Маріанна Вдовиковська

Сторінки (8/772):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

риби, зорі, дно - забави

-  Ти  на  дно?  Мене  бери  з  собою!
Будемо  ловити  риб,  чи  станем  рибами.
Можемо  виводитись  з  запою,  
перепивши  з  моря  вод,  і  знову  вип'ємо.

 -  Я  на  дно.  Сама.  Залиш  у  спокої!
Риба  хоче  сну,  безвіз  і  мо́року.
Ну,  гаразд,  не  тицяй  паспорт  в  око  їй.  
Де  стриптиз?!  Скидай  луску  без  сорому!  

Дно  до  нас?  Ах,  як  ми  зачекалися!
 -  Дно,  сідай.  Цукерки,  чай  із  кавами?
Вибач,  ні  ...  Ми  з  небом  нині  бавились.
Зорями  з  коханим  в  ньому  плавали.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2021


Море

Ріки  шукатимуть  більшої  знов  глибини.  
Гирла  дороги  ведуть,  як  до  храму  -  у  море.
Ріки  від  цього  шляху́  ще  ніхто  не  звільнив.  
Чим  вищий  берег,  надійніша  в  тім  їм  опора.  
Швидшає  рух,  що  залишилося  до  мети?  
Легше  минути  пороги  у  водах  посеред...
Чим  море  ближче,  змиритися  важче  із  тим,  
що  саме  час  відмовлятися  рікам  від  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021


ріка



Довго  у  темінь  текла  ріка,  
тицялася  у  берег.  
Наче  самотній  один  рукав,
що  зі  сорочки  здерли.
Сонце  зіпнулося  в  повний  зріст
неба  самого  серед.  
І,  наче  вушко  у  голки,  міст
річку  пустив  крізь  себе.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2021


трепет

Затуля  мені  трепет  очі,
в  хмари  вдарився  день.
Трепет  тьмарить  усе  й  морочить,
навіть  зорі  краде.  
У  цій  темряві  ні́де  дітись,
твого  серця  окрім  -  
трохи  світла  для  мого  світу  
в  сліпо-темній  порі.


Подивися  на  мене  серцем.
Воно  зряче  у  тебе.  
А  у  мене  -  сліпе.  І  впертий
в  ньому  трепет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021


Вона любить його…"Ванільне небо"

Вона  любить  його,  він  -  її,  
На  одній  і  тій  самій  Землі.  
На  одній  з  безліч  інших  планет  
в  гаманці  носить  рідний  портрет,  
носить  кульчик  один  в  гаманці  
І  обручку  на  правій  руці...  
На  одній  і  тій  самій  Землі  
із  різницею  у  двісті  літ.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021


Вітер Дубліна

Тут  не  вірити  довгим  дощам.  
Тут  і  сонце  -  не  надто  три́вко.  
Над  землею  -  одні  уривки,  
через  вітер,  гуде  надривно,  
повсякчас  розкошу́є  там.  

В  тра́вах,  гі́ллі,  на  трасах  -  між  них,
в  со́нця  крихтах  -  усе  штрих-кодом,
вітер  тут  зі  своїм  народом  
заодно,  бо  не  чули  зроду  
про  безхмарні  ні  дні,  ні  сни.  

Віртуозно  вкрутивши  в  дахи  
серпантинні  дими́-спіралі,  
Вітер  рветься  все  далі  й  далі:
поміж  блиску  зірок  в  коралях,  
між  опі́р'я  крихких  птахів.  

Політає  в  світах  й  навпаки
розвернеться.  Немов  з  провини,  
осідлає,  як  вершник,  спини  
перехожих,  щоб  неупинно  
бути  тут  з  усіма  й  ні  з  ким.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2021


Маківка місяця

Прихилився  місяць  в  повні  та  й  до  хмари,
поки  на  орбіті  чумаки  мед  варять.  
Чорні  мак  тихесенько  просипав  зорі,
і  напнувшись  до  трави,  їй  він  говорить:
-  Було  синьо,  було  біло,  було  дзвінко,
мов  пташина  почувалася  пір'їнка,
а  тепер  закрив  згори:  і  небо,  й  хмари,
й  чумаків,  що  на  орбіті  меду  варять.  
Зараз  важко  тобі,  гірко,  як  ніколи,  
під  моїм  просипаним  коханням  з  болем.
Було  б  легше,  якщо  б  ти  під  ним  прогнулась.  
Я  тобі  вже  замість  сонця  -  чорна  куля.
І  трава  від  слів  тих  зречено  схилилась,
наче  й  справді  в  тіні  мака  -  їй  не  сила.  

Утекла  від  місяця  у  повні  хмара.  
Маку  голову  дощем  рясним  зламала  -
покотилась  маківка  із  трав  до  лісу...
Аж  не  мак  то  був,  зрадливий  в  повні  місяць.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021


Храм травня

[quote][/quote]Я  тебе  пригадаю  колись,
Як  грозу  над  жовтневим  узліссям.
Під  укіс  її  води  лились.
Мої  сльози  із  ними  злилися.  

Я  тебе  пригадаю  колись,
Як  прострелений  зорями  обрій.  
Там,  під  ним  вже  ніхто  не  моливсь
На  воздвижений  сонячний  образ.  

Вже  і  вирії  вслід  загули
Теплим  те́чіям  двох  океанів...
Я  тебе  позабуду  колись
В  цьому  травня  розбурханім  храмі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021


Любов - білий камінь

Любов  -  така  дивна  штука.  
Любов  -  такий  дивний  світ.  
На  силу  не  вхопиш  за  руку,
не  скла́деш  по  ній  заповіт.  
Як  хоче  собі  минає,  
Як  хоче,  приходить  знов.
Здається,  нема  їй  краю,  
Блукаєш  у  ній,  як  сном.  
А  булькне,  як  білий  камінь,  
у  глиб  повноводних  рік  -
І  разом  із  нею  канеш,
Ніхто  з-під  тих  вод  не  втік...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2021


Відколи я сама…

А  я  не  розуміла:  ця  туга  -
любов  ще?  Чи  шкарлупа  від  зіниці?
Сльоза  до  ока  прагне  притулиться,
але  впаде  на  цілий  світ  лиха.

Гукала  я  любов.  А  та  -  глуха?
Лиш  навички,  позлітка  ритуалу...  
Коли  ж  її  в  мені  уже  не  стало?
Відколи  я  сама  у  ній  -  туга...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


Я вся жива

Обливається  світлом  день.
Ловить  ґав  шелестінням  клен.
Мліє  крона  в  усій  красі
від  повітряних  потрясінь...  
І  душа  моя  шелестить,  
як  гачок  -  погляд  зводиш  ти.  
-  Не  вбивай,  день  уже  сплива,  
наче  крона  я  вся  жива.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021


Не приміряй моїх слів…

...  Не  говори  за  мене.
Не  приміряй  моїх  дум...  
Замість  дощів  шалених,  
схлипує  цівками  сум.  
Тужно  вночі  крапе́лить.  
Стишує  вдень  лише  стук,  
та  аж  до  закапелок  
душу  прибрав  до  рук.  
...  Знав  мене  у  грімни́цю  -  
збуреннями  над  голів...  
Думи  змінили  лиця,  
Не  приміряй  моїх  слів.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Пливуть собі жирафи…

