джерела,
і  в  те,  як  жаба  крюкає  на  пні...
Я  кожен  день  закохуюсь  у  колос,
такий  пухнастий,  лагідний,  земний...
Я  чую  вітер  і  його  могутній  голос,
такий  глибокий,  вільний,  чарівний...
Я  кожен  день  закохуюсь  у  квіти,
такі  цнотливі,  ніжні,  запашні...
І  кожен  день  лунає  звук  трембіти,
синіють  гори,  наче  уві  сні...
Я  кожен  день  дивлюся  небу  в  очі,
такі  широкі,  чисті,  голубі...
І  перед  ним  схиляюся  щоночі,
у  сподіваннях,  радості,  журбі...
Я  кожен  день  закохуюсь  в  свободу,
в  плакучі  верби,  ріки,  буйноцвіт...
Я  кожен  день  закохуюсь  в  природу,
я  кожен  день  закохуюсь  у  світ...
***









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019


Буває інколи

Буває,  інколи  сумую,
Буває,  плачу  уві  сні,
Лежу  у  ліжку  і  міркую,
І  гладжу  тіні  на  стіні...
Буває,  п'ю  гарячу  каву,
І  споглядаю  сонця  схід,  
Буває,  їм  холодну  страву,
І  чую,  як  кричить  сусід.
Буває,  інколи  мандрую,
Збираю  в  камеру  світи,
Буває,  зранку  релаксую,
Щоби  себе  в  собі  знайти.
Буває,  пісню  заспіваю,
Буває,  сяду  і  мовчу,
На  килим  ляжу  і  читаю,
Або  дивлюся  на  свічу.
Буває,  грамофон  вмикаю,
І  звук  проймає  до  кісток,
Журбу  із  серця  вириває,
Немов  із  зошита  листок.
Буває,  в  спогади  тікаю,
Торкаюся  старих  світлин,
Буває,  друзів  пригадаю,
Яких  стирає  часу  плин.
Буває,  ходжу  у  піжамі,
Хоч  на  годиннику  обід,
Буває,  я  стою  у  храмі,
І  тліє  в  небесах  захід.
Буває,  ча-ча-ча  танцюю,
Під  тряскіт  хмизу  у  печі,
Буває,  на  даху  ночую,
Милуюсь  зорями  вночі.
Буває,  в  часі  застигаю,
Неначе  драглі  на  столі,
Буває,  вірю,  співчуваю,
Знаходжу  стежку  у  імлі.
Буває,  щось  імпровізую,
І  сяє  місяць  у  вікні,
Лягаю  в  ліжко  і  міркую,
І  гладжу  тіні  на  стіні...
***












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019


※※※

А  нічка  сонце  заховала,  
І  гладить  місто  по  чолі,
А  я  у  торбу  поскладала
Палітру  неба  і  землі...
Зірки  одвічні,  що  палають,
Немов  негаснучі  свічки,
Щасливі  миті,  що  літають,
Мов  паперові  літачки.
А  вдома  все  повитягала,
І  запах  квітів,  і  птахів...
Крізь  окуляри  розглядала
Трофеї  пройдених  шляхів...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019


І дихали тюльпани

У  порваних  кишенях
Гуляли  вітрюгани,
І  дихали  у  жменях
Тонесенькі  тюльпани.
У  чоботи  подерті
Сочилася  водиця,
В  пліснявому  конверті
Лишилась  таємниця.
Крутилась  парасоля,
Мов  дзиґа  на  дорозі,
Нікого,  тільки  воля
З'являлася  на  розі.
І  мружилися  очі,
На  сонці  відцвітали,
Кудись  тікали  ночі,
І  ранки  пролітали.
У  долю  повплітались
І  щастя  і  кохання,
Із  ними  поєднались
І  сльози  і  страждання.
Роки  чесали  коси,
Гуляли  вітрюгани,
Вмивали  ноги  роси,
І  дихали  тюльпани.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Ти сильна🌱

Ти  сильна,  ти  встанеш  і  знову  підеш,
Під  сонцем  знайдеш  свою  нішу,
Ти  зможеш  і  знову  на  гору  зійдеш,
Щоб  сміхом  наповнити  тишу.
Красою  розквітнеш,  кохатимеш  знов,
Злетиш,  наче  птах  над  полями,
Ти  станеш  щаслива  без  зайвих  розмов,
Душа  забринить  з  ручаями.
Ти  ніжна,  жіноча  і  сповнена  мрій,
Ти  мудрість  життя  випиваєш,
А  воля,  мов  жмуток  бурхливих  стихій,
Повір,  ти  усе  подолаєш.
Довірся  хорошим  і  світлим  думкам,
Палай,  наче  промінь  крізь  хмари,
Бо  врода  твоя  не  підвладна  рокам,
Та  сама  фігура  і  чари.
Дивись,  ти  змогла,  над  полями  летиш,
В  грозу  під  дощами  стрибаєш,
Від  щастя,  неначе  травинка  тремтиш,
Ти  знову  кохана  й  кохаєш.
Ти  наче  богиня,  що  з  неба  зійшла,
Під  сонцем  знайшла  свою  нішу,
Ти  встала  і  знову  на  гору  зійшла,
І  сміхом  наповнила  тишу.
***



