UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Присок любові - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Прозектор відповів на коментар Малиновый Рай, 26.11.2023 - 23:46
Не перебільшуєте: люди просто читають, щиро осмислюючи написане, а не банально хвалять, і я цьому радий. Радий і Вашому візиту, дякую 
Артур Дмитрович Курдіновський, 20.11.2023 - 21:23
Я сприймаю Ваші вірші, Ярославе, як щось неймовірно щире та красиве. У Вас, як на мене, все в гармонії: і техніка, і зміст, і засоби висвітлювання своїх тем. Ваша інтимна лірика вражає! Можливо, я не об"єктивний, але сприймаю близько до серця Вашу поезію! Дякую Вам!
Прозектор відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 21.11.2023 - 11:18
Певен, усякому авторові приємно чути, що читачеві припадають його рядки до душі, я не вийняток. Пишу, як виходить - більше роблю це почуттями, ніж просто "математично", тому й, мабуть, так. Щиро вдячний і завжди Вам радий
Zorg, 15.11.2023 - 19:03
Очень интересные юношеские размышления, выглядящие по-взрослому. Щепоть философии, несколько капель чувств, тюбик рыжей масляной краски, и вуаля!Я 5 раз вычитывал данное произведение. Технически выглядит привабливо. Читается медленно, но это, скорее всего, из-за моего слабого украинского. Попытка поиграть ароматами идёт в зачёт. Рекомендую как можно больше экспериментировать с различными образами, слагать неслагаемое. Пускай, сейчас это будет выглядеть околесицей, но в дальнейшем это принесет свои плоды. Есенинскую иволгу в дупле никто никогда не видел, но это не помешало золотоволосому воссесть Зевсом на Олимпе: Плачет где-то иволга, схоронясь в дупло (с). Уверенная техника исполнения. Мазки четкие, но не размашистые. Мы по-разному видим осень и рисуем ее по своему. Мне нравится ваш стиль, молодой мастер. Одно единственное, что не слишком понравилось: В її очах ярився пишний всесвіт: Квіток, зірниць, бурунів міріади... Я бы доработал. Пышный не из этой оперы совсем, а перечисление существительных через запятые и вовсе простит катрен. Глазки должны быть умненькими, а не как у Барби. В її очах ярився наче всесвіт, Де роздуми стіклися в міріади. Или что-то подобное, на ваше усмотрение. Не устану повторять: стихо должно быть простым, как выстрел. Раз, и наповал! Хорошая работа, не по годам хорошая. Говорю искренне. Спасибо.
"Як зберегти запах, метре? Навчіть мене!.." © - з ароматами справді був експеримент, та з досвіду знаю, що дане поєднання для мене - нереальна насолода (консистенція спогадів про поїздки на південь до моря). Неодмінно й далі "хімічитиму".
Про "пишний" - хай так, приберу надмірний розмах. А от щодо очей, то Ваш варіянт звучить для мене занадто задумливо, тим паче я точно знаю, що в очах згаданої особи і так сяє розум - ми обоє золоті медалісти) Всяк ще усе перегляну. Загалом цей вірш, по секрету для планети, дався чогось важко - писав його майже тиждень. Певно, осінні хмари затягнули шлях Пегасові з Парнасу до мене. Вдячний за візит і поради
Наполнение ароматом строк в поэзии крайне редкое явление. Сам никогда не заострял на этом внимание. Но думаю, что сложности быть не должно. Все через формулы и матрицы. Я одну набросаю, на свой вкус, а дальше вы сами сможете экспериментировать. Через ассоциативные ряды будет провести читателя не сложно.
Вспоминая, как пахнет что-то, Вижу то то, покрытое чем-то. Вспоминая, как пахнут ночи, Вижу небо, покрытое ситцем И сову, что вовсю пророчит Горькой славы поэту напиться. Как-то так, молодой мастер. Все остальное будет зависеть от фантазии, умения и желания. Чем чётче почерк поэта, тем легче читателю видеть, обонять, чувствовать. Вне темы: Собрались как-то дураки на собрание, чтобы доказать всему миру, как их много.
