Ранні сутінки.Пізні світанки.
Листопад.Скоро буде зима...
Ще приперлися орки на танках,
В Україні жорстока війна.
Хто б подумав? Вже Хельсінки були-
"Непорушність кордонів- святе".
Та в Кремлі про це, видно, забули,
Або просто начхали на це.
Московщина росла як пухлина
Приєднанням сусідських земель,
І тепер в них найбільша країна,
Але й це не влаштовує кремль.
Ще замало! Щоб ще відібрати?
Так, щоб потім назвати своїм?
Їм Абхазію вдалось забрати,
А пізніше привласнили Крим.
...А в цей час увесь світ розвивався,
Щось вивчав, планував, будував,
І під впливом прогресу мінявся,
І гуманнішим далі ставав.
І обвал! Дике середньовіччя!
Це Росія пішла на війну,-
Показала нелюдське обличчя,
Показала жорстокість свою.
Нас не просто вони убивали,
Вони мучили наших людей,
Насолоду вони відчували,
Коли нищили наших дітей.
Що,Росіюшка? Впилася кров"ю?
Може п"яна? Піди і проспись!
Християнством своїм і любов"ю
Вже не треба ділитись. Заткнись!
"Руський мир" вони оголосили.
"Третій Рим" і ще був "комунізм".
Всіх людей вони жити учили.
А самі лиш котилися вниз.
Вже! Приїхали! Нікуди дальше.
На порозі війна світова.
І ніяк не второпає Раша,
Що загроза для світу вона.
