Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: Вера - ВІРШ

logo
Макс Дрозд: Вера - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Вера

«Ты знай, моя душа чиста,
Но я не верю, не молюсь я Богу.
В душе моей неверная киста
Засела, и сквернит мою дорогу.

Детей моих никто не уберег,
Хоть я молилась, плакала, крестилась,
Они не ступят вновь на мой порог,
И радуга им больше не приснилась.

Троих забрала страшная болезнь.
Один остался. Как бы не молилась,
И муж кричал же громко мне: «Не лезь!
И так бы это чудо не случилось!».

И я рыдала громко и взахлёб,
Не ощутить вам этой силы боли,
Когда в полуночь у твоих ворот,
Душа ребенка на одной ладони.

И я не верю в силу Бога,
Ведь он меня тогда не слышал», -
Сказали мне так громко, строго,
И слов страшнее в мире я не слышал.

И правда ведь, вера сильна,
Она пленит в себе целый народ.
Бывает и за веру тут война,
А кто не верит в Бога – тот урод.

Уж даже если Бог живёт над нами,
Уничтожать друг друга разве приказал?
Ведь лишь всего одна земля под нами,
И грешник тот, кто войны затевал.

И ваша вера на щадит отсталых,
И тех, кто в веру не вошел. Отнюдь,
Вы сами порождаете усталых,
Людей, способных жизнь других отнять.

Война и вера – вещи несопоставимы,
Отречение и вера – вовеки не друзья.
Ведь все вокруг хотят так быть любимы,
А к ним лишь усиляется вражда.

И вера же не учит убивать за веру!
И вера же не учит нас людей сквернить!
И сам бы я любил бы нашу веру,
Коль эта вера стала бы меня любить.

И Бог ваш молвил только лишь одно:
«Вы будьте к людям так, как и к себе».
И лишь тогда в наш мир придет добро,
И что-то вновь уверует в тебе.

Но видит Он, что люди уж давно не люди,
Не слышит Он в молитвах уже нас.
Ведь мы не слышали Его, эх, люди…
За что так провинился род весь наш?
14.08.2021
___________________________________________________

Довгий час не наважувався опублікувати цей спірний вірш. Дуже неординарну тему підняв, переймався, щоб не викликати дискусій. Але все ж наважився.
(Ще одна причина - вірш писав російською, але нехай вже буде так.)
Передісторія:
Написався після діалогу з однією жіночкою.
Я був на похоронах, й ця жіночка сказала, що не вірить в усі традиції, в цей траур. Й в заповіті вкаже, щоб перед її гробом йшли люди з магнітофоном, й звучала запальна музика. "Я не вірю ні в Бога, ні в вищі сили", - сказала вона мені, й так зав'язався наш діалог, в якому вона повідала усю сумну історію свого життя... Просто не могло вкластися у голові, що стільки горя на одну долю випало. З 3-х дітей лишилась лише одна - донька. А після смерті другого сина через рік помер чоловік, й вона лишилась сама, й з тих пір досі сама.
Перші 4 строфи - це, по суті, її слова, тільки перероблені під риму, а потім - особисто мої думки про віру.
Дякую усім, хто дочитає до кінця.

ID:  953194
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.07.2022 22:34:39
© дата внесення змiн: 13.07.2022 22:36:27
автор: Макс Дрозд

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (432)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Сашко Негрич, 15.07.2022 - 23:08
Ти знаєш про моє ставлення до бога і релігій. Тому підтримую тебе і жіночку. Простіше вірити в когось на небі, та насправді вірити в пустоту - це так по дитячому.
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаю, тому у відповіді не буду розводити дискусію.
Скажу тільки, що вірю у те, що над нами щось існує, якась вища сила. Хтось називає її Будда, хтось - Аллах, ми - Бог. Але щось є.
Але не будемо розводити дискусій)
 