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019


Зі святом весни любі жінки!!!🌷🌷🌷

Бажаю  цілий  міх  добра,
І  сонця  золотого,
Здоров'я,  затишку,  тепла,
І  неба  голубого.
Хай  душу  радує  весна,
Конвалій  аромати,  
Вібрує  трепетно  струна,
І  хочеться  співати.
Хай  ночі  зорями  горять,
Заквітчані,  духмяні,
Хай  розливають  благодать
Світанки  полум'яні.
Блаженне  чисте  джерело,
Хай  серце  напуває,
А  Янгола  міцне  крило
Від  лиха  захищає.
Сідлайте  віру,  мов  коня,
За  мріями  рушайте,
Бажаю  сонячного  дня  -
Радійте  і  кохайте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019


🌱🌞🌱

сонце  ясночоле
розсипає  світло
і  крокує  кволо
у  обійми  вітру
цебенять  потоки
змученного  люду
обдирають  роки
кам'яну  споруду
вечір  вже  голубить
карамельні  хмари
нічку  ясну  будить
і  вмикає  фари
замерзають  води
на  подвір'ях  тиша
акварель  природи
стала  ще  густіша
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019


※※※

Скидаю  обтяжливий  порох
Звільняю  старий  програвач,
Відлуння  летить  в  коридорах
Чекає  симфоній  слухач.
Поставила  грами  вінілу,
Посипались  звуки  дощем,
Розхитую  землю  спітнілу,
Виймаю  загострений  щем.
Розтягую  пальцями  миті,
Гойдаюся  в  ритмах  буття,
Навколо  фігури  розмиті
Застигли  в  потоках  життя.
І  шахи  завмерли  в  польоті,
І  порох  в  повітрі  висить...
Сидять  глядачі  у  дрімоті,
І  муха  у  пляшці  дзинчить.
Луна  загула  в  коридорах,
Спинився  старенький  вініл,
Вернувся  обтяжливий  порох,
І  шахи  піднялись  на  стіл.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Живи і люби

Трава  оксамитова  ноги  цілує,
І  вітер  розхитує  сонні  дуби,
А  Янгол  в  газетах  поему  друкує
Із  написом  зверху:  живи  і  люби...
Шепоче:  "Ви  маєте  землю  і  хату,
І  сонце,  і  воду,  і  в  полі  зерно,
І  змісту  життя  не  потрібно  шукати,
Він  в  слові  самому  пульсує  давно."
А  час  делікатно  сторінки  гортає,
Чалапають  ноги...гудуть  кораблі...
І  сонце  всміхається,  сонце  палає,
І  сушить  на  дереві  сльози  й  жалі.
Бурштинові  сходи  щоранку  дарує,
І  Всесвіт  холодний  годує  вогнем,
А  Янгол  на  шпальтах  рядочки  карбує,
Із  літер  складає  духовний  тотем.
За  хмарами  світять  далекі  планети,
І  вітер  розхитує  сонні  дуби...
Так  істинно  пахнуть  ранкові  газети
Із  написом  зверху:  живи  і  люби...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019


До неба доторкнутись

заплітаю
свої  спогади  в  парфуми
одягаю
свою  душу  у  костюми
вишиваю
щоб  з  нудьгою  розминутись
і  стрибаю
щоб  до  неба  доторкнутись...
підстрижуся
вийду  з  власної  в'язниці
розіллюся
із  дощами  по  травиці
розкидаю
свої  перли  по  асфальту
заспіваю
зроблю  у  повітрі  сальто
розв'яжуся
наче  бантик  на  суконці
розгорнуся
мов  конвалія  на  сонці
відвернуся
від  бездушних  і  холодних
обернуся
до  роздітих  і  голодних
заглядаю
до  зірок  в  світи  бездонні
розриваю
сподівань  мости  картонні
запалюся
з  тіней  зроблю  орігамі
озирнуся  -
я  одна  стою  в  піжамі
і  вібрую...
шелестять  на  спині  крила
інкрустую
в  шлях  земний  небес  світила
повертаюсь
горизонт  сповзає  в  поле
роздивляюсь
у  люстерко  тіло  голе...
наливаю
кави  повну  філіжанку
і  кружляю
по  кімнаті  аж  до  ранку
заплітаю
свої  спогади  в  парфуми
одягаю
свою  душу  у  костюми
вишиваю
щоб  з  нудьгою  розминутись
і  стрибаю
щоб  до  неба  доторкнутись...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Я заглядаю…

