Поверніть мені тишу, я вип'ю її до дна
Наче ліки від болю, що терпить моя душа
Я чекала весну, а натомість прийшла війна
В неї руки в крові і мова її - чужа.
⠀
Вона кулями наскрізь прошила моє життя
І посипалась склом із розтрощеного вікна
Я хочу свободи, а не бігати в укриття
Поверніть мені все, що вкрала у нас війна
⠀
Вона тишу мою загорнула в дитячий крик
І забрала собі невинні людські життя
Нам мову відняло. Натомість чужий «язик»
Веде нас у прірву до точки невороття
⠀
Поверніть мені тишу, я наслухалася брехні
Я буду мовчати (хоча це насправді не факт)
Коли моя країна боронить кордони свої
Це жахлива реальність без паузи на антракт
⠀
Поверніть мені тишу, колиску моїх гріхів
В тиші можна молитись або гострити мечі
У війні не існує без крові легких шляхів
Дайте зброю мені, я прийду до них уночі.
⠀
Я не хочу чужого, та свого я не віддам
Толерантність зробила безпомічний крок назад
Наші воїни платять за мир життям
То давайте обійдемось без цих драм та зрад.
⠀
Поверніть мені тишу, гартовану у вогні
Я нею лататиму рани, що так болять
Чи можливо забути все те що живе в мені?
Чи можливо прощення знайти серед цих проклять?
⠀
Поверніть мені тишу і дайте ковток води
Розбудіть хтось від цього страшного сну
Це моя земля! Я не кликала їх сюди...
Поверніть мою тишу, заберіть не мою війну...