Вважаю, що це насправді трохи сумно - не планую впускати аромати до кожного наступного твору, та загострю на цьому увагу в подальшому, мені даний прийом до душі. Експериментуватиму ще, дякую за експромт
Горова Л., 15.11.2023 - 18:15
Юний друже! Якщо буруни, множина, то бурунІв міріади.А у Вас бурУнів . Щодо іншого: Також краї оранжевила осінь. Я б теж так сказала. Я зрозуміла- і тоді, в той же час осінь починала запалювати верхівки, ще не зовсім, а тільки по краях. Гарно. Дрижіть дерева в апогеї чого? Суму. Ритм вимусив переставити слова, я теж цим користуюся. Поет, який вчив мене віршувати, називав це реверсом.а щодо торби- то це ніби юний друг побачив у моєму нещодавньому творі лося . Хто що хоче бачити... Любові - ну так захотілося автору. Особисто я не проти. Посуну- дійсно грубо, зважаючи на те, що з фото автор молодий і по вазі до трактора не дотягує. І ще одна моя думка- не запитувала в Ґуґла, що за квітка у лоха, може дійсно така є. Але слова цього в такому романтичному вірші я б не вживала. Моєму лосю до Вашого лоха дуже далеко. Не беруся оцінити якість Ваших прозекційних наголосів, мабуть вона у Вас найвища. З повагою Леся. Заходьте.
Наскільки бачу, Ваш коментар опирається на попередній, тож можете глянути відповідь до нього, там ніби все розібрав. Не подумайте, що я лінуюсь відповісти детально Вам чи якось до Вас не так ставлюся, просто вважаю, що так раціональніше й Ви не будете проти
 Щодо бурунів, то там така ж історія, що й з "холоди" в СУМ. Я, звісно, щодня не чую "буруни", особливо закордоном, та знаю людей, котрі вживають і такі хороші слова: https://youtu.be/vRvK-CMptIY?t=608 А лося у Вас то і не було: слово ж там одне, просто вдягнуло два капелюхи. Загалом, не перебільшуйте - я тільки вчуся) З повагою і вдячністю, Ярослав
Я чую наступне: "Ще юно дзвенять мої пісні про наш чудесний світ, ще близько берег вже за хвилями бурунів і теплий шум садів доносить вітру літ."
Є й більш відомі його ліричні рядки: Ранкова даль і днів буруни. О каре золото очей!.. І кров вином огненнорунним по жилах солодко тече. Я жодного разу не зустрічав дане слово наголошеним на останній склад у віршах і сам так не кажу, та все ж рівнятись на одного поета теж не прагну. Є бо в нього і "дерева́", і "синя́ва", і "тумани́". Дам тоді волю прибоям. Щєпкін Сергій, 15.11.2023 - 16:32
і тренуйся, сказав учитель))п'яте: тони краще замінити на втопай - і звучить краще, і наголос прив'язаний. шосте: "Дрижіть, дерева, в суму апогеї!..". мені здається, що автор зовсім не хотів, що апогеї бігом виконували його команду і полізали в суму - у велику таку суму з ременем через плече (ну в таких зазвичай апогеї носять)) жартую) ну і останнє: музику не відкривав, бо уява має малювати з тіла вірша, а не з вух музики. у кожного гарного вірша своя музика і він додатків не потребує. така думка рецензента) він не любить їсти борщ із варенням, хоча поодинці їх дуже любить) Ну і як - сподобалася рецензія? Прошу) заходьте і Ви, якщо що... (кінець мультика про Сірка і Вовка пам'ятаєте?)) 