Я  заглядаю  в  твою  душу  через  очі,
Крізь  кілометри  і  ранкову  білизну...
Тебе  думками  огортаю  серед    ночі,
Таку  оголену,  гарячу,  мовчазну...
Немов  агат,  на  твоїх  грудях  засинаю,
Таких  відкритих,  оксамитових,  палких...
В  твоїх  світах  я  сам  себе  щодня  шукаю,
Бреду  в  трояндах  ще  неторканих,  п'янких...
Я  мов  горнятко  із  глінтвейном  у  долонях,
Лишаюсь  присмаком  кориці  на  вустах,
Неначе  сива  волосина  в  твоїх  скронях,
Немов  тюльпан  в  твоїх  омріяних  полях.
Я  заглядаю  в  твою  душу  через  очі,
Крізь  кілометри  і  ранкову  білизну...
Я  чую  серцем  твою  сповідь  серед  ночі,
Таку  відверту,  незбагненну,  мовчазну...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019


🌿🌸🌿

Свіжі  квіти  закружляли  у  очах,
Розливаються  пташині  перегуки,
Загортається  в  траву  життєвий  шлях,
І  весна  нам  простягає  теплі  руки.
За  плечима  озирається  зима,
І  зникає  у  засніжених  долинах,
Кличе  панночку  з-за  обрію  сурма,
І  ховаються  замети  у  щилинах.
Десь  далеко  полетіла,  наче  птах,
А  за  нею  -  невгамовні,  чорні  круки,
Із  листопадом  зустрілась  у  лісах,
Після  довгої,  самотньої  розлуки...
Жвавий  вітер  протирає  небеса,
І  печуться  в  голові  думки  рум'яні,
У  душі  плететься  віра,  мов  коса,
Пахнуть  мрії  у  серцях  медово-пряні.
У  промінні  мерехтить  життєвий  шлях,
Розливаються  пташині  перегуки,
Свіжі  квіти  закружляли  у  очах,
І  весна  нам  простягає  теплі  руки!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019


За вікном🌱🌱🌱

За  вікном  ніжно  пахне  весною,
І  краплини  лоскочуть  дороги,
Сонце  пестить  фіранки  рукою,
Ллє  з  карафи  тепло  на  пороги.
В  ніздрі  б'ють  аромати  кав'ярень,
Піцерій,  шоколадниць  ванільних,
Хоч  на  дворі  далеко  не  травень  -
Голова  вже  в  думках  божевільних...
Розливається  день  по  бульвару,
Із  яскравими  фарбами  світу,
Зняв  із  дерева  згорблену  хмару,
Десь  за  обрій  поніс  її  вітер.
Споглядаю  їй  вслід  і  махаю,
Мовчки  смикаю  в'язаний  шалик,
Серед  натовпу  швидко  зникаю,
П'ю  гляссе,  їм  гарячий  рогалик.
А  по  місту  снують  легкі  пальта,
Кольорові  кросівки  й  шкарпетки,
Пробігають  у  люстрі  асфальту
Рудокосі,  блондинки,  брюнетки...
За  вікном  ніжно  пахне  весною,
І  краплини  лоскочуть  дороги,
Сонце  пестить  фіранки  рукою  
Ллє  з  карафи  тепло  на  пороги...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019


※🥀※

Білий  сніг  переходить  у  воду,
Проникає  у  надра  землі,
Теплі  дні  переходять  в  негоду,
І  колишать  у  шторм  кораблі.
Жовте  поле  зникає  в  блакиті,
З  небесами  сплітає  вуста,
Час  земний  переходить  у  миті,
Магістралі  впадають  в  міста.
Тепле  літо  ховається  в  осінь,
Сьогодення  летить  в  майбуття,
Сірий  день  виливається  в  просинь,
А  кохання  людей  -  у  життя.
Та  коли  в  небі  зорі  вмирають,
То  куди  переходять  вони?
Де  троянди,  які  відцвітають?
Де  знаходяться  всі  наші  сни?
В  темну  ніч  виливається  днина,
І  у  мир  переходить  війна...
А  коли  світ  лишає  людина,
То  у  що  ж  переходить  вона?
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019


В світі іншому своя…

Електронна,  механічна,
Вся  холодна,  ексцентрична.
Серце  зроблене  з  металу,
Відстає  від  ідеалу.
У  думках  лиш  голі  цифри,
А  емоції  -  мов  шифри.
У  очах  -  машини,  гроші,
В  мізках  таргани  і  воші.
Метушиться,  наче  миша,
І  біжить  туди,  де  тиша.
З  шиї  дротики  звисають,
Десь  під  сукнею  зникають.
У  пожежі  не  згорає,
І  від  струму  не  страждає.
Мотлох  ставить  в  дисковід,
Людям  кривиться  у  слід.
Незбагненна,  прагматична,
Наче  термос,  герметична.
У  руці  тримає  кульку,
А  губами  древню  люльку.
Підперезана  травою,
Хтось  зробив  її  такою.
Загадкова,  лаконічна,
Навіть  трішки  поетична.
Дивиться  на  світ  крізь  вії,
В  окуляри  безнадії.
Ходить  у  скафандрі  містом,
Народилась  мазохістом.
Мешти  -  наче  з  чавуна,
А  від  кроків  йде  луна.
Десь  блукає  без  душі,
Вся  у  мокрому  плащі.
В  світі  іншому  -  "своя"
Протилежність  мого  "Я"!
***






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Вона прийшла заплакана…🙏

Вона  прийшла  заплакана  і  впала  на  коліна,
Молилася  до  Господа  стискаючи  свічу,
Просила,  щоби  доленька  не  забирала  сина,
Подумала:  "Не  вернеться  -  за  ним  я  полечу!"