Катерина Собова, 15.07.2022 - 18:39
12 12 12 Вірш майстерно написаний, цінний ще й тим, що залучає читачів до дискусії, кожен може висловити свою думку. Неважливо, яким богам поклоняється людина, головне, щоб вона зберегла в собі всі риси людяності, виконувала Заповіді, які не зашкодять розвитку життя на землі!
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повністю з Вами погоджуюся!
Дякую, що читаєте! give_rose
 
Анно Доміні, 15.07.2022 - 03:32
Аби не обтяжувати сторінки пана Макса, перенесла коментар до себе на сторінку: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953556
 
Сашко Негрич відповів на коментар Анно Доміні, 15.07.2022 - 23:47
Вирішив почитати коментарі і я в шоці з вашого. Що вже вам геї та лесбіянки зробили? Ви обирали колір шкіри? Ви обирали колір своїх очей? Ви обирали те, хто вам буде подобатися? Ви обирали, хто буде вашою мамою? Ні, це все те, що ви не обирали. І ненавидіти, соромити, принижувати і зневажати вас через те, що ви НЕ ОБИРАЛИ було б абсолютною тупістю. Так само я не вибирав бути геєм. Мені подобаються чоловіки. В період статевого дозрівання, коли більшості хлопцям починають подобатися дівчата (що вони не обирать, це просто стається під впливом гормонів), меніпочали подобатися хлопці (що я не обирав, бо це сталось просто під впливом гормонів). Вам розповісти про ту ненависть, яку я відчував до себе через церкву і через священників, які у проповідях говорили, що геї будуть горіти в пеклі за свої почуття? Як говорили, що можна змінитися і стати "нормальним", якщо молитися і якщо будувати стосунки з дівчатами? Вам про молитви розповісти протягом довгих років, коли я благав зробити мене нормальним і плакав щоночі, що він не робить мене нормальним? Як мама і тато, дивлячись новини, бажали смерті геям, додаючи "цих піда@асів треба розстрілювати"? Як через цю ненависть усіх до таких, як я думав про самогубство, бо ж це було занадто важко витерпіти все? Дякую за це християнській релігії. Зіпсувати підліткові роки і протягом довгого періоду зрощувати в собі ненависть до себе - це ж так по божому, хіба ні?
 
Сашко Негрич відповів на коментар Анно Доміні, 16.07.2022 - 00:02
Мене врятували люди. З котрими переписувався в інтернеті і яким теж було важко. Я вислуховував їх і підтримував їх. Так було відчуття, що я не такий вже поганий, і що навіть такий, як я, можу робити щось хороше. Пригадую слова подруги, яка через рік нашої переписки сказала, що тоді, коли починала переписуватися зі мною, вже планувала покінчити з життям. Я був єдиним, хто вселяв у неї віру в себе весь той рік. Вона знайшла друзів в реальному житті, пізніше - хлопця, що став її чоловіком. Зараз вона мама. Звісно, вона вдячна мені,але це неважливо, бо церква каже, що за мої почуття до чоловіків я горітиму у пеклі...

У коледжі я був місцевим психологом для одногрупниць і одногрупників. Вислуховував, підтримував, давав дієві поради. Я завжди допомагав слабшим і аутсайдерам, тим, кого не приймали інші, бо знав, як це, коли тебе не приймають і ненавидять, коли тобі важко і хочеться здатися. Тому і легко підбирав слова для будь-кого. На роботі з людьми намагаюсь бути максимально чесним і совісним. Не терплю лицемірство, жадність, підлабузництво і інші погані й гнилі якості людини і сам не піддаюсь їм. Але ж я погана людина просто через те, що мені подобаються чоловіки, чого я не обирав, тож буду горіти в пеклі...

Обожнюю своїх племінників. Це цілий світ для мене. Граю з ними, вчу їх, розвиваю, іноді і грішми балую (забув, як буде українською). Але все одно не заслуговую бути з коханим чоловіком, бо так вирішив хтось.