Прозектор відповів на коментар Щєпкін Сергій, 15.11.2023 - 19:54
Відповім під одним коментом на все. Враховуючи те, що на сайті не знаю більш ретельних, щирих і цікавих рецензентів, то й теж відповім відкрито по пунктах, що ж:№1 - автор чудово про це знає, до того ж ледь не кожен, хто вважає себе в інтернеті філологом чи просто борцем зі русифікацією, сурмить про це в своїх постах чи блогах. Як тут не згадати легендарний розбір слів "людина"/"человек" від одного співака: https://www.youtube.com/shorts/35DVysEaWX0 Назва вірша взята з 2-го рядка останнього катрена, де б я міг спокійно вжити "кохання присок...", ба більше, й розглядав даний варіянт, та якщо мої нинішні рештки почуттів називаються коханням, то воно тоді якесь кострубате. №2 - Пункти 2-3: https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Будь-який нормальний автор дає повне право читачеві по-своєму тлумачити підібрані ним слова. №3 - Тут все залежить від сприйняття, визнаю. Живемо і Ви, і я, і вона в помірному поясі, тож осінь настає в наших краях однаково. Спершу хотів написати "двори", та вони згадуються в попередньому творі - для мене моветон. №4 - Ну, вибачте, коли ім'я однієї з моїх улюблених рослин асоціюється у Вас із жаргоном "з-за порєбріка", коли мова про це. Я підбирав риму саме до "лоха", а не навпаки - даний чагарник до цього ніде не згадував. Словом, запах його цвіту неперевершений, один з найприємніших для мене. №5 - Якщо й змінювати на щось, то точно не на "втопай" - скільки всього вже поети "втоплювали" до мене!.. Пропрацюю. №6 - Хай тоді лізуть в "смутку", як не в "суму") №7 - Нікого не зобов'язую слухати прикріплені муз. файли, але коли такі є, то знайте: прикріплена мелодія навіювала настрій та ідеї на написання опублікованих рядків. Така натура автора. Щиро вдячний за розлогий коментар, радий кожному такому. Починає сніжити, грає "Ой, там на горі...", титри. З пошаною, Ярослав
Щєпкін Сергій, 15.11.2023 - 16:25
ну що ж - рецензія так рецензія)перше: назва. чи знає автор, що у мові москалів (москалі - це зовсім не образливе слово, це так само як кияни) на означення поняття "любов" є тільки одне слово "любовь"? а в українців - два: "любов" і "кохання"? і в яких випадках вони вживаються? Ні, я все розумію, що випадки можуть бути різними, але мені все одно здається, що, і це не дивлячись на таке ходове перше слово назви, там би мало бути кохання. друге: другий рядок, слово "посуну". сунути може або щось типу танка, тобто нахального, незупинного, такого що він зара всім покаже, або стара людина, про яку можна сказати що вона посунулась, і їй аж ходити важко, ноги переставляти важко. тому уявити собі Вашого ЛГ у його настрої зі словом "суну" - це якусь спеціальну екзистенцію потрібно мати. Мабуть ніякий інший синонім не підійшов? потрібно було змінювати увесь рядок, використавши "плентатися", "блукати", "бродити", "тинятися" чи "волочитися" насамкінець. Чи йому справді вже багато років? третє: "Також краї оранжевила осінь". відразу після згадки про неї, з'являються краї зі словом "також". які краї? її краї? які її краї оранжевила осінь? чи в неї було руде волосся? може потрібно було однину взяти "край" - якщо мається на увазі "рідний край", або які ще краї можуть бути - "краї погляду"?, тобто збоків бачення свідомої картинки. а які краї ще можуть бути, щоб воно звучало? відкрите для мене питання, можу чогось не знати) четветре: "цвіттю лоха"! ну знаєте! звідки не дивися на цвіт лоха і що не кажи, але позбутися від нав'язливого осмислення це ж стільки сили потрібно витратити! є така буддійська притча: - вчителю, як досягти духовної досконалості, просвітлення? - почни з того, що жодного разу не пускай на екран своєї свідомості поняття "мавпа"! (а там мавп на кожному кроці повно, бо вони живуть у містах поряд з людьми). через деякий час учень жаліється вчителю - раніше я мавп і не помічав, а зараз вони ну на кожному кроці! - от |
|
|
||||||||||||||||||||||