І  враз  погасла  свічечка  і  тут  почула  голос:
-  "Як  сонце  заховається  вернеться  твій  синок!"-
І  щось  до  рук  торкнулося,  немов  пухнастий  колос,
У  пальці  щось  впліталося,  мов  у  паркан  в'юнок.

Вона  уся  збентежена  вдивлялася  у  простір,
Там  свічки  під  іконами  у  спокої  горять,
І  двері  храму  гримнули,  так  голосно,  мов  постріл,
Сніжинки  срібні  з  вулиці,  неначе  пух  летять...

Вона  сиділа  зігнута  в  гачкованій  хустині,
Тремтіла  вся  від  холоду,  неначе  пелюсток,
Свого  синочка  рідного  чекала  в  самотині,
А  біль  її  безжалісно  проймав  аж  до  кісток.

Чи  це  усе  привиділось  -  вона  іще  не  знала,
Уся  в  глибоких  сумнівах  підвелася  з  колін,
Знов  двері  в  храм  відкрилися  і  хуга  закружляла,
Одна  брела  в  хурделицю  до  своїх  рідних  стін.

У  заметіль  засніжену  хтось  біг  й  махав  руками,
То  Галя  Капітоненко,    сусідка  із  села,
Прибігла  вся  захекана  з  щасливими  сльозами,
Уся  розчервонілася...мов  вишенька  цвіла!

Прошепотіла  змучено:  "  Він  повернувся,  Олю..."
Усе  заповільнилося  і  зупинився  час...
До  неї  повернулося  життя  без  мук  і  болю,
У  хату  вбігла  втомлена  й  щаслива  водночас!

І  тут  почула:  "  Мамочко!  Це  я,  твій  син,  рідненька!"
Підбіг  і  обійняв  її...в  кімнаті  вдвох  стоять...
У  храмі  знов  засяяла  її  свіча  тоненька,
І  знову  пічка  топиться  і  дрова  в  ній  горять.

Вона  прийшла  усміхнена,  припала  на  коліна,
Священним  миром  плакала  ікона  вікова,
Вклонилась  і  подякувала  за  живого  сина,
Подумала:  "  Воскресла...тепер  я  знов  жива!"
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Краплина♡

Мені  на  светр  краплина  впала,
Лишилась  у  нитках  в  теплі,
Її  в  рукавчик  заховала,
Не  дала  впасти  до  землі.
Вона  у  хмарах  вдаль  летіла,
Несла    в  собі  вогонь  очей,
Від  гроз  і  грому  тріпотіла,
Горіла  в  темряві  ночей.
Вона  несла  в  собі  бажання,
Сердець  надії,  світлий  сум,
Чиєсь  проникливе  мовчання,
І  глибину  безмежних  дум.
Вона  летіла,  замерзала,
І  кочувала,  мов  сармат,
Сніжинкою  на  стріху  впала,
Зі  свіжим  запахом  Карпат.
На  сонці  зранку  розтопилась,
І  потекла  по  ринві  вниз,
З  бурулькою  в  єдине  злилась,
З  мільйонами  прозорих  сліз.
І  від  крижинки  відірвалась,
Ця  срібна  часточка  добра,
Здавалось,  вся  у  ній  скупалась,
Неначе  у  воді  Дніпра.
Мені  на  светр  краплина  впала,
Лишилась  у  нитках  в  теплі,
Її  в  рукавчик  заховала,
Не  дала  впасти  до  землі.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019


А сніг…

А  сніг  лягав  на  чорне  тіло
Землі,  що  марила  теплом,
Внизу  все  темне,  зверху  -  біле,
Мов  шоколад  із  молоком.
І  знов  серця  морозить  лютий,
Червоний  ніс  і  пальці  -  лід,
Хоч  сам  від  холоду  зігнутий  -
Він  замітає  сонця  слід.
А  десь  у  сніжному  прошарку
У  фіміамі  квітка  спить,
І  крізь  маленьку  білу  шпарку
Душа  весни  до  нас  летить...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019


***


Звуки  самоти
Падають  дощем,
Я  цілую  хмари...
Спалені  мости
Заросли  плющем,
Йду  на  звук  гітари...

Іній  на  вустах,
На  руці  тату,
Мов  вогонь  палає...
Через  прірву  шлях,
Через  гіркоту
Сніг  тебе  ховає...

