| Сторінки (8/772): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Іще один день - "дзинь" й кудись закотився,
Як сонце під тінь, чи намисто під стіл.
День знову зросте, він набувся убивцем :
З колючих шкарлуп до каштанових тіл...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Ще холодніше вулицям.
Зимі ще не набулося.
...все згадую Тебе.
Уривками минулими.
Ворожкою зозулею
Зурочені тепер.
Дивлюсь, щоб щось побачити.
Та не з моєю вдачею...
Без Тебе - сліпота.
Не знаю де подітися
Між зимами і літами,
Якщо Ти сам не там.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018
Одразу з світанком спустивсь на усесвіт сніг.
Обплавлені форми його затопили день.
Сліди замерзали лиш тільки позбулись ніг.
Як пси переслілують того, хто далі йде.
І білий густішав, ковтаючи місто й час,
Чекав, щоби хтось а чи щось наслідив тату,
Катавсь на колесах й сутулих чиїхсь плечах,
Й напнувсь на морозяну травлю "Ату!Ату!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018
Срібний характер почерку
зорями на плакаті -
стислі гранені очерки
блискітками строкаті.
Впаде одна у безодні дна,
згине у лаві ночі,
от загадати б любові нам
на всі часи заочні.
От позабути б усіх і вся
всупереч і наскрізно.
Зорі із небом і сам на сам,
й кожна із ним нарізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
Люди є. Для підтвердження - з кожного вчинки,
крихти хліба довкола тарілки і гуща на дні,
звички... може одна з них - дивитись на ринку
на пихаті троянди у відрах й лілеї сумні.
Поміж відер свічками сторожиться осінь,
схолодніла за кілька ночей до морозів довкіль.
Ліхтарі вздовж доріг одноногі та босі
незворушно самотні й безчасно статично стрункі.
Клаптик міста, де я завжди йду з дому в люди
й повертаюсь з людей, хто мене перестрів у цей день.
Люди є... й може бути, хтось з них мене любить
і за звичкою з дому дорогою іншою йде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2017
Ти й є моє сьоме чуття -
акустика серця не мого.
Я наче щораз до порогу
за крок перед цим відкриттям.
Щоб сплутати дЕ я, де Ти:
це жаль, це хвороба й натхнення,
випадки й видіння шалені -
чуття, яке важко нести.
І той не господар - хто гість,
І мрії пришпилені в яві...
Ти - сьоме мені, чи в уяві
зійшлись на Тобі перші шість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Якби любов говорити уміла
вустами не нашими й голосами,
чи Ти упізнав би мою несмілу,
надривну й збентежену до безтями?
Вона б мабуть більше мовчати стала,
а може б... хто знає і я не певна...
Все ж стільки моїх розповіла таїн
і більшість із них все таки даремно.
Якби любов говорити уміла,
твою б упізнала з пів слова зразу.
Їй легко казати, плете без діла.
Хіба не впізнати таку заразу.
:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2017
І Ти вже залежний...
Залежний від серцебиття.
На тишу не згоден.
Вона, як вчорашня пустеля.
А тисне на плечі
Тобою ж змурована стеля
і стіни, як захист від,
власне, самого життя.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477071
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
Луна відгукується з перешкод,
як Ти - від того хто, чи що навпроти,
Не з тих вітрів, принишклих до вікон,
народжується спротив.
А вітер, що живе тепер в мені,
як шибу прагне вщент
усе
розбити
й буває заворожено в вікні
він раптом сам дзеркалиться надбитим.
Вітри ми різні: Ти - немов луна,
чи сам шукаєш тих, хто резонує.
Мій вітер із самісінького дна
і вверх, де мало хто й почує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
Напиши на осінньому листі і"мя.
Не моє, то подібне за звуками у падінні.
Не моє, то по буквах таке ж з тонких ліній
на листочку, що вітер знічев'я зім'яв.
Написав й відпусти, не тримай при собі.
Так жорстоко тримати того, що забув любити.
Вітер стре жовті крони, а яблука долу биті
безіменні сніги вкриють тихі й сліпі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
Намиготілося листя, намиготілось
і повлягалось у трави, згорнувши колір.
І вкрало в дерева пів... може й більше з тіла.
І жодне з них не упало Тобі за комір.
А я б хотіла... Тоді цілувала б щоки,
і так сміялась, що й Ти б реготав скажено.
І не спинялись би, тіні розтали поки.
І доживилося листя старому клену.
Я б раптом сміхом втомилася і присіла
на - ніби власний мій острів - твої коліна.
Закрила очі, а листя намиготіло...
й трава змарніла і вицвіла в колір сіна.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538493
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.11.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Як тепер мені бути - питати ні в серця, ні в долі...
Час зими - саме тим, хто втомивсь від новин і від змін,
бо забудем за зиму відживші у пристрасть паролі
серед ззовні засніжених й теплих всередині стін.
І зима, наче мушля, сховає нас в нетрі до свята.
Планом другим минатимуть смерті й відчужений біль
не в своєму житті, а сумління і пристрасть затята
час від часу ятритиме все, що сховали в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Коротке сонце -
на пласки́х шовках
відтінків холоду
й чітких обра́млень,
мов кинув хтось
високо
круглим камнем,
а він повис на небі
і зачах.
Пусте й холодне
(мало світла в нім)
Скупе.
Від скнарності
коро́тить днину.
А я його,
неначе ту дитину
очікую
із вулиці
у дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017
Покажи мені сніг. Так багато, щоб ним захлиснутись.
Впасти в нього, як в відчай, як в кому, як в гріх, як у гнів.
Гуркіт неба униз. Не встигаючи взяти покуту,
світ зірвався з котушок, звивався, свистів і летів.