На  тих  човнах  пливуть  собі  жирафи,  
зайці́    шкарпетні,    в  мами  взяті  з  шафи,
персте́ні  з  фо́льги,  ще  із  жуйки  кліпси,
та  їжаки  хрусткі  з  смако́м  солених  чіпсів.
На  тих  човнах  з  газети,  чи  з  пластмаси
пливуть  усі,  хто  не  розтанув  в  часі,
хто  нас  беріг  від  темряви  і  бід,
хто  часом  замість  нас  з'їдав  обід,  -  
і  мама  вірила,  вдавала,  мабуть,  та
не  ставила  за  неслух  до  кута.
А  на  одному  з  тих  човнів  колись
я  бачила,  як  пропливала  крізь
альбом  на  фото...  
-  Ляля,  ти  чия?
І  ледь  згадала,  
що  вона  -  це  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


… небо сьогодні хворе

Листя  злітає  вгору.
Сонце  упало  в  тінь.  
Що  ж  у  цю  хижу  пору  
не  збудували  стін?
Хвіст  у  комети  -  бритва,
бачиш,  розтнув  живіт
неба,  втягнувши  в  битву,  
наш,  мій  коханий,  світ.  
Листя  злітає  вгору,
ми  летимо  униз.  
Небо  сьогодні  хворе  :
низько  тримає  вись.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021


… по сонце зав'яз

Потрохи,  
потиху
подихай.  
Мене  до  зорі  зачекай.  
Ще  темряви  крихта  -
не  лихо.  
І  ночі  вже  край!  
Поволі  
всі  долі  -  
на  ролі  
поділить  світанок  
між  нас.  
День  квилить  довкола  
про  волю.  
День  нами  по  сонце  
зав'яз.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021


Я!


Я!  Хочу  спати  біля  твоїх  ніг,
біля  твого́  плеча,  
біля  твого́  стегна.  
Я!  Хочу  спати  біля...  Щоб  ти  не  зміг
дати  життя  із  іншою  
до́нькам  -  синам...
Я!  Хочу  спати  потай  у  голові  
в  Тебе  і  зовсім  без  схованок  спати  з  тобою  вдвох.  
Так,  як  остання  жінка  й  єдиний  земний  чоловік.  
Так,  наче  завтра  на  страту  -  
обох.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021


… в заміжжя звукам

Розщеплені  на  букви  всі  слова...
І  як  дитина,  силою  не  певна,  
то  в  купу  наберу,  то  забува,  
почну  з  листка  ростить  свої  дерева.  
То  зачеплюсь  за  букву  -  на  гарпун
вона  мене,  чи  я  її  спіймаю,
або  дивлюсь  на  котрусь  крізь  лупу  -  
немає  їй  кінця,  немає  краю.
Ті  букви  -  клопіт  мій,  що  аж  біда...
В  їх  почерговості  -  моя  розпука.
Аж  поки  не  зрощу  їх,  не  віддам  
в  заміжжя  звукам...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021


… у бурштині

Мені  наснилося  -  ідеш  назустіч,
і  я  не  відвертаюся  втекти...  
Світ,  що  довкола,  нишком  гусне,  гусне  
медово,  доки  не  підступиш  ти.  
І  непорушно...  Наче  ми  -  не  люди,
неначе  дві  комахи  в  бурштині,
нанизані,  як  немічні  крізь  груди
на  те  кохання,  що  приніс  вві  сні.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021


Мороз

Сонце  плавиться...  Воском  пливуть  кучугурів  верхи́.  
І  на  кожному  ве́рхові  -  іскри  -  зернини  грана́тові,  
встря́гли  в  м'ягкість  так  гостро,  так  різко  штовхають  штрихи,  
як  гніви́ться  із  денця  ігристе  й  вистрілює  з  атомів.  
Топить  сонце  залежаний  в  зиму  мороз,  
наче  крам,
Щоб  його  вже  ніхто  до  наступного  грудня  
не  вкрав...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021


горизонт аркуша

Із  лінії    суцільний  горизонт  -
зупинка  серця  -  
аркуша  обрізок...
Рядки  ув'язнюють  слова  в  полон:
з  гріхів  й  бажань  
передріздвяний  список.  
А  діаграма  пристрасті  крива  -  
стрибки  рядків  
над  прірвою  
до  страти.  
Слова  виштовхують  із  аркуша  слова,  
як  з  полум'я  -  
в  надії  врятуватись.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021


В одному небі

Погрузнути  в  одному  місті
одній  людині...  
Життя  усе  своє  проплисти  
на  тій  крижині.  
Та  крига  -  це  одне,  що  стале,  
що  під  ногами,  
від  глиботіння  рятувала  
поміж  світами...  
Життя  з'їдало  твердь  оплоту  
І  врешті  з'їло.  
Хто  готувався  до  польоту  -  
розправив  крила.  
Погрузнути  в  пташинім  клині  
вітрОвій  силі...  
Погрузнути  у  вітру  спині  
небесній  сині...  
Погрузнути  в  одному  степі  
одній  стежині...  
Погрузнути  в  твоєму  небі    -  
твоїй  людині...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021


Суниці чавлені з його руки…

У  неї  сукня  -  в  квіточки  дрібні:
блакитний  цвіт  і  пуп'янки  бузкові,-
між  ними  дріботіли    краплі  крові
суниці,  визрілої  у  вині.  

Була  на  ньому  куртка  без  прикрас.  
В  кишені  -  телефон  і  ключ  з  білетом,  
приховані  від  неї,  мов  скелети
у  шафі,  доки  не  настане  час.  

Квітки  і  ягоди  схопились  в  рух,  
рвонувши  кольоровим  всім  до  нього,  
та  куртка  відсторонилася  строго  
від  неї  й  раптом  обімлілих  рук.  

Ще  трохи  її  пальців  павуки  
чіплялися  за  ґудзики  на  куртці,  
натрапили  на  ключ  й  білет  укупі...  
Кривавим  вибризнули  на  фігурці
суниці  чавлені  з  його  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020


Ці долоні твої…

Ці  долоні  твої  -  два  крила  мої:
і  несуть  мене,  і  самі  як  дім.  
Я  із  ними  лишаюсь  незламною,  
коли  вірю  їм...  

Ці  долоні  твої  -  мої  по́душки:
заколишеш  як  -  такі  сни  мені.  
Якщо  світ  починала  би  подумки  -
З  твого  імені...  

Ці  долоні  твої  -  мої  чаші  дві:
мені  пити  з  них,  
мені  їсти  з  них.  
Ні  краплини  -  на  іншії  важелі,
Ні  однісінької  із  крихт.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020


байдужий люд

Правди  шукає,  хто  в  пошуках  істини.
І  брешуть  -  хто  в  пошуці  істини  -  
розгублені  рвуть  емоції  і  фальшивлять
І  дістають  з  минулого  правди  вошиві.  
І  грішно  брехати  й  осторонь  бути  від  правди.  
І  страшно  виносити  правду  свою  на  суд.  
І  брешуть  за  правду  -  хто  в  істину  вірить  завжди...  

А  судить  за  те  і  за  друге  -  байдужий  люд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020


… куди б ти не пішов

Коли  вихоплюєш  слова
із  подиху  мого  -  в  свій  видих,
від  слів,  тобою  принадпитих,  
моя  хміліє  голова.  