Я  тебе  знайду,
Зупинюсь  в  траві,
І  навік  лишуся.
Тихо  підійду,
Крізь  тонку  вуаль
В  очі  подивлюся...

У  душі  вогонь
Топить  білий  сніг,
Вже  туман  сідає...
Від  тепла  долонь
Струм  в  очах  пробіг,
І  гітара  грає...
♡♡♡

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Я торкалась до неї…

Я  торкалась  до  неї,  як  вміла,
І  любила  такою,  як  є,
Вона  стала  продовженням  тіла,
І  сховалась  у  серце  моє.
Я  торкалась  до  неї  руками,
Ніжно  пестила  струни  душі,
Вона  грілась  моїми  думками,
І  ридала,  коли  йшли  дощі.
У  волошках  сиділи  й  співали,
На  перетині  древніх  епох,
Сходи  сонця  разом  зустрічали,
І  ділили  самотність  на  двох.
Аромат  її  свіжий  вдихала,
Милувалася  нею  вночі,
З  перших  днів  я  її  покохала,
І  дала  їй  від  серця  ключі.
Вона  мліла  у  моїх  долонях,
І  стогнала,  мов  ранений  звір,
Розкривалася,  мов  спілий  сонях,
Її  голос  лунав  аж  до  зір.
Я  торкалась  до  неї,  як  вміла,
Вся  розпечена,  наче  Сахара,
Вона  стала  продовженням  тіла,
Моя  подруга  вірна  -  Гітара!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Дзвін краплинок…

Дзвін  краплинок  на  дахах
Тишу  розпинає,
Невгамовний  рій  комах
Над  вином  кружляє...
У  природи  знов  нудьга
Сіро-прагматична,
Шарудить  в  руці  фольга
Кволо,  поетично...
Засмоктала  шпарка  день
І  бурулька  впала,
Повиймала  із  кишень,
Що  колись  сховала...
І  під  світлом  ліхтаря
В  лупу  розглядала,
Навіть  із  небес  зоря
Теж  під  руку  впала...
Бачу  плями  від  вина,  
Крихти  божевілля,
Біль,  надія,  сивина,
І  тотем  безсилля...
Грудка  сумніву  жива,
Затишку  намисто,
Намальована  сова,
Ноти  піаніста...
І  розірваний  ланцюг
Щирої  довіри,
І  блукання  волоцюг
Без  межі,  без  міри...
Хрест  у  хусточці  святий,
Із  гріхів  цигарка,
Камінь  щастя  голубий,
У  кохання  арка!
Дивні  рими  і  вірші
Простір  наповняють,
Мов  нитками  у  душі
Дірочки  латають.
Знов  на  килимі  лежать
Сонячні  долоні,
Пальці-промені  біжать
По  нозі  й  до  скроні...
Дзвін  краплинок  на  дахах
Тишу  розпинає,
Невгамовний  рій  комах
Над  вином  кружляє...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Були часи…🤔

Блукали  між  будинками,
Ішли  в  життя  сходинками,
У  натовпі  губилися,
Знаходились...світилися...
Добро  по  світу  сіяли,
Про  щось  у  парку  мріяли,
Сміливо  в  світ  дивилися,
Серця  від  щастя  билися...
Під  грозами  сміялися,
І  до  краплин  торкалися,
Співали  в  рупор  стомлений,
І  дерли  нерв  оголений...
Сліди  свої  розхляпали,
В  майбутнє  шлях  роздряпали,
В  альбомах  залишилися  -
По  світу  розлетілися...
***🦅🦅🦅🦅
   

(  Світлина  зроблена  ще  у  2001  році)







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019


※※※

Черепицю  шпилястого  даху
Знов  дощами  облизує  ранок,  
Новий  день  воскресає  із  праху,
І  вкриває  серпанком  світанок.
Бачу  Всесвіт,  крізь  ягоди  глоду,
Що  до  вікон  моїх  притулився,
А  всі  люди,  мов  числа  із  коду,
Що  століттями  з  неба  кришився.
Вся  земля  оповита  шляхами,
Наче  венами  тіла  людського,
Ми  топтали  цю  землю  віками,
Мов  новенькі  частинки  старого.
На  готичний  будинок  дивлюся,
Що  потрапив  в  туманні  лабети,
Свіжим  хлібом  з  птахами  ділюся,
Знову  слухаю  ретро-касети...
В  цьому  світі  не  вічний  світанок,
Навіть  день,  що  воскреснув  із  праху,
Як  не  вічний  у  затишку  ранок,
Й  черепиця  шпилястого  даху...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019