А тепер - понад сніг, всередині й під ним,- як в полоні,
як в пропа́сниці, пристрасті, ненависті чи тузі.
Покажи мені сніг, щоб оговтався в твоїх долонях
і жбурнув мене в небо і небом довкола осів.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552942
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.01.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017
"Потребуються люди породи -радісні-"
"Люди породи -віддані- в дефіциті"
...потребуються щирі у буднях нАдтісних
від лукавих в цинічності не прикритих.
У нагальності люди з талантом скромності
і вагомі своєю правдою люди
в словоблудній компанії зі свідомістю
лизоблюдів...
Потребуються люди породи -цілісні-
й не до всього незнаного надвідкриті,
й диваки, що здаються комусь безцільними,
а найбільш - із талантом любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017
* моїй близькій людині й тим, хто як і він бореться з
cancer
А в голові лиш вибухи один за одним
і видих....видих...видихи такі холодні.
Спекотна ртуть горлянкою - множинним гирлом,
так не вмирають так живуть - чи вже покірно.
І сни інкогніто тому, що не згадаєш,
відсниш і йдеш, і йдеш, і йдеш їх крайнім краєм.
І все, що є - думки про те, як пережити
не завтра, ні - а дні, а дні уже надпиті.
І в них Ти весь й один з усіх, один в безодні:
сердець, голів,- і йдуть, і йдуть один за одним.
І де вчинив, а де створив і що накоїв,
і з ким був чесним, а кому - з антигероїв...
З субтитрів пам"яті - в потік - на лезі бою:
зібрати в ціле все, що там назвав собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
ЗійдЕ й це листя в землю вслід снігів,
і цьогорічні луни відгомонять,
а я все засинатиму в долонях
твоїх бо Ти цього колись схотів.
Ти так бажав, як небо - ту зорю,
що заарканило їй світло в нетрі
із ніжності й наруги петлі...
І я, як та зоря колись згорю.
А Ти повстанеш в новині жадань,
як небо повстає із кожним сонцем
в сум"ятті: справді я була чи сон це,-
без докорів, що все ж не пригадав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017
http://notatky.com.ua/arsen-mirzoyan-ne-magellan/
https://www.youtube.com/watch?v=9zqzA2TN078
материк з островів
звідусіль-звідусюди
ходять-дихають люди
і впираються в груди
тісно їм вочевидь
і помножені часом
бути змушені разом
до екстазу й до сказу
в штиль і шторм
острови
я не хочу нікого
зі собою в дорогу
лиш когось ненадовго
з різних в русі причин
я любити не проти
і кохати достоту
тільки я собі
острів
що гуляє ні з чим
я приб"юся побути
відігрітись відчутись
як обійми у пути
закільцьовують з днів
звідусіль-звідусюди
ходять-дихають люди
і будують споруду
материк
з островів
ID: 677687
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 12.07.2016 22:57:05
© дата внесення змiн: 14.07.2016 01:33:22
автор: Маріанна Вдовиковська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
мої особисті демони
я знаю й ніхто більш де вони
я знаю що ще не впізнАні
усі з них тому іду далі
мені притаманні янголи
до мене близько і я колись
роздИвлюсь вас до волосини
як вистачить на те сили
мої персональні ще ніхто
як станете мені шелестом
чи криком залиєте вуха
печаттям ув"язнення духу
так нишком ступаю чим далі
в глиб тих що примножать печалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
повЕрх поверху твого сніг
тільки біло і тільки сліпо
а поверхом нижче на дні
спить собі літо
на поверсі де живеш Ти
присутність моя й так без мене
крок у крок твій мої сліди
і цілунки у жмені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017
не любити й нелюбимим бути
вільно так вільно наскільки й люто
а мені б тієї волі й люті
щоб самій у собі та не в людях
любові б менше мені ніж дано
вирвавшись з неї як із капкану
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2017
Ніч не закінчилась і пре
свої війська, заплетені у коси.
Їй мало тиші, темряви не досить,
в наперстки плутає нове й старе,
і тепле й люте, голод доснідань
із ситістю промасляних промінням
плям в мороці між ліхтарів й коріння -
провідників заплутаним слідам
спізнілих кроків тих, що топчуть ніч,
як темний виноград у стиглі вина...
І потечуть світанком тихо й плинно
твоїх торкатись світлих передпліч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
в будь-якої днини на спи́ні
ніч лежить
наче щит
чи панцир розміром у половину
у будь-якої ночі всередині
світле тіло
лелі-ліле
від очікування на нині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2017
Інколи правду шукати - як кризу,
наче втратити основне щось
у затягнутій в сенсі книзі,
забувши з чого розпочалось.
Часом час шукати правду скінчився,
або новий ще не настав для цього,
й не справа в датах, людях, числах:
своєї нема - не візьму й у когось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Ти завжди будеш поруч? Поручні
шершаві й сходи просто у нікуди...
І липень цей уже втонув по груди
у лаконічність спеки порухів.