Коли  цей  світ  стає  тісним  
І  затуляє  наші  очі,  
ми  засинаєм  неохоче,  
як  сплять  дерева  в  пору  зим.  

Коли  не  поруч  ти,  любов
моя  усе  ж  -  серед  присутніх
в  приміщеннях  чотирикутних
чи  там,  куди  б  ти  не  пішов...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020


Спитай мене…

Спитай  мене,  чому  не  йде  зима?
Чи  заблукала  серед  зір  колючих?
Спитай,  чому  так  виє,  що  вийма  
останні  душі  у  дощів  беззвучних.  
І  я  скажу  -  то  не  зима,  то  я,
І  ще  скажу  -  не  з  волі  забарилась,  
забула  восени,  що  я  -  твоя,  
коли  збирала  світом  власну  силу.  
Вже  як  вітри  затихнуть  навісні,  
Нікому  не  кажи  в  серйоз,  чи  сміхом,  
що  сніг,  цей  сніг,  цей  сніг,  цей  сніг,  цей  сніг...  
Це  я  прийшла  тим  білим-білим  снігом.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020


… втопи у погляді моє лице

А  чи  мені  не  знати,  як  бува  -  
відімкнеш  світ  і  світло  за  собою.  
І  за  дверима  зашипить  юрбою  
відтята  вулиці  душа  крива.  
І  будеш  ти  в  мені  ядром  Землі  
варити  магму  й  те,  що  не  збагнути,
накручувати  станеш  тихі  пута  
і  огортати  у  в'язкій  смолі.
А  далі  -  з  кокона,  від  початкі́в,
я  вилечу  вже  не  тобі  назустріч...  
А  ти  ухопиш  тіло  і    не  пустиш
втекти  з  прозрілих  наших  враз  голів.
І  по  краплині  світ  затопить  все
і  груднем,  й  ліхтарем  в  вікні  кімнати.  
-  Ще  зачекай,  ще  страшно  відпускати.
Втопи  у  погляді  моє  лице.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020


Три кохання

Мелодія  соталась  з  хмар,-
її  за  косу  тяг  дзвонар.
Розгойдувалась  у  воді
та  музика  в  човні.                                    
   (мелодія  і  дзвонар)

На  раз  і  два  -  він  і  вона,-
на  два  і  три  -  вітри.


А  скоро-скоро  рань  і  синь,
зірок  утеча  з  темних  скринь.
Зостанеться  лиш  та  одна  -
що,  як  маяк    човнам.                                                
 (човен  і  зірка)                      

На  раз  і  два  -  він  і  вона,-
на  два  і  три  -  вітри.



Погіркли  на  чужих  вустах.  
Забава  двох  вітрів  пуста.  
Дрижала  попід  дна  вода,-
свистіла  висота.                                              
(  він  і  вона:  вітри)


На  раз  і  два  -  він  і  вона,-
на  два  і  три  -  вітри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


… пускала на волю…

Она  была  полна  красоты,  
Как  тучи  полны  воды.  
И  шли  ее  корабли  и  волхвы
В  венцах  из  птиц  и  листвы.  

И  было  ей  много  и  мало  лет,  
Родною  была  и  чужой,  
Влюбленной  во  весь  этот  странный  свет,  
Воительница  с  косой.  

Пускала  на  волю  и  в  плен  брала,  
Рыдала,  пугала  без  мер,  
Играла,  ломала,  но  не  врала
Бестыже  свободная  Смерть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020


Моя Любове

 Моя  Любове,  о,  моя  Любове,  
Як  осідлала,  так  й  несеш  мене.  
За  мною  завжди  тільки  друге  слово
І  смикаєш  за  кожен  в  тілі  нерв.  

І  цмокаєш,  коли  додати  ходу,  
І  приструняєш  -  лінь  Тобі  коли.
Несеш  мене  і  в  полум'я,  і  в  воду.  
І  йду  під  град,  і  повстаю  з  золи.  

А  все  бо  Ти,  бо  Ти,  моя  Любове...
Мій  випробовуєш  на  міць  хребет.  
І  не  збагнеш,  що  якось  випадково  
Вже  я  зумію  осідлать  Тебе.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020


Тебе

Обійняти  Тебе,  обійняти,
Усе  тільки  тепла  твого  ради,
Усе  тільки  мого  тепла  задля
До  обійм  твоїх  жадна.  
Я  застлю́  Тобі  очі  туманом,
І  до  сну  нахилю  Тебе  рано.  
Усе  тільки  одного  заради,  
Щоб  надовго  Тебе  обійняти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020


Кіт

Кіт  приходить  мені  на  душу
І  лягає  на  груди.  Рідко...  
Їй  тривоги  там  море  сушить.  
А  за  тим  -  заколише  хитко.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020


Звідки знати, що дощ цей - не сніг

Звідки  знати,  що  дощ  цей  -  не  сніг,
Розігрітий  землею  до  сліз.
І  рипів,  утікав  би  з-під  ніг,
І  стихала  луна  наших  слів.  
Наче  осені  теплої  зміст,  
Вкорінився  глибоко  у  ґрунт
Навіть  трасами  скутаних  міст,  
Проти  правил  продовживши  гру.  
Звідки  знати,  що  дощ  цей  -  не  сніг?
Холод  неба  розрізнених  хмар.  
Так  би  й  викрапав  ритмом  пісні,  
Щоб  свої  завивала  зима.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020


Одна

Яка  любов  моя  була  колись  висока:
Найвища  із  смерек  на  вищій  із  вершин,
що  діставалась  місячного  ока,
колола  і  текла  з  небесних  ринв.  
Яка  вона    тепер    -  тонка  травина,  
Закута  у  асфальт  стрімка  струна.  
А  Ти  для  неї  та  одна  краплина  
й  смереки  тінь  найвищої...  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020


За порогами…

За  порогами  -  завжди  світ.
Люди    -  в  вікнах  у  пантомімі.
І,  як  правило  -  слід  у  слід:
користь  віри  й  корИсть  надміри:
Наче  одяг  звичкИ,  не  хист,
Як  взуття  -  попередні  втрати,
Але  світу    мінливість  рис,
Щоб  виходити  й  пізнавати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020


цей сніг не твій…

Цей  сніг  не  твій  -  це  борг  з  минулих  зим,
із  тих,  що  віддається  вже  невчасно.
Хіба  лишень  помОвчати  із  ним,
повільним,  що  аж  тугу  можна  прясти.
Узяти  плетиво  на  два  плеча
і  вузол  на  душі  перечепити...
що  й  так  примарна,  як  тремка  свіча,
допоки  борг  їй  не  задує  вітер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


хто нас обрав



У  любові  -  глибокії  тіні    -
рівно  в  ріст  сонця,  що  над  Землі.
Доки  світло    -  у  очі,  на  спи́нах
 тіні  й  німби,  що    понад  голів.

У  любові  -  глибокії  рани:
може  з  блискавку,  чи  із  кулак.
На  любов,  як  на  бій  відправляють  обра́них,
але  хто  нас  обрав  і  як...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020


…із щастя

 Щастя  -  тихе,  бо    щастя  -  структура  густа,
Щастю  нащо  штормити?  гойдається,-
так  в  глибинах  між  лану  незримо  зроста
та  хлібина,  що  зроду  не  крається.