Завжди був проти гомофобії, сексизму, булінгу, бодішеймінгу і так далі, бо, знову ж таки, знаю, як це - бути іншим, бути тим, кого ненавидять без причини. Але стоп. Мені подобаються чоловіки, тиж я все одно буду горіти в пеклі...
 
Сашко Негрич відповів на коментар Анно Доміні, 16.07.2022 - 00:12
Це не коментар, щоб розповісти, який я ангел, а для того, щоб показати, наскільки тупими є фрази про ЛГБТ+спільноту, які ще й прикриваються релігією. Молись, скажете ви? Кайся, лікуйся і ти станеш нормальним, скажете ви? Лоботомія, електрошокова терапія, кастрація, хімічна кастрація, вшивання ампул з жіночими чи чоловічими гормонами, конверсійна терапія (якраз релігійна) - це тільки ті методи медичного, психологічного, духовного лікування, які використовували проти геїв та лесбійок. І які не дали жодного дієвого ефекту, а тільки шкодили людям. Я мовчу про знущання, вбивства, ненависть, які поширені і зараз. Ненависть і неприйняття рідними і друзями, колегами. Відсутність будь-яких прав на успадкування, спільне майно і так далі, якщо ви у парі живете довгі роки. І частково це заслуга саме релігії, яка сповідує гомофобію.

Ніхто з ЛГБТ ніколи не просив більле прав, ніж є у гетеропар. Просто такі самі права. Ніхто з нас ніколи не обирав, ким ми станемо: гетеро, бі, гомо... Це просто сталось. Так вирішила природа. Чи нехай буде по вашому - бог вирішив. Тож якщо він зробив нас такими, якщо ми щасливі з кимось, якщо ми кохаємо когось і він нас за це ненавидить - то хай такий бог іде за російським кораблем.

Дякую, якщо дочитали.
 
Анно Доміні відповів на коментар Сашко Негрич, 16.07.2022 - 14:44
Шановний Сашку,
дочитала, звісно.
Не скажу за усіх - лише за себе. Ні в якому випадку не закликаю ненавидіти геїв і лесбіянок: ненависть - це завжди погано, а вони - також люди. Йдеться лише про те, що поважати і виправдовувати такі стосунки зовсім немає чого. Медицина твердить, що зі 100% г/л "природженими", чи "вродженими" є лише усього відсотків 7, а решта - то все, так би мовити, соціальний вплив... Природно, кажете ви? Знайдіть мені у природі хоча б один приклад таких стосунків (усілякі там равлики-гермафродити не рахуються). Чому те, що для тварин неприродно, має бути природним для людини??

У мене є одна подруга - чудова людина - яка відчуває себе чоловіком, кохає жінку, але вона ніколи не робила із цього чогось, чим варто пишатися і що варто виставляти на загальний огляд. (Хоча я особисто ніколи не могла зрозуміти, як жінка може відчувати себе чоловіком - чи навпаки. Душа заблукала? Однак ви, я так розумію, себе жінкою все ж не відчуваєте...)

Щодо прав на успадкування і т.д. - по-моєму, ви перебільшуєте. Принаймні, і в Європі, і в Америці реєструють одностатеві шлюби; більше того, навіть деякі церкви дійшли до того, що визнають їх!
 
Анно Доміні відповів на коментар Сашко Негрич, 16.07.2022 - 14:46
Щодо впливу гормонів - спірне питання. Я впевнена, що проблема зовсім не у гормонах, а в тому, що людство деградує, відходить від Першоджерела все далі і далі - звідси і зростання зла у світі. Це тяжкий духовний надлом, і все, що бачимо нині - сумні й трагічні наслідки.
І, знову ж таки, мислячи таким чином, ми дійдемо до того, що будемо схвалювати убивства - ну подумаєш, у них теж гормони. То ж є поняття "вбивство у стані афекту". (А путлєра он уже мільйони схвалюють, і півсвіту стоїть перед ним на цирлах, та сама цивілізована Європа і продвинута Америка.)