Мій шерп

Її  зустрів,  таку  відкриту,
Ні  граму  фальші  -  чистота...
А  тіло  -  наче  з  оксамиту,
Вона  то  грішна...то  свята.
Її  зустрів,  таку  цікаву,
Браслет  із  яшми  на  руці,
У  сірий  день  -  завжди  яскрава,
Із  родимкою  на  щоці...
Її  зустрів,  таку  містичну,
Із  дримбою  в  тонких  руках,
Таку  жадану,  гіпнотичну,
Немов  оаза  у  пісках...
Її  шукав,  таку  незнану,
Мов  Андромеду  в  телескоп,
Вона  шепоче  до  туману,
І  п'є  із  вуст  землі  сироп.
До  неї  йшов  з-за  океану,
Голодний,  босий...і  з  вином...
Її  зустрів,  таку  рум'яну,
Відчув,  що  знав  її  давно...
Її  знайшов...і  знову  Вірю
Вона  -  мій  шерп  у  Гімалаях!
Її  назвав:  "  Духовна  Рія"-
Одвічний  шерп  в  світах  безкраїх!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823388
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.01.2019


Темна нічка…

Темна  нічка  тече  по  кварталах,
За  вікном  -  шорхотіння  сльоти,
Хтось  живе  у  холодних  підвалах,
І  вдивляється  в  тінь  самоти...
Бачить  постіль  тепленьку  і  чисту,  
Коли  спить  біля  свого  вогня...
Чимчикує,  мов  привид  по  місту,
Розчиняючись  в  променях  дня.
Їдким  смородом  тхне  від  кофтини,
Шмурдяком  пахнуть  руки  й  вуста,
Мов  приховані  світу  частини,
Мов  незримі  на  мапі  міста...
Дикий  вітер  б'є  в  раму  віконну,
І  здіймає  в  повітря  сміття,
Хтось  в  підвалі  повісив  ікону,
Тихо  молиться  їй  все  життя.
Розлетілось  сміття  по  кварталах,
Стогнуть  траси  під  шепіт  сльоти,
Хтось  живе,  мов  примара  в  підвалах,
Ставши  тінню  в  руках  самоти...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019


Десь там…

Десь  там,  так  глибоко-глибоко
Сховалося  світло  думок,
Там  сонце  висить  жовтооке,
Зволожує  землю  струмок.
Десь  там  опинилась  експромтом,
Мов  крапля  роси  на  кущі,
Десь  там,  за  рудим  горизонтом,
Незмінно  тонкої  душі.
Розхляпані  фарби  на  квітах
Стікають  в  долоні  мої,
Сховаю  в  зелених  ніфритах,
Безглузді  надії  свої.
Десь  там,  за  вітрами  в  туманах,
За  межами  впертих  думок,
Залишусь  в  рожевих  тюльпанах,
Зариюсь  у  теплий  пісок.
Горить,  наче  вогник  далекий
Тату  на  моєму  плечі,
Зі  шкіри  злітають  лелеки
Шукати  притулок  вночі.
Десь  там,  так  високо-високо
Є  поле  космічних  світил,  
Там  сонце  висить  жовтооке,
Там  мрії  літають  без  крил.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Жуйка зі смаком кавуна…

Взяла  сьогодні  жуйку  зі  смаком  кавуна,
Відчула  тепле  літо,  почула  цвіркуна.
Зібрала  всі  валізи,  в  Мумбаї  полетіла,
Містичною  мехенді  покрила  своє  тіло.
Поринула  в  духовність,  у  глибину  сансари,
А  щоб  не  заблукати  прийшлось  ввімкнути  фари.
Спинилась  біля  Гангу  і  загорнулась  в  сарі,
Запахло  у  повітрі  смачним  і  пряним  карі.
Зробила  крок  на  берег,  зняла  свої  коралі,
В  повітрі  оберталися  неонові  спіралі.
Торкнулась  їх  рукою  -  мехенді  засвітилась,
Минуле  і  майбутнє  в  єдине  ціле  злились.
Хтось  грав  на  пакхаваджі  і  знов  запахло  карі,
Мов  тінь  катхак  танцюю  на  березі  у  сарі.
Раптово  крок  зробила  в  густий  туман,  холодний,
Погасли  всі  спіралі,  пірнули  в  світ  підводний....
Пісок  сховали  хвилі  і  вимкнулися  фари,
У  крісло  повернулася  із  глибини  сансари...
А  за  вікном  хуртеча...щось  радіо  бурмоче,
Кашлатий  білий  светр  давно  плече  лоскоче...
Кудись  поділось  літо  з  оркестром  цвіркуна,
Це  все  маленька  жуйка  зі  смаком  кавуна...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019


Днина

Гойдаються,  скриплять  старі  ялини,
Мигтять  реклами  з  придорожнього  екрану,
Стрічають  сутінки  холодну,  сонну  днину,
І  смачно  пахне  шашликами  з  ресторану...
Блаженно  на  душі,  розлився  спокій,
Риплять  під  угами  розплющені  сніжинки,
Ти  знов  тікаєш,  день  мій  ясноокий,
Дозволь  в  тобі  побути  ще  хвилинку...
Чорніє  ніч,  мов  китиця  пасльону,
Тримала  днину  за  каптур  двома  руками,
Втекла  й  не  дала  номер  телефону,
Сховалась  десь  за  ясними  зірками.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019