Вранці  з  денця  дуги  затемнілій  землі,
вже  густіє  в  повітрі  з'являючись:
може  з  моря,  із  серця,  із  щастя,  з  полів,-
сонце  густо  гойдається,  сяючи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020


Я б не кохала Тебе ніколи


Я  б  не  кохала  Тебе  ніколи,  
Дав  би  мені  хто  вибір.  
Я  б  не  ховала  душі  від  болю,  
Той  коли  тне  на  скиби  
Тонко,  ще  тонше  її  -  в  хлібину,  
В  крихти  і  зводить  в  спомин  
Біль  коли  гостро  у  ній  поринув.
Біль  вже  коли  надломиш...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020


Наче лати…

Я  сідаю  поруч  Тебе,  як  поблизу  
Полум'я,  закутого  в  багаття.  
Не  впритул,  пекучо  не  облизуй
Обійняти...

Я  далеко  --  як  у  холоді  печери  
На  самому  денці  кам'яному,  
Коли  нам  жилось  в  самотню  еру  
По  одному...  

Я  привчаюсь  не  згорати  достеменно.  
Зазвичай  не  любиш  відпускати,  
Й  руки  на  мої  кладеш  рамена,  
Наче  лати...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020


Суцвіття лип

Сьогодні  розпогодилось,  розвіялось,  
Розсяялося  на  усі  лади.  
І  крон  роз'ятих  у  суцвіттях  віяла  
Розпушили  у  лип  рельєф  гряди.  
І  Ти  стояв  осліплений,  замріяний,  
Осмислений  усім  моїм  життям  
Допоки  віяло  із  липи  ледь  над  віями,  
Мене  не  доторкнувшись,  проліта.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020


Самодостатня сума

У  них  ті  лінії,  
як  ріки,  -
то  сходяться,    
то  вислизають,  
то  виринають  
мов  нізвідки  
І  співпадають.  
Пливкі,  
піддатливо  -  примарні  
Із  тіні  й  світла  -  
світлотінні.  
В  проникненні,  
як  хмара  в  хмару  -
В  переплетінні...  
У  них  ті  лінії,  
як  струмінь  :
Один  до  одного,  -  
в  одному.  
І  так  в  самодостатній  сумі  -
у  втому.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020


Сон

Було  це  вчора,  
Це  є  сьогодні  :
Я  йду  до  моря  
Й  дістатись  годі.  
Долаю  гори,  
Минаю  траси...  
І  вже  ось...  Скоро...
І  все  одразу:
Вберу  у  шкіру,  
Вдихну  в  легені,  
Бездонну  прірву  
Затисну  в  жменю,
Очима  виїм
Всю  сіль  -  у  сльози,  
І  в  білий  вирій  -
Під  літні  грози.
Не  видно  обрій,  
Не  маю  міри,  
Усе,  що  в  собі  
Із  петель  зірву.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


…кошлаті в шторах

Починаючи  з  півночі,  з  ночі  пів  -
Цей  мій  шлях  -    крок  в  годину  і  так  до  ранку.  
Я  вже  навіть  не  варта  хоч  дрібки  снів?  
А  так  часто  було  будувала  замки,  
Воювала  не  будь  з  ким  й  не  просто  так,  
А  завжди  за  ідею  і  варте  дійсно.  
А  вже  третя  за  Дубліном,  й  хто  зна  як  
Оглядаю  на  шторах  кошлаті  війська
Візерунків  рухомих  в  надрізах  фар,  
Що,  мов  звірі-мутанти,    снують  машини.
І  рахую  у  спогадах  всіх  нездар,  
Ким  була  я  і  чим  залишилась  винна.  
Вже  четверта,  чи  навіть  четверта  й  чверть...  
Густина  ночі  злегка  стає  прозора,  
Дрібка  часу  й  з  вікна  полосне  ущерть  
І  тоді  вже  поснуть  всі  кошлаті  в  шторах.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020


Наголо

Стихли,  поснули  усі,  що  у  кронах,  
Ті,  що  літають  ще  -  вИсоко.  
Те,  що  на  серці  і  те,  що  у  скронях  
Твоїми  коване  рисами.  

Сенс,  що  прихований  завжди  із  болем,  
Нащо  інакше  -  у  хованки?  
Важко  на  вселюд  із  серцем  наголо,  
Де  профіль  болем  твій  кований.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020


Життям своїм…

І  я  --  своїм  життям,  
і  Ти  --  своїм.
В  дитинстві  як:
щокою  до  вітрини
Притулюсь...  І  дивлюсь  повз  спини.
Тепер  -  в  життя  твоє  й  присутність  в  нім.

І  це,  як  фільм  і  що  за  жанр,  хто  зна...
Перегляд  кадрів  -  тасування  світу,
Чи  двох  світів,  як  тектонічні  плити
Зіштовхуються,  що  стає  одна.

Чи  лиш  комедія  і  легкий  жанр,
Де  сміх  і  гріх  однаково  прикольні  :
Якщо  тут  персонаж  в  сльозах  від  болю,  -
Для  глядача  -  так  супер  вдалий  жарт.

Ну  жанр  і  що  ж...  незмінне  те  у  нім,
Що  бути  може  весело,  і  страшно,
Хтось  може  захлинатися  від  ражу...
А  я  життям  своїм,  і  Ти  -  своїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


Насінини днища

Тріщина  у  кавуні  -  це  є  вулиця  вечора.  
І  ліхтарі  з  рівня  другого  поверху  ю́щать  
світлом  із  них,  стрімко  падає  жовте,  запечене,  
Слід  на  плиті  після  турки  й  пролитої  гущі.  

Ти  серед  міста  -  насіння,  як  всі  силуетами,
Дивиться  хто  якщо  поверху  другого  вище...  
З  неба  міста́  на  Землі,  мов  порепані  Етнами.  
Ми  -  насінини  багряного  стиглого  днища.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


… в чужині

І  ненароком  -
Око  за  око.  
І  без  пророка  
В  рідній  сім'ї.  
Час  крок  за  кроком  
Змінить  мороку,  
Кожна  до  строку  
Стане  як  міф.  
Лічиш  години  :
Ночі  та  днини.  
Лічиш  події  :
Злети  чи  ні...  
Тільки  даремно,  
Як  всередині,  
В  собі  самому  
Ти  -  в  чужині.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020


Той Ти

І  я  боюсь,  що  очі  лиш  закрию  -
А  Ти,  як  і  не  був...  
Як  день,  що  прожила  незримо  -  
Слід  покида  стопу.  

І  я  боюсь,  що  так  боятись  стану  
Із  дня  у  день...  у  день...  
І  ані  сил  не  стане,  духу  ані,  
Коли  той  Ти  піде...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020


Ззовні

Якщо  хтось  приходить  до  нас  іззовні,  
Якщо  його  очі  сповна  душі,  -
То  час  полагодить  дірявий  човен,  
То  час  проганяти  із  дна  вужів.  

З  старої  комори  дістати  весла.  
 -  Вітрило  нам  треба?  
 -    А  як  без  вітрил!
Ріка,  що  чаїлася  в  кризі,  скресла,
І  тисне  на  берег  з  обох  сторін.  