Щодо "горіти в пеклі" - це не вам визначати і не навколишнім. Кожен ізрештою отримає відповідно до своїх вчинків - хай навіть ви у це не вірите. Що пережили ви - це знаєте ви, і не мені вас судити. А однак все одно залишаюся при своєму: жодна релігія не визнає таких стосунків нормальними.

Дякую навзаєм, якщо дочитали.
 
Сашко Негрич відповів на коментар Анно Доміні, 16.07.2022 - 15:27
Шкода, що люди настільки обмеженені, щоб не допустити думки, що інше - це не завжди погано. Я не буду розбирати ваші відповіді по поличках. Немає сил, чесно (хоч відповідь є на кожне ваше твердження, більшість із яких - помилкові). Ви мислите, як релігійна людина, а не як розумна людина. Щиро бажаю людству дійти до того, щоб релігії вимерли. Вони вже давно не потрібні. І щиро співчуваю, що у вашої трансгендерної подруги така подруга, як ви. Щасти вам.
 
Анно Доміні відповів на коментар Сашко Негрич, 19.07.2022 - 04:42
"Так вирішила природа. Чи нехай буде по вашому - бог вирішив. Тож якщо він зробив нас такими ... - то хай такий бог іде за російським кораблем."
Усе це старі як світ аргументи: "Жінка, яку ТИ дав мені, спокусила мене..." Замість визнати свої недоліки, покаятися і спробувати виправитися, людина звинувачує усіх навколо, в першу чергу - Самого Бога. А якщо Його нема? - як зручно! Тоді й каятися не треба, і виправлятися! "Якщо Бога нема - то все дозволено", - казав герой Достоєвського.
 
Karlsson, 14.07.2022 - 14:00
 Максе, іншомовою - нормально!
чи не півкраїни ще на тому гачку biggrin
а через руйнацію зневірою проходить, вважаю, кожен.
..не кожен відроджується friends
п.с. вже даруйте мені фамільярність
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам)
Я також ще інколи на тому гачку: коли нервую або злюся - переходжу на російську, хоча щодня розмовляю українською, змушую себе думати українською, й читаю українською)
Загалом, як для людини, яка все життя й аж до лютого розмовляла виключно російською - гадаю, маю непогані результати wink
Але лишилося так багато російськомовних віршів, і я ще в роздумах - чи публікувати їх тут, чи ні.

Щодо віри - Ваша правда. Всі проходимо цей шлях. І у мене був такий період, але згодом, я конкретно визначив свій світогляд, й він лишається стійкий і по сьогодні)

Радий Вашому візитові. Дякую, що читаєте wink friends
 
Галина Лябук, 14.07.2022 - 11:16
Вірити чи не вірити - це дуже індивідуально, на мою думку. У кожного своя дорога до Бога. Молитися, це маленька часточка у вірі, головне дії : як людина живе, якою дорогою йде вона і її рід йшов. А Господь завжди з нами.
Вірш дуже гарний і потрібний, а сперечатись тут нема про що, тут просто можуть бути різні думки, бо ми є люди... 12 12 give_rose
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за Вашу глибинну думку. Ваша правда. Віру потрібно мати у серці. Й все буде добре.

Радий візиту! give_rose
 
Тетяна Білогай, 14.07.2022 - 10:16
Твір чудовий! give_rose
Віра - це, безумовно, досить дивний "звичай". Життя загалом складне. І в деяких випадках я просто не розумію людей, які кажуть: " Так буде правильно". І на моє запитання: "Чому?", вони відповідають:" Я у це вірю".
Віра- вона у кожного своя. Тому, коли питаєш 2 зовсім різних людей, їхні думки різняться. Шкода, що такі погляди часто доходять до суперечок.
Навіть у вашій розмові з цією жінкою... Вона ж все одно вірить. У що? У те, що вищих сил немає. І це її право. Доля у неї важка...
Потрібно просто поважати віру кожного. У всіх різні Боги, різні погляди на життя.
Напевно, головна ідея вашого твору - вірою віру не вбити. hi
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Тетяно, за чутливе сприйняття й такий розгорнутий коментар.
Головна ідея - не фанатіти від віри, й не підгрібати усіх під однакову копірку)
В кожного своя віра - й Ви це сказали правильно. І її потрібно мати у серці, в середині себе, й нікому не нав"язувати.
А найосновніше наше завдання на цій планетці - бути людьми.
Прикро, що не усім це вдається...