А літо найсамотніша пора,
Ти помічав? У круговерті свята,
де кожен день - така звичайна втрата,
така бездумна й байдуже хто вкрав
свідомість того, поруч Ти чи ні,
що цілий світ Тобою спорожнів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
буває сонце наче навпаки
не світить а засмоктує у прірву
як я була колись йому невірна
як там в "колись" була йому ніким
тепер просити сонця навпаки
віддати все тоді йому належне
і знати що всьому є час і межі
і все що сталось вже не помилки
а просто сонце тільки наче прірва
де завжди вибір вірна чи не вірна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
як живу я
живу як
живу як жила завжди
все тримаю мотузку від того кілка у серці
щоб не надто від себе
не надто щоб відпустив
щоб блукати не надто відірвано і уперто
і периметр втримую серця й його краї
берегами своїми а брак у запливі кисню
у світах чи у людях й у ко́трі тепер рази
потрапляючи в них як у води не надто чисті
я хапаю мотузку з останніх житейських сил
все що встигла як якір в собі ще колись лишити
до кілка в серцевині й захищена тільки цим
бо мої береги як раніш лиш мені відкриті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
Час - це хвіст, який постійно стрибає Тобі перед очима. Ось Ти наче вчепив котяру наглого за цей самий хвіст і тягнеш з усіх сил, а кіт пручається, рве кігті, скреготить зубами. Хвіст вислизає, Ти перебираєш руками, аж поки випускаєш... Намацуєш більшого: мокрого і слизького. Майже тонеш, але хвіст риби велетенської і швидкої у твоїх руках, і азарт розпирає, і літри води заплигують у роззявлену від крику пащеку. Тобі лячно і захоплююче аж поки виривається риба. Далі відчуваєш наче під ногами твердий ґрунт, але перд очима знову хвіст, тепер - птахи якої... Хапаєшся, а птаха злітати надумала. Чи потягне підійняти і Тебе зі собою? І Ти їй прагнеш помогти, розганяєшся з решти сил, навіть підплигуєш. Надії на те, що полетиш, що хвіст не вирветься з твоїх рук і що птах подужає самого Тебе у леті більше, а ніж правди. І Ти це знаєш десь у серцевині душі, але хвіст у твоїх руках і Ти ще от просто зараз летиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
вийняв душу і пусто
а вона як приблуда
і до себе не пустиш
і просити не будеш
повернутися в тіло
зачепитись за будні
лиш колись неуміло
у холодному грудні
пошкодуєш без болю
у півспогаді душу
що гуля за Тобою
у пронизливу стужу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Припусти, що пропустив цей день
й не повториться він неповторний...
Бути мусів тут - тепер ніде
в купі з непрожитістю історій.
В ньому статися могла гроза
й зустріч під розлогістю громниці,
що задовго десь Тобі зросла,
а не став для неї очевидцем...
В ньому впасти міг на дно гріха
й бідкати себе ще довгі днини,
надокучливо що не стихав
болем. Відтепер вразливо винен
дню цьому недосконалість рис
і душі, й обличчя, і пейзажу,
але пережив цей день наскрізь
й не жалів жоднісінького разу
що узяв за свій урок цей день.
Рівному йому дививсь у вічі.
Бути мусів тут і більш ніде,
щоб відбутися в цей день довічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017
На кінчиках губ - терезах,
вже зважила всі "за" й "проти".
А він лиш стояв навпроти
й чекав усе: проти, чи за?
Їй було достатньо думок
і висновків, і обмежень...
А він лиш за нею стежив
й хотів щось сказати і змовк.
Як з губ її майже слова
ковзнули йому назустріч,
їх, вирішив, в світ не пустить
й на кінчиках - зацілував...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2017
Це місто крутиться повільніше,
аніж решта - на цій планеті.
Тому дихається тут вільніше,
ніж на планет решті...
Це місто не вигадане - дійсне
й настільки воно є реальним,
що проживаю у цьому місті
на вулиці, в квартирі, спальні.
Я відкриваю у ньому книги
читаю колись й не читаю.
До дір роздивляюсь грудки снігу,
чи розмотую чорну зграю:
тягну за кінчик, як нитку в небі,
щоб зробити штрихи портрету.
Бо підрамники - це, наче греблі
й сигменти чийогось скелету.
Я втручаюсь у правила міста
то любов"ю, то з нелюбові...
і чекаю весни, коли тріснуть
ріки в місті з несили повні.
Я в мости тоді мовби вростаю
поглядом і втекти не можу.
І стою над самісіньким краєм.
І вигадую огорожу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2017
їжу шукати просту й людину
бігти від дурнів нудьги і бомб
жити як навіть нестерпно нині
жити в терпінні до часу бо
гряне і стане Тебе на подвиг
стихне і треба вернутись в люд
звівши пульсацію в рівний подих
перемоловши у трепет лють
не розмінятись на легкість рішень
трудом пізнати як ремесло
власне себе і коли не тішить
все що було буде перелом
в гущі подій й недопитій каві
в нетрях душі і чужих ідей
в темряві ночі й безвір"ї навіть
Ти є і завтрашній день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Розгубився день, як маленький.
Пригадав, як спинавсь на ноги.
Далі були ще посиденьки
із тополею: гілки-роги.
Ще пізніше мазюкав сірим
тіні всім, хто втрапляв у око
і нарощував, ніби віру,
у тополі тінь одиноку.
Ще він бігав з дітьми футбола
і сміявся до кольок в боці.
Краєм погляду глип: спроквола
бабця кульгає й на півкроці
завмира злегка, старість важко
нести поміж людей і тіней...
Далі день захопили шашки
в межах кліток і поміж ліній.
Обернувсь, а старенька спала
ніби мирно, спиною спершись
до тополі, руки упали.
День забув про забави вперше:
чи то спить, чи сьогодні днила
ним вона, щоб ніколи знову?
Може їй в цей момент наснилось,
як маленькою на обнову -
сукню, куплену колись татом
(як було їй ледь років вісім)
пролила свіжих ягід раптом
сік, що не́сла тоді із лісу.
Так боялась іти додому,
що застало її затемна
із грозою і поміж грому
під тополі гіллястий лемент.
Страшно було, ховала спину
від дощу, що шмагав до болю.