Якщо  хтось  приходить  до  Тебе  ззовні,  
Якщо  його  очі  сповна  душі,  
Ти  сам,  як  ріка  вибухаєш  в  повінь,  
Ти  сам  і  не  знаєш  собі  межі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020


Русло моєї ріки

Світе  цей,  "любий"    цей,    щільний  цей,  розступися!  
Не  зростай  наскрізь  мЕне.  Насаджуй  
на  палі  хмарки.  
Поміж  крапель  їх,  попід  них  -  гострих,
 мов  спиці,  
Так  уперто  ще  рухаюсь  руслом
 своєї  ріки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020


Оригамі

Я  Тобі  -  оригамі,  складаєш  мене,    як  захочеш,
Розгортаєш,  ламаєш  щоразу  у  форму  нову.  
Сам  вирішуєш,  де  мають  бути  обличчя  і  очі,  
То  мене,  як  предмет  відсуваєш,  то  кличеш  живу.  

А  я  аркуш  сама!  І  щораз  після  Тебе  згортаю  
й  розгортаюсь  нарівно  у  форму  і  зміст  пустоти.  
Я  -  комусь  для  листа,  щоб  наповнитись  змістом  до  краю,
Та  йому  адресатом  вже  будеш  достоту  не  Ти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020


Один із днів

Що  скажеш  мені,  мій  сьогоднішній  дню?  
Що  ждати  від  Тебе  нового?  
Когось  у  життя  днесь  здаля  поверну?  
Чого  ще  дізнаю  з  чужого?  

А  він  шарпнув  сонцем  ув  очі  мені.  
Торкнувся  душі,  як  порогу  :
-  Я  тільки  один  й  лиш  єдиний  із  днів.
Живи,  й  не  очікуй  нічого.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020


Колискова

Дзьобкай,  дзьобкай  свою  траву,  
Дзьобкай,  дзьобкай  своє  зернятко.  
Молоком  із  твогО  горнятка  
Тихо  в  горло  Тобі  пливу.

У  траві  стільки  цвіркунів!  
Там  справляють  чиєсь  весілля.  
На  горищі  забули  півня,  
Найрудішого  із  півнів.  

Горілиць  спочива  земля  
Під  обрусом  плиткого  сонця,  
Там  у  ньому,  як  в  ополонці  
Закипа  молоко  з  горня.  

Дзьобкай,    дзьобкай  свою  траву!  
Дзьобкай,    дзьобкай  своє  зернятко,  
Ціпка  духу  мого  малятка.
Я  піду,  ще  трави  нарву.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020


Колискова доці

Лети,  пташко  моя,  і  Ти,  
якщо  будеш  триматись  свОго,
то  зустрінемося  одного  
разу...  
Рибко  моя,  пливи.

На  всіх  вистачить  глибини,  
І  тієї,  що  треба  зябрам.  
Усе  решта  -  залиш  на  завтра,  
попливемо:  спина  до  спини.  

Заскучаєш,  то  з  висоти,
де  так  плавалось  глянуть  зможеш.  
Висота  й  глибина  так  схожі...  
Лети,  пташко  моя,  
Лети...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020


Впоперек душі

   
Прийдеш  і  станеш  впоперек  душі  
І  горлу  поперек,  що  не  зітхнути.
Лиш  чутиму:  лавиною  дощі  
Обняли  тіло  і  тримають  люто.  
І  так  стоятиму,  як  світ  стоїть,  
Хоча  у  ньому  все  живе  й  голосить,
А  байдуже  до  змін  усіх  і  бід
І  що  тасує  небо  сонце  й  грози.  
А  все,    бо  Ти  прийшов,  
Прийшов  і  став  
Упоперек  усього,  що  любила,  
І  я  тепер  війна,  і  я  орда,  
І  я  знання,  що  вже  Тобі  не  мила.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020


Суцільність

І  уривками  ще  не  збагненних  окремих  фраз...

Як  з  уламків  скла,  розфарбованого  кимось  ззовні,  
Я  збираю  в  суцільність  одну  з  різних  цей  вітраж,  
Як  у  небі  зростає  місяць  повстати  вповні.  

І  дистанція  вже  природніша  значно,  ніж  
Розділити  розмову  віч  на  віч  під  чорну  каву.  
Проступає  буває,  як  кава  ще  ззовні  ніч,
В  сні  наблизить  Тебе  шарудінням  знадвору  гравій.

Хоча  доля,  що  наче  ввімкнула  на  нас  ігнор,
Щось  завжди  на  заваді,  до  зустрічі  на  сторОжі.
А  я  вихопила  Тебе,  як  розмову,  що  у  вікно,  
Залетіла  із  вуст  випадкових  нам  перехожих.  

І  уривками  ще  не  збагненних  окремих  фраз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020


Час на диво


А  кому  ще  даруєш  мої  слова?  
Якби  ж  просто  слова  і  тільки...  
Там  щораз  на  їх  місці  -  віхола,  
Де  любов  розтягнувши  крихтами,
Ми  спустошилися  наскільки...  
Так  багато  сказати,  що  ні́чого,  
І  при  зустрічі  неправдиво  
У  пристойності  скуті  січнями  
Ні  про  що  витрачаємо  лічені  
Нам  хвилини,  як  час  на  диво.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2020


…на одну зорю

І  ці  дощі,  і  сонце  -  поміж  них,  
І  ці  дороги,  що  ведуть  в  нікуди  :
Де  б  не  була  і  Ти  завжди  й  усюди,  
Що  б  не  почула,  Ти  ще  не  затих.    
І  де  б  не  бути,  світ  такий  тісний,  
Що  лиш  зітхну,  а  Ти  уже  озвешся,  
Лиш  слово  скажеш,  а  від  мого  серця  
Любов,  як  імпульс  вріжеться  у  сни.  
І  хто  б  був  винен  з  нас  ось  цьому  сну,  
Як  райдуга  -  примара  поміж  нами...  
І  ми  йдемо,  лиш  різними  шляхами,  
У  спосіб  різний  на  зорю  одну.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020


Чудасія сіє диво

Чудасія  
сіє  диво.  
Диво  
дивиться  в  вікно.  
Прилягло  собі  
насниво  
І  накрилось  
криво  сном.  
А  з-під  стелі  
стелить  світло  
Місяць,
шибкою  шаркий.
Привітався  вітер  з  світом,  
Капризує  
навпаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020


Небо закрите

Небо  закрите.  Нам  не    летіти.  
Сухо  і  по-медичному:  карантин.  
Бути  or  not  цьому  старому  світу,  
Світу,  в  якому  живий  ще  старий  Ти.  

Небо  закрите.  Чи  чуються  ще  молитви
у  Ломбардії  -  рвані  купюри  слів.  
Скільки  згорить  у  горлянці  земної  битви...
Нам  би  у  небо...
Небо  вже  хтось  закрив.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Сонцепорожні

І  птиці  -  паперові  ліхтарі,  
І  замість  серця  -  сонце  в  кожній.  
Як  їм,  що  так  високо  угорі,  
Ми  тут  внизу  усі  сонцепорожні.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2020


Свідки

Сюжетів  у  життя  не  так  багато.  
Їх  майже  всі  ще  описав  Шекспір:
Герої  головні  між  втрати  й  свята  
Й  довкола  решта  всі  -  неголовні.  

Але  без  свідків,  що  то  за  герої?  
І  челядь  робить  того,  хто  король.  
Не  так  багато  між  життям  і  грою  
Різниці:  чи  вживу,    чи  роль.  

І  свідками  життя  усі  ці  решта  
Масовкою  приходять  крізь  папір.  
За  ними  так  ніхто    впритул  не  стежить,
Хіба  що  сам...  Шекспір.  