Вітаю

З  Днем  Народження  Вітаю!
І  від  серця  побажаю:
Радості,  добра,  любові,
Щоби  всі  були  здорові.
Хай  здійсняться  світлі  мрії,
Хай  в  душі  живе  надія,
Щастя  ллється  із  очей,
Ясних,  зоряних  ночей.
Хай  цілують  мирні  ранки,
Новий  день  несуть  світанки,
Хай  життя  вкривають  квіти,
Радують  любимі  діти.
Теплоти,  людей  цікавих,
Щоб  не  було  слів  лукавих,
Ще  мандрівок  екзотичних,
Селфі  різних  фантастичних.
Успіхів,  наснаги,  віри,
Щоб  любов  не  знала  міри.
Сяй,  неначе  сонце  ясне,
В  серці  буде  лиш  прекрасне.
Хай  Господь  оберігає,
Благодаттю  огортає,
Щедрою  хай  буде  доля,
Як  врожай  в  безкрайнім  полі.
Розквітай  щодня  красою,
І  лишайся  молодою.
Квіти  серцем  відправляю  -
З  Днем  Народження  Вітаю!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Вінчівка

У  хатах  вже  столи  духмяні,
І  місяць  в  небі  засвітився,
Сьогодні  у  ріці  Йордані
Ісус  уранці  охрестився!
Нехай  щедрівочка  зігріє,
Свята  водичка  змочить  долю,
Ісус  Христос,  Свята  Марія
Боронять  вас  від  зла  і  горя.
Хай  буде  лиш  добро  у  хаті,
Здоров'я  б'є,  мов  джерело,
Щасливі  будьте  та  багаті,
Щоб  цілий  рік  усім  везло.
Нехай  з  вечеряю  святою
Сини  до  хати  повернуться,
Серця  омиють  теплотою,
До  рук  батьківських  пригорнуться.
Палає  свічка,  сніг  сріблиться,
Віншую  вас  і  всю  родину!
Хай  чиста  і  свята  водиця
Окропить  цілу  Україну!
Купайтеся  в  святій  водиці,
На  землю  Ангел  опустився,
Горить  у  небесах  зірниця,
Радійте  всі!  Христос  Хрестився!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


А може…

А  може,  ми  не  вперше  в  цьому  світі,
А  може,  ми  давно  уже  знайомі,
Світлини  з  нами,  тьмяні  і  розмиті,
Сиріють  десь  в  обдертому  альбомі...
А  може,  ми  колись  стояли    в  полі,
І  боронили  землю  від  татар?
А  може,  ми  були  сіренькі  молі,
Щодня  п'яніли  від  вовняних  чар...
А  може,  ми  трималися  за  руки,
І  були  друзями  усе  своє  життя,
Ми  слухали,  як  крячуть  в  небі  круки,
Дивилися  крізь  хугу  в  майбуття...
А  може,  ми  спадали  пелюстками
Рожевих  сакур,  лагідних  магнолій,
І  хтось,  своїми  теплими  руками,
Нас  підкидав,  на  фоні  срібних  колій...
А  може,  ми  раніше  не  стрічались,
Ця  зустріч,  мов  дебют  в  світах  буття,
І  наче  вперше  очі  посміхались,
І  наче  вперше  дихали  життям...
А  може,  ми  прийдем  сюди  не  раз,
І  знов  розлуки,  пестощі  любовні,
І  знову  щастя,  горе,  смак  образ  -
Душею  ті  самі...та  інші  зовні...
*♡*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019


※※※

Піднялася  на  гору,  зустрілася  з  вітрами,
Занурилась  душею  в  незайману  блакить,  
Стояла  і  мовчала  з  холодними  снігами,
Дивилася,  як  Всесвіт  у  прохолоді  спить.
Поглянула  з  вершини  у  глибину  туманів,
На  терменвоксі  грала  несамовите  соло,
І  вибухнула  в  хмари  мільйонами  вулканів,
Із  богом  Ра  крутила  в  серпанку  покотьоло.
Мов  буревій  стогнала,  роздерла  сорочину,
Стікала,  наче  лава,  до  шпилькового  лісу,
Торкалася  вустами  світів  ультрамарину,
Спустилася  на  землю  краплиною  анісу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019


Моїй Річі!

