Вже ранок – сонце народив,
Усі готуються до свята,
А я спішу – у відділ див,
Де все із скла, пластмаси, вати,
І із фантазії людей,
Що трохи вміють ворожити,
Бо саме тут мій будній день
Яскравим дощиком прошитий.
Тут балаган, тут маскарад,
Тут радість, сяйво та прикраси,
Тут казка все – за рядом ряд,
І усміхаюся одразу!
Пірнаю в цей яскравий світ,
Бо саме тут я вірю в диво,
У цих метеликів політ,
В дитинства спогад невразливий,
Дивлюсь на іскорки гірлянд,
І сяйво ллється прямо в очі,
І цей яскравий маскарад
Додому весь забрати хочу!
Сніжинки, зайчики, білки –
Усі улюблені трофеї!..
Та ось торкається руки
Моєї – диво! – справжня фея!
В душі – вогонь, вона – моя,
Неначе світло Прометея!
Іду додому – інша Я.
Оновлена.
Зі мною – фея