Сюжетів  для  життя  не  так  багато,  
Лиш  жанрів  більш,  ніж  втиснуто  в  сонет  :
У  детективі  свідків  слід  прибрати,  
І  свідки  це  не  знають  наперед.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2020


Шалик

Просто  збу́лась  і  згіркла  рано
ще  одна  із  зими  зима.
Шию  тонку  обвивши  наче  
задусити  вже  намір  мав,
шалик,  петлями  танцювальний,
вітром  вигин  змінив  у  злам.
По  ключицях  й  зап'ястях  міста  
потічково  зима  текла.
Ноги  в  мештах  стрибали  тактом  
ширини  й  довжини  калюж.
Примелькалися  сірі  ями.  
Плив  між  ними  асфальтний  вуж.
Їй  хотілось  втекти  подалі  
від  зими  і  від  гіркоти.
Ледь  дотя́гла  на  собі  шалик,  
важко  виструнчений  з  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020


…у співавторстві з Богом

Як  життя  закрутило  --
"вертушкою"  в  гвинтокрила.  
І  все  більше  знайомих  і  менше  "пустих"  розмов,
І  дорожчі  бажання,  й  не  мріється  "як  в  останнє"...  
І  кудись  заподіялась  вже  чергова  любов.  

А  життя  б  повільніше,
 хто  в  повні  легені  дише,  
І  у  серці,  як  в  морі  --  сповна  необжитих  місць.  
Хоч  навідують  душу  частіше  не  "хочу"  --"мушу",  
У  співавторстві  з  Богом  пишу  ще  життя  як  лист.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020


Світ в обіймах


Ти  знаєш,  
що  коли
 здіймаєш  крила  
І  вільно  розпростерши  їх  
летиш,  
То  цілий  Світ  в  обіймах  
поміж  ними  
Ти  можеш  сам  
із  легкістю  
нести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020


Асоціації

Портрет  в  асоціаціях  :
Звук  повідомлень,  
Обнулені  локації,  
Де  ми  бездомні.  

І  Ти  в  асоціаціях  --
У  певних  звуках  :
Між  тишею  в  оваціях
Серцевих  стуків.  

І  я  в  асоціаціях...  
Хіба  їх  знати  :
Аеропорти,  станції,  
Здобутків  втрати.  

І  скільки  так  й  не  справджено?  
Хіба  до  ліку...  
Усіх  колись  та  зраджено
Найпершим  снігом.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019


Нарвані, дикі, розхристані…

Нарвані,  дикі,  розхристані,  
Де  ви,  мої  образи?  
ПрОщено.  Тихії  істини  
Визріли  не  одразу.  

Перелюбилося  болями.
Перекричала  глухо.
Істини,  зовсім  оголені,  
Стали  мені  до  слуху.  

Стали  й  говорять  безхитрісно,  
Гнучкості  жодній  фразі  -
Душу  тодішню  щоб  витрясти  
Кожній  моїй  образі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019


Привид в мені

Стежить  минуле  за  нами,  
Навіть  якщо  ми  забули...
Спалах  колишньої  рани,  
Щойно  прониклої  кулі  
В  день  цей,  яким  ще  живеться,
В  стіни,  торкання,  розмови,  
Далі  вірветься  у  серце  
Те,  що  не  станеться  знову.  
Раптом  прокинеться  привид,  
Той,  що  колись  був  Тобою,  
Розворухобивши  мстливо  
Те,  що  час  мав  би  загоїть.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019


А3

Переді  мною  світ,    
а  впершись  вперто  в  аркуш,  
Пишу  його  собі  у  вимірі  А3.
Із  глибини  вірша
піднявшись  букви--арки,
Не  сотворили  ще  ні  Крим,
 ні  Рим.  

Я  там  веду  бої:  
і  мир  несу,  і  трощі,
Авторитетів  --  нуль,    
вже  потім  -  їм  на  суд.
Там  завше  у  кутку  
з  готовністю  до  прощі  --
Автограф  мій.  
Свій  світ  на  аркуші  несу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019


Музика, як спосіб мислення

Музика,  як  спосіб  мислення,  
Нотами  скріплена  стислими
І  розіпнута  легенями,  
Впіймана  сценами,    стелями.
Вітер  і  той  може  подих  чий?
Вирваний  з  пісні  The  Prodigy?  
Дощ  на  калюжах  поколотих
Далі  в  мелодіях  колами  
Чи  на  воді,    чи  агрогліфи  -
Просто  матерії  огріхи.  
Видимим  звуком  написана
Музика,    як  спосіб  мислення.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019


Глибока тільки Осінь

А  небу  так  від  нас  тепер  біжиться  
вином  із  посуду    й  на  стіл,  і  далі
зі  скатертини.  Візерунком  лиця,  
чи  хмари,  що  утоплені  в  печалі.  

І  свідками  униз  впадуть  бокали,
В  глибоку  Осінь,  як  на  дно  у  році.  
Ми  попрощались  до  зими.  Не  знали,  
не  переплисти  цю  глибоку  Осінь...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019


Ми

Ми  не  вмієм  нарізно,  
ми  знаємось  тільки  разОм.  
І  частіше,  ніж  в  дзеркалі  власні,
в  очах  -  один  одного  риси.  
Ми  співпали,  
як  Скіфська  платформа  
тримає    Азов,  
Як  із  списом  збігається  рана,  
нанесена  тим  самим  списом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019


Не жаль

Не  жаль  втрачати  те,  що  вже  не  любиш,  
Як  цю  останню  краплю  від  дощу,  
Що  впала  на  твої  печальні  губи  
І  вже  причина,  що  цей  дощ  ущух.

Чи  оберіг,    чи  обрій  в  ріг  зігнутий  
Над  тим,  що  жаль  у  куполі  завис.  
Не  злизуй  з  губ  дощу,  він  як  отрута.  
Не  згадуй,  що  любив  давно  колись.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019


Висота

Не  так.  Я  знаю  --  все  тепер  не  так.  
А  доля  пре  й  намотує,  як  жили  
Мої  і  так  не  безкінечні  сили  
Й  цілує  у  спустошені  вуста  
Мої  від  слів,  що  бУли  правда  як,  
Мої  думки,  що  знали  більш,  ніж  треба,  
Моєї  сили  у  капкані  ребер  
І  не  приборканоі  все  ж  ніяк.  
Не  так.  Не  знаю.  Все  тепер  не  так.
Старі  дороги  стоптані  й  порожні.  
Хто  марився  у  снах,  як  перехожі  
В  далеких  і  чужих  мені  містах.  
Не  тааааак.  Із  цим  зриваю  ніч  --  Не  так!  
Як  протидію  --  дію  проти  сили,
Що  долею  так  щільно  обступила,  
Як  ще  не  взята  мною  висота.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019


Аркуші листя

У  тиші  згортання  минуле  кохання,  
У  кожному  лИсті,  як  аркуш  листа.  
Мовчить  спорожніло  Любов  бездиханна,    
Як  щойно  тихенько  здійнята  з  хреста.  

Лишень  не  дивися  їй  в  очі  відкриті,  
Бо  там  блискавицями  різь  батогів  
По  болях  минулих,  зостались  без  криків,  
По  прощених  крихтах  давнішніх  боргів.  