Течуть  по  вікнах  карамельні  небеса,
Висять  бурульки  на  даху,  мов  сталактити,
Замерзла  на  щоці  моїй  сльоза,
Чому  не  в  наших  силах  воскресити?
Навіки  зник  кудлатий  мій  клубочок,
Такий  любимий,  теплий,  невгамовний,
Маленька  Річі  побрела  в  садочок,
У  світ  небесний,  чистий  і  безмовний...
Приходить  час  і  щось  з  життя  зникає,
Чи  то  дрібниці  незначні,  чи  щось  глобальне,
"Це  не  зі  мною!"-  фраза  роздирає...
Здається,  все  що  сталось  ірреальне...
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019


***

Шукаєш  маленькі  джерела,
Купаєшся  в  морі  краплин,
Вода  тут  мілка  і  весела,
Незріла  душа  без  глибин.
Шукаєш  фонтан  у  негоду,
Щоб  босою  в  ньому  забутись,
Кидаєш  монетки  у  воду,
Щоб  знову  сюди  повернутись.
Ти  спраглою  п'єш  океани,
У  воду  солену  пірнаєш,
Шукаєш  підводні  вулкани,
І  мушлі  пусті  відкриваєш.
А  може  шукаєш  криницю,
Вузеньку,  сиру  і  глибоку?
Я  дам  в  твої  руки  "синицю"  -
Надійну,  бездонну  затоку.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019


В режимі "онлайн"

В  режимі  "онлайн"  всі  здаються  близькими,  
Застигли  в  мережах,  мов  плями  родимі,  
В  режимі  "реальність",  мов  зорі  незримі,
Комп'ютери  стали  світами  людськими.
Хтось  щиру  любов  в  інтернеті  шукає,
Залазить  між  сайтами  в  темну  шпарину,
Позаду  реальність  від  болю  стогнає,
Руками  роздряпує  згорблену  спину.
В  режимі  "онлайн"  хтось  життя  проживає,
В  липкій  віртуальності  грузне  всім  тілом,
Цей  "хтось"  у  реальності,  мов  помирає,
Лишаючи  образ,  присипаний  пилом.
В  режимі  "онлайн"  у  реальність  вертайтесь,
Погляньте,  як  в  небі  летять  журавлі,
В  режимі  "онлайн"  із  життям  зустрічайтесь,
Лишайте  свій  слід  на  Реальній  землі!
***І

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019


З Різдвом Христовим

Зійшла  у  небі  зірка,  засяла  понад    містом,
Її  блаженне  світло  зігріло  всю  родину,
Сьогодні  сам  Всевишній  і  Матінка  Пречиста,
Всім  людям  дарували  свою  Святу  Дитину!
Радійте  люди  щиро,  хай  за  столом  лунає
Колядка  та  вінчівка,  і  дзвоники  дзвенять,
Нехай  Різдвяна  Нічка  усіх  нас  об'єднає,
І  в  кожному  віконці  вогні  добра  горять!
Нехай  Господь  дарує  вам  благодать  і  ласку,
І  хай  у  кожне  серденько  проникне  теплота,
Хай  буде  ваша  доля,  неначе  світла  казка,
І  тільки  Добрим  словом  наповняться  вуста.
Хай  мирним  буде  небо  і  повернуться  в  дім
На  кого  так  чекали  спустошені  родини,
Нехай  Ісус  в  долонях  любов  принесе  всім,
Господь  засіє  радістю  і  щастям  вашу  днину!  
Летять  сніжинки  білі,  узваром  пахне  в  хаті,  
Зібралась  вся  родина,  вечеря  на  столі,
Хай  будуть  всі  щасливі,  здорові  і  багаті,  
Хай  коляда  лунає  від  серця  до  зорі!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019


Вона стояла…

Вона  стояла  в  сукні  від  Versace
Із  келихом  текіли  у  руках,
Дивилася,  як  сіре  небо  плаче,
І  догорав  цілунок  на  вустах...
Вона  за  все  життя  сповна  напилась,
Напоїв  з  післясмаком  гіркоти,
І  серце  вже  давно  з  бетоном  злилось,
Лежить  на  п'єдесталі  самоти.
Вона  чекала,  в  сукні  від  Versace,
Що  хтось  зимою  плечі  огорне,
Розтопить  серце  полум'ям  гарячим,
І  до  життя  цілунком  поверне...
В  минуле  сипле  пройдені  хвилини
Годинник  на  вінтажному  столі,
Мовчали  в  унісон  старі  картини,
Маркізи,  графи,  лорди,  королі...
В  кімнаті  темній  шепотіли  стіни,
Текіли  не  лишилось  на  вустах,
А  замість  сукні  -  на  плечах  хустина,
На  п'єдесталі  замість  серця  прах.
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2019


У морі…

В  безкрайньому  морі  гойдається  човен,
Немов  біла  крапка  на  синьому  тлі,
В  навушниках  тихо  лунає  Бетховен,
І  чайки  дрімають  на  теплій  кормі...
А  десь  там,  за  обрієм,  сніг  і  морози,
Мережить  сніжинки  кокетка-зима,
Десь  квітнуть  алеї,  вигримлюють  грози,
Від  сонця  тікає  під  ліжко  пітьма...
Гойдається  човен  у  водах  любові,
Лунає  Бетховен  і  місяць  блищить,
Так  тепло  й  спокійно  у  синьому  морі,
Де  збуджують  хвилі...повітря  п'янить...
Тут  сонце  промінням  лоскоче  повіки,
А  тіло  вкривають  троянди  рясні,
Якщо  ти  дозволиш  -  лишуся  навіки,
В  безмежній  любові,  у  вічній  весні!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2019