Гасило надвечір'я сонячну пожежу,
Опісля перепеченої в липні днини,
Рукою неба малювалися світлини,
Строкатий обрій вкотре поміняв одежу -
На темний шовк у сіро-попелястім тоні -
Зодягся у розшиту бісером піжаму,
Мостився спати за горою - втік від гаму,
У плавання пустились хмари безборонні.
Змарнілі промені голубили міжгір'я,
Духмяні трави нахилялись напівсонні,
Ми утішалися красою, невгомонні.
На плівці неба проявлялися сузір'я -
Підживлював нас космос на зірчастім фоні,
Благословляв величний місяць у короні.
