Колос загубився… в полі на стерні,
Зерна приховались в краплях дощових,
Моторошно, холод… шанси у весні,
Жити залишатись, між трав польових.
День за днем минає…Золоте тепло,
Забирає осінь у вечірній схов,
І лежать краплини немов чорне скло,
Зігріває зерна, до землі любов.
Смуту розвіяв у багнюці сірій,
Насниться весна, спів птахів звабливих,
Лине… колискова, змінився настрій,
В надії серденько - зникнуть сумніви,
Понесе їх вітер, наче у вирій,
.
Ось так і люди, виживають нині,
Тож з вірою всі - омине їх ковід.
12.10.2020р
Сильні рядки, які чудово і зворушно відображені у вірші. Як би не було, а вірити будемо і все погане лишиться позаду. Доброго ранку, Ніночко та віри і надії побільше, бо без них ніяк.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую,Надійко!Нас тільки й тримає на ногах НАДІЯ!Гарного дня Вам ! Удачі!
Доброго ранку, Ніночко та віри і надії побільше, бо без них ніяк. 
