Ну от все, такі сумні слова, прощання в них чи у сльозах розлука, мінорний настрій, драматичні звуки, немов якась завіса дощова! Ну от і все… страждання за вікном, в останню друга провели дорогу, він так й не дочекався перемогу, здається все якимсь жахливим сном… Ну от все, знову самотній дім, роз’їхались по світу діти, внуки, темрява, тиша і душевні муки, вовк одинокий вічний псевдонім…