Чомусь, згадалась настанова про людяність.
Якщо вважати "людяність" за 1 й до неї у вигляді нулів дописувати усі наші заслуги, можна скласти собі таку ціну...
Наприклад, 10000000000. Але якщо забрати людяність, то що лишиться: 0000000000. Нулі. А кому потрібні нулі?
Без людяності ми ніхто.
(Це вже я відволікся від теми релігії та віри, вибачайте).
Радий Вам! Дякую, що читаєте! give_rose 16
 
Анно Доміні, 14.07.2022 - 01:17
Стара, як світ, історія: самі відвертаємося від Бога і творимо паскудства, а потім закидаємо Йому, чого, мовляв, не вберіг, не почув, чого покинув і т.д..... ("Ми" - це загалом людство.)

(Щодо конкретно цієї пані - хтозна, чому на її долю випало стільки лиха. Ми бачимо лише зовнішнє, оболонку, а що там, за фасадом того життя? Але, якщо цікаво, ось приклад святості, незважаючи ні на які нещастя: Єфросинія Керсновська - можете поцікавитися в інтернеті. Кому вже більше випадало б на Бога ремствувати? Але ж ні. Отже, віра в Бога - а головне, ДОВІРА ЙОМУ - не від нещасть залежить.)

Успіхів вам у духовних пошуках! 16 23
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Анно, за такий розгорнутий коментар.
Вірш написаний минулого року.
Духовні пошуки вже не потрібні, маю свою стійку позицію та світогляд. Врешті-решт, свого Бога треба мати у серці.
Я не ходжу до церкви (хіба що інколи в якомусь місті, де мене ніхто не знає, і де я нікого не знаю). Багато "набожних" людей, знайомих мені, ведуть себе не так уж і набожно, як хочуть показатися. Підлі й мерзенні - так би я охарактеризував деяких, хто ходить до нашої церкви. Втім, їм це потрібно, сповідь за гріхи (але ж після виходу - знову й знову ж на ті граблі!).

Пам"ятаєте давню притчу про те, як людину не впустили до храму? Гадаю, вона відома усім.
Ці правила придумали самі люди.
Потрібно Бога мати у серці, а не робити все на показ, а ще перш за все - потрібно бути людиною.
На жаль, не усім це вдається.

Радий Вашому візитові give_rose
 
Анно Доміні відповів на коментар Анно Доміні, 15.07.2022 - 02:29
На превеликий жаль, саме через таких от "набожних" і подібних їм священнослужителів (кепських священиків теж, на жаль, немало) нерозумні люди думають погано про Бога - хоча ще пророки і сам Ісус ганили (російською є гарне слово "порицать") недолугих священнослужителів і подібних до них вірян.
(І, на жаль, ця хвороба вразила не лише християнство. У кожній релігії є свої фарисеї і свої щирі віряни.)
А щодо духовних пошуків - рада за вас; однак Людина повинна перебувати у пошуках завжди wink інакше - фанатизм і регрес...
16 23
П.С. До речі, не знаю, про яку притчу йдеться. apple
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пошуки завжди - то до іншого wink
До сенсу життя чи ще чогось такого абстрактного.
А віра має бути одна. Проте, без фанатизму...
Тому що деякі фанатики релігії гірші за терористів.

Дякую за такі чудові дискусії. Приємно з Вами поспілкуватися give_rose
 
Вікторія Павлюк, 13.07.2022 - 22:51
Гарно 12
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
moden - We
Обрати твори за період: