переклад мого старого вірша
погода зміниться, одразу вітер,
який спочатку був північно-східним,
хитаючись п'яницею відверто
до темряви, до відчаю гукне.
помітивши у серці власний цвинтар,
де спогади від літа - море світла,
почне сумний свій танець перед смертю,
сумний тому, що осені кінець,
що листя опадає;
непомітно
кленова скроня за ніч посивіє
ім'я не взмозі милої згадати,
замерзлий клен заплаче,
то журба.
кохання, прощавай! було б цинічно
признатися оттак, але зітліє
частина дня, і час тобі вмирати.
хай буде сніг! нічого більш!
пробач...
#лірика #лирика #поэзия #поезіяукраїнською #поезія #віршіукраїнською #вірш #вірші21століття #поет #максайдахо #макс_айдахо