Розшукав у грозу невпинну
батько доньку під свист тополі...
Розгубився день, як маленький,
прошмигнув ув останній промінь.
І пішов собі потихеньку
легким вітром по сивих скронях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
Будеш плакати, сміятися, обнулятися.
Невисокою здаватиметься оплата ця
за можливість бачитися і чутися,
бо кохання пустило в усьому щупальця.
Заслужити це може на премію Нобеля,
це як винайти всупереч усьому Perpetuum Mobileе -
знати, що лікті кусатимеш, обнулятимеш...
й кожен раз у кохання вгрузати й не знати меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
У жанрі невагомості пора
між нічкою і майже вже світанням:
У небі заарканена остання
спалахує, щоб згаснути зоря.
А далі світ завис наперекіс,
де наче скальпелем протнули красне,
щоб стовбур крововиливом дочасним
фонтаном сонця у півнеба зріс.
А я ще сплю й не бачу дивини
й не бачити б ні завтра, ні сьогодні.
Крізь дотики невИчерпно солодкі
й цілком вагомі тануть мої сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Так багато довкола нової Тобі любові,
що аж кисню бракує у щільності цій мені.
І де б вже не була я у Дубліні чи у Львові,
відчуваю: ці про́стори надто тепер тісні.
Я втрапляла колись і так легко впізнаю пастку.
Хай подалі від Тебе і ближче самотини -
це, повір, значно краще, ніж в мислі твої упасти
й потонути, позбутись самої себе у них,
бо довкола аж стільки чужої мені любові
і близької Тобі,
що по плечі вже майже вріс.
Переховуюсь в небі десь поміж Дубліном й Львовом
і земля відпускає це небо то вверх, то вниз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2017
Я напишу Тобі як падав сніг
ще місяць тому, або двадцять днів...
Як він кружляв і ластився до ніг,
а ми стояли в ньому, як в вогні
з тих найщасливіших на цілий світ,
з тих, в кому тиша сполонила дух.
А сніг торкався вуст, торкав повік
і Ти мене ним годував із рук.
Ти пам"ятаєш? Ні. Ну, звісно ж, ні.
Бо це було лишень в котромусь сні...
Там був цей вічний, вічний, вічний сніг...
І двадцять днів
він падав
не мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017
І Тебе накриває кришкою власного досвіду.
Заганяє, як скалку під ніготь останній цвях
неочікуване - аж ось він де -
найостанніший вихід і Ти сам в усіх ролях.
Бо за межами стін - хто покинули й там зосталися.
Та й не стіни довкола, а дошки чи просто Ти
сам, як дім собі й яма і тільки печаль оця
поза досвідом: досі куди і не заходив -
у любов, що колись десь залишилась нерозділена,
проминула реальності повз - реклама в метро -
і чіпляє з життям це потужніше діл усіх,
але межі впізнав і не ступиш хоча б півкрок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
Впізнай мене такою, як була...
Прийми мене ще з тих часів такою,
коли не знала я - що із Тобою.
Коли я не вбачала в тому зла,
що бути біля Тебе - мені гріх,
що бути в далині - для мене мука,
що я втікаю в міста рвані звуки
і все в мені отой скажений біг.
І я біжу, біжу, і я - в огні
нагадую собі лиш через силу,
що заганяю спробу неумілу
впізнати хто Ти сам є у мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
Тріщить під ногами - не втримати подиху,
збиваються кроки й думки.
Ми стали на відстані тих один одному,
хто ледь доторкає руки.
І думалось - ґрунт, а все тоншає кригою
рівнина під кроком моїм.
І хтось не мовчить, хтось заходиться криками
й нема видно помочі їм.
А часом забудешся й хибно оступишся...
у страху природа гірка.
Бува, що не встигнеш, бува - не відкупиться
простягнута пізно рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2017
Як в дзеркалі вчорашнього кіна:
на спині жінки... випертій ключиці
залишила крейдована стіна
свій білий слід, мов погляд очевидця.
Й сама ця жінка блідла, ледь на бік
схилила голову як до акордів...
Їй день тодішній видався за рік
такій понурій і настільки ж гордій.
Що він хотів? Для чого так? За що?
У звичці їй все більше не питати...
А він все коридором йшов і йшов
і жоден раз не озирнувсь на втрату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2017
А він мене питає - безотвітна...
А він мене чекає - надарма.
Вже раптом осінь, ще раніше літа.
А так буває ще коли зима?..
А я йому мовчу тихіше ночі.
А я йому надихаю снігів:
бурулі хижо оголились з ножен
і сутінок навпочіпки присів.
Вже сонце скоро позолотить ручку
у друзки розіб"є небесне тло...
А він мене торкає незворушну
так, наче нас в коханні не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017
"пишу"
й не поспішаю записати
і забуваю строфи зміст і смак
крадій так із чужої тягне хати
й не запиває легкий переляк
непотріб слів в неволі позабути
у намір витоптати все живе
з тамтого часу і до самосуду
"пишу"
й не пропускаю з дум до вен
як репетиція
в неповну силу
на дотик не до шкіри
все у пів
"пишу"
й не довіряю смисли тілу
як аркушеві не дарую слів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2017
Трава впустила в себе, як вода
і розступилася, й замкнула хвилі...
Лише як воду я її не виллю.
Я - у траві, я проростаю там...
Трава-трава, довкола лиш трава:
вся у жуках і павутинні, й тінях,
вся глибина - до кінчиків коріння,
вся височінь - в міжхмар"ї проплива.
Вона - шелесть, і я собі - шелесть.
Вона зігнулась під поривом синім...
цей вітер так гуляє стрімко нині,
лукавий вщерть і променистий весь.
