голубів, президентів та агітаторів миру
вбивають на вулицях масово ― спостерігаємо це
від ранкового чаю аж до вечірнього
на екранах своїх телевізорів.
а ми ж ― фанатики! це ж ми голосували
з піснями й танцями за цих свиней народу,
що верещать тепер. ми теж верещимо,
та що ми зробимо? нічого. то ― не ми.
все починалося як проста поліційна акція,
але вона, ця акція, обернулася на війну.
нам сказали, що ми рятуємо людство
так само, як в афганістані, сирії та камбоджі.
ми вагалися, але всі сумніви розвіяла марихуана.
думка була така: загине хтось, та не я.
щоб так і було, не бійся, а просто постукай по дереві,
й смерть омине всіх нас: і тебе, і тебе, й тебе.
час розкидати каміння. повертаймося до джерел,
пак до старих дідівських звичаїв та окопів.
доки не крякне ворон, не закричить орел,
чи як там співається в пісні, ― так і не зійде сонце.
гаразд, ви там кажете, маєте що сказати,
насправді ж відомо: все, що сказано досі ― брехня.
ви можете ще відвернутися, й надійно заплющити очі,
та правда є в тому, що все, чого ми тепер не зробимо,
муситимуть зробити наші діти ― а може, й онуки.
всі ми ― на боці добра, й заради загального блага
постійно це декларуємо з наших домашніх трибун, ―
ми потопаємо в нашій власній невпинній балаканині
самі, ще й готові втопити весь нам підзвітний світ.
а й справді! пора, пора повернутися до окопів.
ми вже йдемо на фронт, увінчані неминучістю.
нехай там ще хтось, крім нас, шукає місця під сонцем ―
доля всміхнеться тим, хто прозріє на мить раніше.
жодних переговорів, жодних угод з ворогами!
ці закулісні розмови застять нам майбуття.
коли хтось такий, як нерон, вдарить в останні струни,
спалахне вже не рим, шановні, а рим та його околиці
back to the trenches, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=p_GYzQuMEfw
ID:
959446
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.09.2022 23:02:54
© дата внесення змiн: 11.09.2022 23:05:14
автор: Buster
Вкажіть причину вашої скарги
|