Їй  мало  що  треба  тепер  наостанок  -
Прикрийте  їй  очі  від  зайвих  видінь  :
Як  ллється  із  неба  новітній  світанок  
На  аркуші  листя,  пекучо  руді.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019


Слова у нуль

Орієнтири  збились,  як  приціл,
Частина  слів  летить  повз  нашу  щирість,  
А  решта  з  них  важкі  мені,  як  гирі,  
й  останнє  -  камінь,  стиснутий  в  руці.  

Я  замахнулась,  хвиля  і  жбурну.  
Ти  відсахнувся...  Влучу  чи  не  влучу?  
А  вже  не  так  важлива  наша  участь,  
Як  доля  слів,  зневажених  у  нуль.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019


Вітер Дубліна

Тут  не  вірити  довгим  дощам  
І  у  радощі  --  надто  тривко.  
Все  земля  ця  --  одні  уривки  
Через  Вітер  --  гуде  надривно,  
Повсякчас  полосує  там  

ТрАви,  гІлля  і  траси  між  них,  
Сонця  крихти  --  усе  штрих  -  кодом...  
Вітер  тут  із  своїм  народом  
Заодно,  бо  не  чули  зроду  
Про  безхмарні  ні  дні,    ні  сни.  

Віртуозно  вкрутивши  в  дахи  
Серпантинні  дими,  в    спіралі  
Вже  роздмухавсь  все  далі  й  далі  
Поміж  блиску  зірок  в  коралях  
І  між  пір'я  крихких  птахів:

Подалися  в  світи  й  навпаки
Повернулися  в  плями-тіні.  
Вітер  знов  осідлає  спини  
Перехожих,  щоб  неупинно  
Бути  тут  з  усіма  й  ні  з  ким.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019


Відстань

Якщо  Ти  не  проти,  
Я  стану  навпроти  
Очей  твоїх  й  серця.  
Дивися  на  мене  
Крізь  відстань  шалену,  
Крізь  відстань  уперту.  
Якщо  я  подужу  
Останню  цю  стужу,
Весні  таки  бути,  
Тримай  мене  близько,  
Коли  небо  низько  
Регоче  від  люті.  
Якщо  Ти  не  проти,  
Я  буду  навпроти  
Тепла  твого  світу.  
Бо  відстані  стільки
Всього  лиш  наскільки
Не  нами  зігріта.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019


Остання крихта

Вони  не  знали,  як  примиритись,
Що  від  кохання  зостались  крихти.  
Сідали  вранці  удвох  до  столу,  
Ділили  ввечір  щоденну  втому.  
Торкались  щільно,    питали  зайве,  
Ховали  там,    інший  де  не  знайде  
Сторонній  погляд,    нове  намисто,  
Годинні  спізнення  "ненавмисно".  
Було  їм  совісно  і  пекучим
Все  більш  наближенням  неминучо  
Ставало  те,    що  натомість  снігу,  
Просипле  вічність  останню  крихту.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018


Розгойдують двоє

Світ  розгойдують  двоє.  
У  крихтах,    що  сипляться  з  даху,  
Все  здається  лиш  грою,  
Лишень  як  притулок  від  страху.  
Руки.Пальці.  Повіки.  
Молочні  від  світла  ключиці  
У  хвилинах  без  ліку,  
Бо  хто  рахувати  їх  вчиться?  
У  розгойданих  світом,  
У  пастках  засніжених  вікон
Світлом  ледь  обігріті
Не  сплять  жінка    із  чоловіком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018


Неминучої радості ради…

Я  взяла  ці  слова  у  блакитній  копальниці  крапель,
Шарудливій  вітрами  і  зрячій  на  мить  блискавиць.
Перше  слово  впіймала  у  бронзову  левову  лапу,
Друге  --  в  чашу  кленову  і  враз  пролила  долілиць.  
Ще  ловила  їх  кілька:  на  ніс  незнайомоі  пані,
У  примружені  погляди,  слІзно  вони
 пролились,
Крізь  приховані  болі,  прикриті  у  краплях  й  прорвані,  
У  дзвіницю  стару  позолочену  дуже  колись.  
Я  взяла  ці  слова  у  блакитній  копальниці  крапель.
Розкладала  пасьянсом  й  стискала  у  жмені  листом,
Наковтатися  їх  неминучої  радості  ради  
Від  гіркотного  присмаку  позаминулих  утом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


нАвзаємзалежні

Людина  поруч.  Обережно!  
Не  відштовхни.  Не  зачепи  
Їй  притаманну  незалежність.  
Терпи
Їй  приналежну  непохитність  
У  принципах  і  помилках.  
Турбота,  вкупі  пережита,  
Тривка.
Людина  поруч.  Обережно!  
В  спокусі  кинути  й  втекти  
Настільки  "нАвзаємзалежні",
Коли  людина  поруч  --  Ти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


Не на тепер

Моментами  здається,    що  -  межа.  
І  Ти  вже  за  -  не  перед  нею.
І  смикаєш  систему  кореневу,  
Наляканий  замежжям  не  на  жарт.  
...а  ще  Ти  вріс,    а  ще  тримає  ґрунт,  
Й  труха  не  все  зайняла  з  твого  тіла.  
В  гнізді  у  кроні,    склавши  тісно  крила  
Птахи  твої  не  знають  інших  рук.  
Зубатий  горизонт  відпустить  вверх  
Знов  наче  лиш  Тобі  одне  світило,  
Й  нутро  завмерши  тихе,    обгоріле,  
Ще  відкладе  межу  не  на  тепер.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018


Небо мого вікна

Небо  могО  вікна
Інших  віконниць  над
Іншого  неба  край  
Інший  украв  
Небо  моїх  очей  
Влите  іще  і  ще  
Понад  об'єму  сил  
В  стані  грози  
Більше  не  треба
Вщерть  
Краплю  хіба  лише  
З  іншого  неба  дна
В  небо  мого  вікна  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018


кажу…

На  крихтах  того,  що  здавалось  брилами,
над  пилом  найвідвертіших  листів
кажу:  "Не  буду  більш  твоєю  милою..."
Кажу:"Прийму,  якщо  це  не  простив."

Кажу...й  самій  собі  не  надто  віриться.
На  віру  покладаються  святі,
а  ми  крихкими  стоїмо  над  прірвою
у  сліпоті.

...кажу  на  крихтах,  що  були  нам  стінами-
як  дім  нас  гріли  і  ховали  в  сон.
...кажу  над  пилом,  що  клубиться  піною:
"Ще  ми  разом?"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018


світ силуетів…

Світ  силуетів,  тіней  і  скелетів,
вигадок  і  заборон,
пО  три  падіння  без  жодного  злету  -
цілий  на  те  полігон,
карта  подій  ешелонам  й  плацдармам
з  криків  і  пересторог  -
вдаваний  всесвіт  із  армій  і  армій
чітко  чеканить  крок.
Все  це  для  того  лишень,  мій  коханий,
(наша  з  Тобою  війна)
щоб  у  кімнаті  в  воєнному  стані
виграти  в  ній...  не  нам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018


І коли Ти думав

І  коли  Ти  думав,  що  розібрано  мою  крайню  стІну,
й  оборона  впала,  й  перед  оком  твоїм  лиш  відкритий  простір,-
Я  тоді  вже  збирала  камінь  на  нову,  копала  глину,
щоб  тримати  на  Тебе  оглухлий  хребетно-нервовий  опір.