Я, як душа траві на-час-на-день,
вона мене відпустить рано-пізно,
і я прокинуся в холодне місто
й одразу не впізнаю де-я-де...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017
...а кохання як беззаконня
наче випорпана земля
із вазону на підвіконня
посуд скинутий зі стола
із підлоги не їсти буде
в підвіконня не прорости
на столі не танцюють взуті
щойно вимащені з грози
все знайде свій терпець і спокій
все зійде на круги свої
а тепер беззаконня поки
час нікого не загоїв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017
На тих човнах пливуть собі жирафи
й зайці з шкарпеток, взятих в мами з шафи,
й персте́ні із фольги, і з жуйки кліпси,
і їжаки з смаком соленим чіпсів.
На тих човнах з газети, чи з пластмаси
пливуть усі, хто не розтанув в часі,
хто нас беріг від темряви і бід,
хто часом замість нас з"ідав обід.
І мама вірила, вдавала, мабуть, та
не ставила за неслух до кута.
А на одному з тих човнів колись
я бачила, як пропливала крізь
альбом на фото... ляля, Ти чия?
І ледь згадала, що вона - це я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017
Як двоє ідуть з кімнати,
чи просто із закутка -
ім очі не припідняти,
така поміж них жага...
І дивно, як інші ходять,
літати в природі ім.
І треба сховатись в одяг,
сховати й любов окрім.
Бо ж дивляться...
Бо пліткують...
Хай сточать об зуб язик.
У двох - оповиті очі.
Вони - досі вгрузли в крик
і шепіт, що був в кімнаті,
чи просто у закутку...
Жонаті чи нежонаті -
тамуючі
цю
жагу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Ти так потребуєш тиші,
як треба мені штормів!
Кохаєш мене, як дишеш
з народження наче вмів...
Готую твоі сніданки...
і знаю твоі смаки...
і шрам із малоі ранки -
драконом тепер з руки.
В дитинстві колись поранив
в шкільному тоді дворі,
лаго́див вітрила рвані
на шхуні й зірвавсь згори.
І було це все з фанери,
й довкола лиш пацанва,
та відлік морськоі ери
забути шрам не давав.
Ти потім шукав в чім плисти,
змінив не один причал,
в краіну Аґати Крісті
рвонув, махонув з плеча.
Колишуть нам човен будні...
- Я знаю твоі смаки...
- Нас двоє в одному судні
і третім - дракон з руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Полюби мене... Чуєш мене? Хоч би хтось, полюби,
невідома людино, незнана і може назавжди.
Хоч я брила, я шмат твердолобий, уламок слюди
що впустити не вміє й зростити упевненість правди.
Я - сумління кавалок і ще - сумнів, сумнів-гора!
Мене вічно примножує щось з негараздів і болю.
Але часом я висну, як бачу - висока зоря -
то мене полюбив невідомий хтось з іншоі долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017
Безіменні слова - хто завгодно б іх міг проказати.
Хто завгодно іх міг пробудить у тому́, хто сказав.
І повірити слову - це часто як сісти за ґрати,
як бере у полон, щоб сп"янить виноградна лоза.
Вір словам - якщо дурень, як зводиш з собою рахунки:
з тихим світом всередині та з рівновіссям ідей,
наче вскочив у потяг і мчиш до незнаного пункту.
Слово вхопить Тебе безіменне й Тебе обкраде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
ну що мені до Тебе
й так чужий
в мені ж давно гніздиться
інше щастя
я ж не питаю
тож і не кажи
слова так часто спізнені
й дочасні
якщо б слова пришити
до хвилин
припнути щільно щоб
одне із одним
ніхто б на власну волю
не змилив
упавши в безвість
мовчазних безодень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
як
скресне
небо
сонцем
лиш тоді
прозріють
ополонки
у воді
...
так я
ставала
видима
сама
у тому
хто любов
до мене
мав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017
І стукав в серце, як в дзвін набатний
світ незворушний, світ невідплатний...
Спочатку нишком - крав тишу з нього,
кидав у галас мене убогу.
Нема де дітись. Нема - до втечі.
І найскладніші звичайні речі.
Йому б сказати - слова ж у комі,
давно в шпиталі, як в ріднім домі.
Байдужість впала ледь не до снива,
а з неі лихо мені зрадливе:
Мовчу як хочу! Кажу як треба...
А серце - тріснута навпіл гребля.
Несе у спомин, як в вирву лиха,
і плавить душу спочатку стиха,
а далі більше. А в часі розтин:
було як пе́кло і ще не доста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Будь мені невимріяним дивом,
станом не розчахнутих полів,
що завмерли передчувши зливу,
переснили сонце на крилі.
Буду я... чи можна мені бути
так, як непомічені птахи,
надто високо в вітрах позбуті,
надто низько ім злітать з дахів.
Буде все. Усім усе буває.
Вистачає з успіхом і без
ув оманах без кінця і краю,
як мені не вистача Тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
І не надихатись... І не відснить
усі твоі даровані торкання.
Така прозора іх потужна нить
у кокон пеленає в огортанні.
Цілуй мене у сумніви моі,
в моі страхи гординю промовчати,
так, наче знаєш й віриш навіть ім,
так, що й не маєш наміру відплати.
Тобі несу спокутувати гріх
і рани перемножені на дотик.
Допоки Ти - мій больовий поріг,
я не надихаюсь Тобою доти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Вилиці-вулиці схильні тримати кути.
Вулиці схилами й ні - все ведуть перехожих:
різних настільки ж, наскільки буває і схожих.
З них хоч колись, хоч би раз опиняєшся Ти.
