Неси мене, мій конику,
Щоб стукіт з-під копита,
Розвіюй імлу дзвоником,
Дороги нею вкриті...
Від ніздрі норовливої -
Жага гаряча жити.
Від шиї буйногривої
У щасті буду мліти.
Доріженьку безкамінну
Зозуля накувала.
Поскачемо ми завидна,
Тебе нагодувала.
Підкови напівмісяцем
Засяють на копитах,
А очі мої тішаться,
Що щастячком підбиті.
Алюр плете мереживо
Із стиглих рясних кроків.
Що жде нас там за межами,
Буйних вітрів потоки?
Батіг - руда чупринонька
Конячку підганяє,
А білолиця днинонька
На вечір повертає...
Галопом в'ються стежечки,
Пливуть літа неспинно...
Зникає вечір безвісти,
Все нічка оповила.
Упало срібло нитками,
Всю голову покрило,
І спогади відбитками
На дум легких вітрила.
Гнідий невтомно топчеться,
В' юниця гладить ноги.
Зустріти ранок хочеться,
Вітать нові дороги!
Неси мене, мій конику,
Щоб стукіт з-під копита,
Розвіюй імлу дзвоником,
Дороги нею вкриті...
06.06.2023
Chara Vinna