І  коли  Ти  думав  -  між  нами  вже  втрачені  ритми  дзвонів,
то  пішов  -  безоглядний  на  мій  онімілий,  зболений  профіль.
Я  плекала  вино  ще  з  давнинних  лоз,  витискала  з  гронів,
щоб  скропити  твій  шлях,  хай  від  мене,  керунком  в  майбутні  строфи.

Нам  не  треба  разом...  невільно  торкатись  долонями  неба.
Ти  віднайдеш  себе  на  Землі,  я  повітрям    лишусь  для  Тебе.
ID:  277491
Рубрика:  Вірші,  Лірика
дата  надходження:  29.08.2011  02:04:20
©  дата  внесення  змiн:  06.09.2011  15:25:41
автор:  Маріанна  Вдовиковська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018


безболісно-сиро

Біль  цей,  що  так  її  пік,
мабуть  намір  мав  випекти  щось  хороше.
Щось  незалежне  від  люду,  грошей,
ні  від  погоди  ззовні,
ні  від  кохання  у  ній.
Він,  шо  напевно  мав  випекти  щось  достойне,
зовсім  не  врахував,  а  що  ж  потім  її  загоїть?
Біль  цей,  що  так  її  пік,
наче  їм  разом  довік,
якось  пройшов...  без  сум"яття:  буденно  і  сіро,
в  ній  залишивши  хоч  щось  ще    безболісно-сиро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2018


вівторок

Сьогодні  наче  уже  вівторок?  Уже  вівторок!
...й  мені  сьогодні  вже  значно  більше,  ніж  років  сорок.
Й  було  всіляке:  і  щастя,  й  пустка,  і  було  горе,
але  сьогодні  раптово  саме  у  цей  вівторок
проникла  стиха  і  роздалася  потуга  жити
і  так  доречно,  що  в  цей  вівторок  довкола  літо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2018


ракурс погляду твого

Тінь  моя,  здоганяючи  моє  ж  світло,

скалиться  непривітно.

Ракурсу  погляду  коханого  -  в  допомогу  б...

З  ним  моє  світло,  потрапляючи  в  дійсність  -

в  захисті  так  надійно...

поглядом  твоїм...  Від  темряви  -  пересторога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018


висо-тіло

Безборонна  душа  -  скільки  б  досвіду  їй  не  далось,
в  скруті  скільки  б  нарощено  в  ній  заскорузлої  сили  -
в  безборонності  все  озиратись  на  скоєне  зло
їй  у  тузі  за  світлом,  в  якому  ще  не  висотілось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


Казка про блакитних птахів

А  насправді,  у  неба  чорний  колір,  то  просто  птахи,  блакитні  птахи,  вкривають  поверхню  його  над  нашими  головами  так  щільно,  щоб  неба  дно  для  нас  здавалось  радісним,  щоб  нам  бодай  зрідка,  а  таки  хотілось  поглянути  вгору,  відірвавшись  від  суєти.
 Коли  ми  бачимо  хмарини  білі,  -  то  лоскочуть  пір"ям  птахи  один  одного...  і  сміються.  Коли  збирається  гроза,  то  образив  хтось  з  них  когось,  і  Там  таке  буває...
Коли  птахам  потрібно  відпочити,  вони  згортають  свої  блакитні  крила  і  стають  дрібними  сріблястими  цятками  -  "зорями"  ми  їх  кличемо...і  от  тоді  небо  "оголює"  свій  справжній  колір  -  ночі...
ID:  334259
Рубрика:  Вірші,  Лірика
дата  надходження:  01.05.2012  00:12:27
©  дата  внесення  змiн:  14.07.2012  01:30:43
автор:  Маріанна  Вдовиковська


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018


впійманий

Любити  б  світ  в  одному  подиху
і  знати,  що  цих  подихів  ще    буде!
А  Ти  від  них  не  завжди  -  в  одурі,
щоби  себе  настільки  гучно  чути.
О!  Як  любити  б  в  тім  лише  Тебе,
щоб  ще  ніколи  не  бував  для  мене...
Але  навпроти  бачу  -  відтепер
Ти    подих  впійманий  і  стислий  в  жмені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018


тінь

Як  розкошує  світ  новітніх  трав
і  листя  ще  без  надміру  сплетіння!
А  щось  у  тім  раю  блукає  тінню,
неначе  світло  хтось  у  нього  вкрав...

А  світ  горланить  любощами!  В  нім
для  кожного  чуття  -  потужна  сила.
А  тінь  нікого  тут  не  обігріла
й  сама  шукає  темряви  в  тіні.

Для  чого  розкоші  й  красоти  ті,
любовей  вихор  і  кохань  завзяття,
якщо  одна  любов  колись  віднята
тепер  у  тім  раю  -  пекельна  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018


…і зайвої хвилини на планеті

Зірок  із  неба  я  не  попрошу
і  зайвоі  хвилини  на  планеті...
Щоразу  як  ступити  з  парапету
на  проіздну  в  усевидющий  шум,
я  думаю  про  Тебе  -  не  про  нас,
в  окремості  твоїй  -  мені  далекій,
я  бачу,  як  в  гнізді  один  лелека,
і  я  на  цілий  світ  стою  одна.
А  все,  як  збожеволене,  кружля,
скидає  листя  долу  і  газети.
І  зайвої  хвилини  із  планети
я  не  зірву.  Нехай  собі  земля
вершить  своє,  а  я  своїм  путтям  -
поміж  машин  і  долями  чужими.
Мене  б  лишень  вони  не  зачепили,
якщо  й  хвилини  не  судилось  нам.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018


Під важкістю сонця

Під  важкістю  сонця  
І  пресом  проміння  
Чеканиться  тінь.
Хмаринне  тканиння,
Полощене  в  водах  
Тяжіє  до  скринь.
Хтось  посеред  блиску  
Й  під  сонячним  тиском  
Благає:  "Прилинь..."
Й  сміється  звисока  
Надмінна  й  жорстока  
Пронизлива  
Синь.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


клубок серця

Серце  тужить,
як  же  тут  жить?
Як  сплестися  у  клубок?

Ниття  різне.
Серцю  тісно,
коли  ми  не  є  удвох.

Надто  світу...
Як  безслідно
можу  втратити  себе.

Розплелася.
Серцю  праця.
Я  з  Тобою  навіть  без...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2018


любов

Летіла  з  нього,  як  зі  скелі  
стрімко  
обличчям  до  підніжжя,  
щоб  пнутись  догори
знову.  
Котом  гойдалась  йому  на  плечах,  
завмирала.  
Птицею  дослуховувалась  йому  серця,  
чи    покинути,  як  покидають  гнізда,  нори,  затишок,
як  стають  самітниками  на  цей  час
тільки  для  того,  щоб  потім  знову  
і  знову  повертатись,
щоб  бути  тими,  хто  назавжди.
І  все  ж  не  вірити  у  це  "назавжди"  настільки,
щоб  піддавати  один  одного  поверненням,
проростанням,  
піддаватись  цьому  тяжінню  
живої  до  живого.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018


Мій

Він  у  мені  дзвенить
як  блакить
трощить  холодні  тіні  
 ліній  
згруба  загріб  
в  обійми  
Бій  мій  
Біль  мій  
Будь  мій  
Мій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018