Ти опиняєшся, як опираєшся снам:
адрес не той і не ті, що намічено цілі,
повз незнайомих дворів - тіні вікнам не милі.
Наче не було тут нас і не бути тут нам.
Бути тут як, якщо вулиць ніхто не шукав?
Може то блуд і напевно вчепився знедавна.
Скажеш що все це омана, усе це неправда
й аркуш з адресою станеш ховати в рукав.
Щоб зупинитись - закуриш, щоб спертись - стіна.
В небо зірвуться налякані чимсь птахокрила.
Поглядом спустишся вздовж вулиць-вилиць з несили
й раптом впізнаєш де скоро зустрітися нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Щось буде ще, а десь не бути
ніколи вже - й про це не знати ще.
І раптом всі в Тобі колись забуті
прийдуть з грози, окроплені дощем.
Десь бути ще, а щось не буде
так, як тоді - й про це зітхати ще.
Всю душу витративши, щоб забути
згадати враз одним дощем лише...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Зорі в воді
в плинній ході
по глибині тиші
як Ти тоді
де зараз в тім
що звіддаля пишеш
Стогом на схід
сонячний слід
спалить твій день знову
де Тобі дім
й радість із ким
провідчував нову
Зорі в мені
варті вогнів
кожного з них слова
в дзеркалі мрій
тільки не їй
передаруй мову
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2016
І падає світ, обертається й падає знов.
І все, що було, не відштовхується від основ.
І прірва летить, заповільнює хід і летить.
І рвані вокзали й базари стлівають на цить.
І білим залежаним крамом стає горизонт.
І в"ється над містом на ґвалт передмуханий сон.
І падає-падає, як скатертина з стола,
щоб вранці Ти ахнула: "Ну й завірюха була!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016
Цих ліній вже достатньо. Не рисуй:
захламлення не краще порожнечі.
Мені достатньо: море, вітер, вечір
і погляд твій, що у собі несу.
Цих мір безмірність. Оберти осі.
Я повертаюсь від - стаю до Тебе,
й не вловлюю коли сріблястий гребінь
над обрієм розвидненим осів
й згорів. Не графіка, а пастораль,
хоч я лиш звикла до тих скромних ліній,
та вже у сході сонячному ліні
освітлюється зовсім інша грань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016
Не відпустити то́го, хто не йде.
Чекання при порозі, в далині -
не так важливо як, коли і де
і знаєш Ти про нього, а чи ні.
Не відпустити, бо нема на то
твоєї волі й сили, щоб віднять
у того, хто чекає після й до
хоча б хвилину від одного дня.
Не відпускай - хто хоче той піде
й не втримаєш хоч би крутив вузли,
бо ще на пам"яті людській ніде
для нелюбові стіни не звели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2016
Один цілунок...
а мені тим дихати
і бачитись у кадрах згадок, й так
від Тебе подихами з лиха тИхо йти,
в безпам"ятсві шукатись по кутах
у захмілілій нереальній ретуші
спотвореній під зливою в вікні.
І дихаючи передчас секретами,
Ти просиш нишком: ...лиш цілунок...
- Ні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Не сильно. Ні, лиш натиском пера
чорнило прописало все без плям.
Не страшно. Ні, бо ще не та пора,
коли вкладають списане до ям.
Так тепло. Так, як впередчас вогню
вже спалені усі Тобі слова.
А спиться так у точці крайній сну,
де страшно вже без Тебе не бува.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
А сніг мені казав: виходь та йди * іди гілками вздовж моїх обіймів * забудешся на всі загулі війни * там буду тільки я... лиш я і Ти * І йшла, пливла отими рукавами * вибілювала душу в рушники * а тіло тепле в рани окривавив * як опинилась у безбарвній ямі * між стін, навпроти-проти із ніким * а далі стала, наче голос білий * пролилась за лаштунки до біди * о скільки тиші тут, як тут німіло * а хто ж гукав мені: виходь та йди? *
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Щоб вийти з дому - спершу вилий воду попереднього шторму із своїх чобіт .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016
Який довкола світ цей непохитний:
й коли я долу і навколішки
не через віру і не для молитви -
під болем і не воїн в полі з ним.
Який в мені цей світ тепер змарнілий
і навіть як у зріст виструнчуюсь,
він заглядає із очей несміло
неначе все на світі перекручую...
Я перекручую-перетлумачую,
світів цих двох ніяк не зміряю,
собі сама, як мати-мачуха
між них, розмежених лиш шкірою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016
Вириваючись з власного дому комфорту
(в"яже не слабше кайданок).
Примикаючи до пішоходів ескорту
чи за кермо - здрастуй ранок!
Мало ще знати в обличчя маршрути,
бо раз по разу задуха
від нерозв"язаних знаністю путів
сліз від новин, чи так круто:
радість від вуха до вуха.
Я - в Тобі, Місто, в твоїм стравоході,
часом у серці та часом в природі
зовсім низьких частот...
Здрастуй мені, народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016
Не треба знати про життя усе,
щоб відчувати скільки в ньому болю,
В незгоді з втратами, а їх несе
від нас, крізь нас...
З обірваним лицем
прощаєм втрати не з своєї волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016
Всі пристрасті осядуть у валізах,
"Пандорині скриньки" притрусить пил,
і найсамотніший і все ж безслізний
покатуляє час, що не убив.
Я знатиму слова Тобі сказати,
що з інтонацій простір обіймуть
без трепету зі страху, чи з досади...
і не промовлю й знатимеш чому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2016
Не приховаю... Так. І це було.
Не втримую в собі безликі тіні.
Бо тіні, як і люди тлінні.
І люди, як і тіні тільки тло
мені. Нікому більш. Мені
стояти перед Витоком Великим
під викорчованим душею криком
про всіх, хто був мені у множині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Снігів пройшла загарбницька навала:
не обрій, а безлика пелена
з округлих тіл (як в давніх пасторалях).
Заплуталися лонами в спіралі,
заласкані й засніжені сповна -
так лінії колишніх стрі́мких полчищ,
у трави вдітих пагорбів і круч,
над стежок в полі та набігів вовчих,
над люду міст і надбудови товщі
ущільнились у біло-плинний круг
зими, що нами насити́ться доста,
зими, що знов прийшла як час по нас
по вулицях, применшених у зрості,
в них чуємся щоранку ніби гості
в утробах кучугур округлих снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Як Ти
мені наснився -
серце слухав...
Чи
Люблю я Тебе
чи ні?
Чи день в Тобі коли...
чи ніч...
я прикладала мушлю
близько вуха,
як Ти мені наснився,
наче слухав,
бо чув, як гучно
у мені
й як глухо
сам снишся
й серцем
гупаєш вві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016
Мені б за звуки всі -
один твій голос.
Мені б за світ -
що бачиш Ти в мені.
Для чого решта все
і вся довкола
у спектрах зір
і місиві вогнів,
якщо за світло маю
очі твої,
коли за темряву -
твоя печаль...
Ніщо, крім твого слова
так не гоїть -
Тобі ж мені
І слова часом
жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
На цій... на планеті... на двох
пороги занижені болю
і війни в окресленні волі
кругами над зімкнених вод.
На цій... на планеті мені
сховатися складно від бою,
щоб воїни: ми із Тобою,-
удвох не бували одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
І йдеш, і йдеш, і йдеш, і йдеш, і йдеш...
і раптом друзі стали невагомі,
і раптом підкоряєшся утомі,
і вороги незнамо де,
а йдеш...
Причин іти нема, є просто шлях,
а що робити з ним, як не проходить:
від пуповини в пологові води,
щоб йти і йти, і йти, і йти задля.
І йдеш...
Збиваєшся в гурти іти
і їх цураєшся, як той самітник,
і час - примара-вбивця непомітний,
і зойкнеш лиш:" О, Брут, і Ти? І Ти..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2016
Розлучені з собою із причин,
що людям в запитаннях безотвітні.
До неба: що кричи, що не кричи
по відповіді, - німо у Всесвітніх.
Усе до часу, часу й до пори:
осінньої, чи будь- чи будь-якої.
Про щО-будь... просто будь-що говори.
Хто проти безвісті своєї встоїть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016
Нове життя так гли́боко убило,
щоб раптом розбутити в німоті.
А зачепитися хоча б за тіло,
якщо душа - на підвіконні тінь.
Не омину цей поворот, як вигин
на тілі у коханні ще тоді,
коли не чулася собі в провині...
німа й неперероджена у тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
Гроза - на білих неба натяжних
полотнищах під спалах блискавиці.
У кроках стомлених й таких важких,
в долонях, щільно вбраних в рукавиці,
став спомин недоречний до речей,
що було це ще у тамтешню зиму...
гроза у зиму крапала з плечей,
і спалахнула непереносимо
у переддень наступної зими,
у передніч з зап"ястками в кишенях,
з холодними промоклими грудьми
і сумнівом, що Ти сховав у жменю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
Не стій в порозі, просто заходи...
За спиною вже ліхтарі, як зорі,
що захлинулися у темнім морі
небес й потанули сліди.
Немає правди у ногах, сідай...
Здороженим так треба світла й тиші.
А хочеш, я Тебе залишу,
лиш тільки закипить вода на чай.
Не хочеш? Тут я, поруч і нехай
не запитаю про життя й турботи.
Не знаю де Ти був, та знаю хто Ти.
Змовчи про все.
Про все і не питай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
чи чув як кричать марти́ни
в сонці важкому як млин
в птахів на плескатих спинах
сотні нестерпних причин
ще сплять всі думки в сумлінні
як у мембранах відснив
над сонячним піднебінням
в склепі чиєїсь вини
той крик на уривках птиці
страшно наткнулись на них
від сонця горючі спиці
біль ставрувавши на сміх
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Цілеспрямовані слова
і ціль - не Ти.
В Тобі ж мені
і вирва, і безодня.
І дна чи краю
в тім не осягти,
що перебути
я Тебе не згодна.
Надокучаєш серцю
й кожен раз,
коли слова до Тебе
так безцільні,
за ціль для них
когось беру крім нас,
когось крім Тебе
й так від Тебе вільних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Велика ніч стоїть, немов гора
непройдена, дивитись й дихать важко,
як велетень мене - в долоню пташку
затис, а ластити збиравсь...
Велика ніч ступає упритул,
погрозливо до скла так щільно тиця,
зірок стьмянілих сполотнілі лиця
і місяця обвітрену плиту...
Велика ніч без величі сновидь
стоїть у синьо темно стисло вбрана
і кривиться... багряна рвана рана
на її тілі вже мені болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Зазимуй біля мене, хоч зараз і не
до зими й навіть осінь лиш сниться дощами.
Засинай, як прокинешся тільки мене
переплутай з тією, що бавиться снами
відчайдушно і вільно, без страху віднять
щось твоє, як чуже, наче право незриме
на усього Тебе, поки все іще сплять,
хто для Тебе реальний у про́житі зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
- З кожним твоїм порухом сосни в мені ставали вищими, небо в мені темніло і тріскало зорями.
З кожним твоїм рухом я проростала у темряву червоною собою, розпихаючи синю вогкість папороті й зганяючи з гілок сов.
З кожним Тобою раз і ще раз в глибині - світилась без наміру, світилась статись, світилась Рутою.
Рута - не квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016
Прийдеш, почепиш серце, як трофей,
звойований в стількох дорогах й бідах.
Довіриш світ на час Каріатидам,
а на вечерю підеш у кафе...
І будеш їсти, наче вік не їв,
і ледь вловимим жестом ближче бути
протягну руку, щоби доторкнутись
до Тебе, хто лиш йде з боїв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016
Проступила багряна ряса,
огорнула зорею небо.
Так червоно, мов серед ребер
б"ється полум"я в темних вазах.
В липні ночі, як самосуди,
схоплять, крають все по-живому.
Слів запраглось твоїх як... дому,
заховатись - в рідну споруду.
Не схитруєш, усе мов плесом,
розвело на ліве і праве.
Нетривке життя в переправі -
тимчасова робота весел.
Рано-пізно чи пізно-рясно,
а пристати - як небо скаже...
Воно стільки на плечах важить .
Воно в липні - багряна ряса.
20.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016
Набіги моря,
хвилі - вічна рать,
немає спину
хвильовим набігам.
Штурмують берег,
щоб його не взять,
але й не дати відпочить
від іга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
І коли Ти думав, що розібрано крайню мою стІну,
й оборона впала, й перед оком твоїм лиш відкритий простір,
я тоді вже збирала камінь на нову, копала глину,
щоб тримати на Тебе оглухлий хребетно-нервовий опір.
І коли Ти думав - між нами вже втрачені ритми дзвонів,
то пішов - безоглядний на мій онімілий і зболений профіль.
Я плекала вино ще з давнинних лоз, витискала з гронів,
щоб скропити твій шлях, хай від мене, керунком в майбутні строфи.
Нам не треба разом... невільно торкатись долонями неба.
Ти віднайдеш себе на Землі, я повітрям лишусь для Тебе.
29.08.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016
Хтось з нас - у піддавки, когось несе в супротив...
в усіх нас різний хід і тиск у висхідних.
Через чужі любов і не- пізнавши хто ти,
впізнавшись в різних,
загубитись
в тих
самих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016
І усвідомлені напів,
напівпришпилені,
не те з уяв, не те зі снів
прибились хвилями
напівдумки напівколись
в світах підслухані,
зі мною трохи побули
й розтали звуками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
В заношених до дір піжамах -
тепло відіспаних колись сновидь,
як в стертих полотнищах рамок
сюжет вже відболів, час ще болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
У місті цьому з глибиною
лишень в колодязях дворів
ходила я Тобі чужою
ще поки Ти цього хотів.
А потім вже взяла останні
два кленові листи і три
пташині пір"я в тихій рані
вікна на поверсі згори.
Для мене міста, що без Тебе
не стало, наче й не було...
Кленове листя скнило неба,
як пір"я стигло за крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016
звідусіль-звідусюди
ходять-дихають люди
і впираються в груди
тісно їм вочевидь
і помножені часом
бути змушені разом
до екстазу й до сказу
в штиль і шторм
острови
я не хочу нікого
зі собою в дорогу
лиш когось ненадовго
з різних в русі причин
я любити не проти
і кохати достоту
тільки я собі
острів
що гуляє ні з чим
я приб"юся побути
відігрітись відчутись
як обійми у пути
закільцьовують з днів
звідусіль-звідусюди
ходять-дихають люди
і будують споруду
материк
з островів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
А зупинити б все у ту хвилину,
коли в очах у Тебе тільки я,
коли ревниво дихає нам в спину
ця ніч: завжджи чиясь і нічия.
А стати б проти того місця в світі,
де Ти без мене - жодного знання
і спомину ні в стані, ні в столітті:
коли в очах у Тебе тільки я.
А чути б раптом... все довкола - тиша:
і те, що поруч, й здалена земля.
Прийшла й чатує ніч, як жінка інша,
коли в очах у Тебе тільки я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Якщо я знову повертаюсь
до того, що не має змісту,
то повертатись треба рвучко,
то повертатись треба стисло.
:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016
Вперлась в "проказані фрази"
кимсь тоді, зараз - Тобою.
Ще раз прожиті й ні разу
вже пережите не згоять.
Що ж мені в них за охота?
Що так застлали знов очі...
Де взяти сили в супротив
впасти у фрази, як в злочин.
Вперлась у... фрази й образи
й більше в несказане - навіть.
...Ще раз прожиті й ні разу
не перебуті в уяві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016
Моя любов мені ще не по силі.
Можливо, якось в іншому житті...
Луна, як грім сковзнула із перилів,
з округлих, наче в тяжі животів.
Я відпускаю мовби відпускаюсь,
свічею захід в водах пломенить.
З землі зриваюсь, як з чужого краю,
і лиш луна, як грім услід мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
В рейтинги "чорних альбомів", як в імена у постфактум
доля вкладає ресурси в мало нам знаний кінець.
Чарти статично заплатять виявом пристрасних актів
тим, хто із пасток-удавок, згубищ і зболених нетрь.
Поки трава зеленіша, поки ще прірва висока,
кидають в медіапростір в еквіваленті нутро,
а траєкторію втечі звично вимірюють в кроках
тільки от як врахувати зайвий завершений крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016
Якою мірою мені помірятись,
щоб вкотре вивести себе на світ.
Якими знаними прожити вірами,
щоб в рівно вирівняти всі криві.
Довкола горла - кільця, прокидаюся
й питання зміями - навшпиньки дня,
і люди - натовпом, а люди - зграями
й невизначеність всупротив моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016